Десята річниця Революції Гідності

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Це свято на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

В цей день ми вшановуємо тих, хто не тільки своїми справами, а й втраченим життям продемонстрував бажання жити у вільній та демократичній державі.

«Цьогоріч відзначення десятої річниці  Революції Гідності особливе. Передусім 10 років – це досить солідна історична дистанція, коли ми можемо вже більш ефективно усвідомити, що відбулося з Україною, з кожним із нас і світом після доленосних подій Революції гідності. З іншого боку, ми розуміємо, що Революція Гідності і російсько-українська війна – це єдиний процес, продовження боротьби українців за цінності, свою історичну пам’ять, свою культурну ідентичність, своє майбутнє” (с) Ігор Пошивайло, генеральний директор Музею Революції Гідності.

20 листопада на вшанування подвигу учасників Революції гідності та Героїв Небесної Сотні  бібліотека провела патріотичну годину «Незламний дух нескореної нації» для студентів Ковельського фахового медичного коледжу та Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Підготувала сценарій та провела захід директорка КЗ «Публічна бібліотека» Ольга Пірожик.

За мультимедійним пультом: Валерія Мелюх, завідувачка відділу комп’ютерних бібліотечних технологій.

Тематична книжкова виставка: Галина Приступа, бібліотекарка читальної зали. 

Висловлюємо подяку Ковельському історичному музею за надані світлини та  документи та  КЗ “Ковельський міський культурно-просвітницький центр”  – за ошатну залу для заходу.

Впевнені, такі патріотичні заходи виконують важливі виховні завдання, а саме: утверджують в свідомості і почуттях молодих людей патріотичні цінності, переконання і повагу до історії України.

19 листопада – 80-річчя Олени Криштальської

Дитячі роки майбутньої поетеси пройшли в мальовничому селі Привітному Локачинського району, де вона народилася 19 листопада 1943 року.

Після навчання у Камінь-Каширському медичному училищі працює медсестрою у Горохівській районній лікарні. Любов до літератури та поетичні почуття завжди заповняли серце і душу Олени Криштальської. В майбутньому це вилилось у першу її поетичну збірку – „Відкриваю в собі таємницю” (1985 р.), де  переважає інтимна та пейзажна лірика.

В наступній збірці Олени Криштальської „Хліб і камінь” (1933 р.) закладене філософське осмислення образу хліба, буття людини і земного призначення. Ця книга стала яскравим свідченням, що поетеса продовжує свою літературну працю на якісно вищому художньому рівні.

Ще в 70-х роках Олена Криштальська самотужки опанувала іспанську мову, навчаючись на Київських міських державних курсах іноземних мов. Знання іспанської мови, поєднане із захопленням поезією і природним загостреним чуттям слова, закономірно породило бажання перекладати – будувати зв’язки між літературами різних народів. Ось чому у збірці „Хліб і камінь”, окрім власних поезій Олени Криштальської, знаходимо так багато перекладів творів знайомих і не дуже знайомих українському читачеві авторів: Федеріко Гарсіа Лорка, Рафаель Альберті, Рубен Даріо, Габріела Містраль. Цілий розділ – „Пульсуючі струни” – представляє зразки поезії Іспанії, Нікарагуа, Аргентини, Чилі, Куби.

Згодом, у 1993 р. вийшла окрема збірка перекладів Олени Криштальської представника іспанського романтизму XIX ст. Густава Адольфа Беккера під скромною назвою „Рими”.

Знавці слова високо оцінили поезію Олени Криштальської. За її переклади та оригінальні поетичні твори спільним рішенням секретаріату Ради національної Спілки письменників України і президії Української всесвітньої Координаційної ради поетесі присуджено премію імені Василя Мисика.

Тематична розкладка книг у відділі  абонементу 

Джерело 

Запрошуємо!

Базові цифрові навички для людей елегантного віку

Щоб успішно подолати цифровий бар’єр “ХАБ цифрової освіти”, який функціонує при бібліотеці, не тільки  активно залучає користувачів до комп’ютерного простору, а й забезпечує їм безкоштовний доступ до якісних навчальних програм  освітньої платформи   Дія.Цифрова освіта.

Так і сьогодні координаторка Хабу цифрової освіти Ірина Малиновська (провідний бібліотекар Інтернет-центру бібліотеки) провела ознайомчий урок студентам Університету третього віку. 

 

 

Окрім екскурсії бібліотекою пані Ірина познайомила відвідувачів із освітньою платформою Дія.Освіта,  допомогла тут зареєструватись та  обрати серіал для навчання. Студентів елегантного віку найперш зацікавила тема базових цифрових навичок. Тож розпочали навчання з відео, які дають відповіді на  їх найпоширеніші запити та допомагають розібратися в ситуаціях, з якими часто стикаються люди саме старшого віку:

• як встановити месенджери на смартфон,
• як користуватися пошуковиками,
• як записатися до лікаря,
• як поповнити мобільний рахунок,
• як користуватися хабами цифрової освіти Дія.Освіта.

Заняття в Хабі цифрової освіти проводяться щосереди об 11:00. Запрошуємо усіх бажаючих опановувати базові цифрові навички разом з нами! Вірте в себе, у вас усе вийде!

Це цікаво:

Освітній серіал “Базові цифрові навички для людей елегантного віку” містить 10 серій. Після проходження курсу – тест і отримання сертифікату. 

Освітній серіал розроблено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України для платформи Дія.Освіта, за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, за фінансування уряду Швеції.

Довідка:

“Дія.Цифрова освіта” – це національна онлайн-платформа для розвитку цифрової грамотності. Під час розробки курсів та серіалів спираються на загальноєвропейські стандарти викладання та оцінки цифрової компетентності.

Нагадаємо, в Україні запустили безкоштовний онлайн-курс з військової підготовки.

Також для всіх бажаючих в Україні стартував навчальний курс за підтримки ASKOLD з актуального військового вишколу.

Дмитро Штогрин працював для України

Мабуть, не кожен пересічний українець знає про Дмитра Штогрина, який у своєму біографічному словнику «Українці в Північні Америці» подав вперше дані про буковинців та галичан, котрі внесли свій великий вклад в розбудову Канади та США.

Він був вимушений поїхати з України, але присвятив їй усе життя. Його запрошували до себе працювати кращі університети світу, а він створив при Іллінойському університеті кафедру україністики і щороку влаштовував міжнародні наукові конференції. Його знають усі професори та академіки, чиєю спеціалізацією є українська література та історія. Дмитро Штогрин не дожив 4 років до свого сторіччя, і до останнього дня переживав за майбутнє України.

Український бібліограф, літературознавець, редактор, журналіст і бібліотекар, діяч молодіжних (Пласт і СУМ), культурних, і наукових організацій на рідних землях і в діаспорі вшанований титулом «почесний доктор філософії» від Мюнхенського і Римського університетів.

Пам’яті професора Іллінойського університету і 100-річчю від дня народження великого українця бібліотека присвятила перегляд літератури «Бібліотекар української справи»

    Тематична розкладка книг в читальній залі