Лицарка честі і праці

07.08.2018 о 12:00 | Категорія: Новини

До 150-річчя Людмили Старицької-Черняхівської Вероніка Черняхівська донька,

…Липень 1941 року. Німецько-нацистські війська вже окупували значну частину України. Проте й цей трагічний перебіг подій не змусив «надпильні» органи НКВС припинити або ж хоча б послабити невтомні пошуки «ворогів народу», «прихованих шпигунів», «ворожих агентів», «таємних фашистських диверсантів». 20 липня 1941 року за сфальсифікованими звинуваченнями була заарештована видатна діячка української культури Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська, блискучий драматург, прозаїк, мемуарист, визначний громадський діяч – член Центральної Ради, організатор Спілки українок, член перекладацької комісії з підготовки до друку Біблії українською мовою. Цій дивовижній жінці було вже Людмила Старицька-Черняхівська73 роки, здоров’я її було підірване важкими випробуваннями – арештами, смертю чоловіка і втратою єдиної, безмежно коханої доньки Вероніки, талановитої поетеси й перекладачки, розстріляної 1938 року сталінськими сатрапами. Разом із групою інших репресованих (академіком Агатангелом Кримським, молодшою сестрою письменниці Оксаною Стешенко, Іринархом Черкаським, Андрієм Ярошевичем) у «телячому вагоні» її вивозять у Казахстан. Не витримавши знущань, принижень, холоду й голоду, дорогою вона померла. На її могилу ми не можемо покласти квіти…

Радянські каральні органи добре знали, когRekl_Staricka_Chernyahivska_Diamant_perstptlbl_medо вбивають. Їх не цікавили величезні заслуги перед українською національною культурою Старицької-Черняхівської — автора досконалих історичних драм «Гетьман Дорошенко», «Іван Мазепа», «Останній сніп», повістей «Діамантовий перстень», «Жива могила», перекладів із Гейне, Рилєєва, Надсона, мемуарів «Двадцять п’ять років українського театру, «Хвилини життя Лесі Українки», «Спогади про Миколу Лисенка», «Володимир Самійленко», — так само, як і нічого для них не важило ім’я її батька, класика вітчизняної літератури – Михайла Старицького. Проте цим катам, поза сумнівом, були дуже добре відомі слова Людмили Михайлівни з її промови пам’яті загиблих юнаків-героїв Крут, виголошеної у березні 1918 року: «Каїн, Іуда і большевик — три людські потвори, три звіра, що викинула на світ Божий якась страшна безодня. Ні, і

Далі »

“Їм промовляти душа моя буде”

01.08.2018 о 18:31 | Категорія: Новини

1 2

Про неї багато говорять, пишуть, дискутують, її вірші ми вчимо змалку, тожздавалось би, знаємо про поетесу все. Та насправді Леся Українка залишається для пересічного загалу таємничою незнайомкою, а для тих, хто її любить, – загадковою, незбагненною і неймовірною таїною.

Чи знаєте Ви, що:

  • З дитинства Леся була надзвичайно талановитою: в чотири роки читала, у шість майстерно вишивала, у дев’ять написала перший вірш, а в 19 років – підручник для молодших сестер «Стародавня історія східних народів».
  • Поетеса знала 7 мов – українську, німецьку, французьку, англійську, польську, італійську, російську, а в нашу мову ввела слова «промінь» та «напровесні».
  • Востанні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору, стали наче неземними. Про це згадують сучасники, зокрема – Лесина сестра Ізидора.
  • 28 серпня 1970 року на честь поетеси названо астероїд : 2616 Леся (2616 Lesya).
  • Збереглось унікальне листування письменниці, яке відкриває нам справжню Лесю Українку – особистість, громадянина, митця.
  • А ще – геніальна поезія й драматургія, в яких нуртують пристрасті й панує філософська думка, в яких сміється і плаче людська душа. Та почути це дано не всім – тільки тим, хто читає…

4

5

6

7

До 1030-річчя хрещення Київської Русі — України

27.07.2018 о 16:21 | Категорія: Некатегоризовано, Новини

День Хрещення Київської Русі — України — державна пам’ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня — у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.

IMG_20180727_143621179_HDR           (Тематична розкладка матеріалів в читальній залі бібліотеки)

Історія

Державне свято встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України». В Указі сказано:

“Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі”.
 

 

Життя во славу України

26.07.2018 о 12:05 | Категорія: Новини

В липні вшановуємо видатних українців-ювілярів:

110-річчя Василя Барки

barka2 Літописець українського горя

Народився Василь Барка (справжнє ім’я – Василь Очерет) 1908 року у селі Солониця на Полтавщині. Навчався в духовному училищі, закінчив педагогічний інститут, вчителював на Донбасі. Пережив багато незгод: війна з фашистами, оборона Кавказу, тяжке поранення, полон, гірка доля «остарбайтера», табір для «переміщених осіб» в Авґсбурзі, напіврабська праця, пошуки засобів до життя та його сенсу. Щоб не повертатися в СРСР, під комуністичний режим, лишився в Німеччині, згодом переїхав до США. Щоб захистити рідних від репресій, обрав собі псевдонім – Барка, із яким увійшов в історію. Його називають «християнським мислителем», «філософом і самітником». Він жив ідеєю «білого чернецтва» — служив Богові сам, поза монастирем. Останні три роки хворів, розбитий паралічем, немічний, втративши сили з надмірної праці. Самітній, в старечому домі, серед чужого оточення помер, як нуждар і каліка, 2003 року.IMG_20180727_153618995

Його літературна спадщина, крім рукописів, – понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики – яскрава сторінка української літератури. Василь Барка, який сам пережив голод і бачив на власні очі жахи канібалізму, відтворив народну трагедію в романі «Жовтий князь», не втішаючи себе надією, що цей твір колись буде видрукувано в Україні. Знав кілька мов, а писав тільки українською, що теж було подвигом, адже в Америці не здобудешся на великі тиражі українських книг. Василь Барка жив Україною, творив для України й щиро вірив у її світле майбутнє.

Далі »

100-річчя випуску перших поштових марок України

25.07.2018 о 17:04 | Категорія: Новини

Сторіччя випуску перших поштових марок України відзначатимуть на державному рівні. Відповідний указ підписав Президент Петро Порошенко.

“Цього року будемо мати багато цікавих подій, щоб відсвяткувати цей ювілей, зокрема міжнародну філателістичну виставку в Києві” (у жовтні) , – зазначив  виконувач обов’язків гендиректора “Укрпошти” Ігор Смілянський на своїй фейсбук-сторінці.

До річниці мають випустити тематичні видання, присвячені зокрема авторам перших поштових марок України – художникам Георгію Нарбуту та Антінові Середі. До того ж, мають створити виставки та музейні експозиції, випуск документального фільму.

Указ також пропонує Нацбанку виготовити та випустити в обіг пам’ятну монету.

Першу серію марок державної пошти УНР, а саме 5 купюр із номіналом 10-50 шагів (монети часів УНР), випустили в обіг у липні 1918 року.

a9bdeb3-image1.jpg201962bcfd-1backc45c3d2-image1.jpg50277befb6-1

 

 

 

 

 

У червні того ж року в Києві видали 6 гербових марок із номіналом 40 шагів-10 карбованців.

Джерело: Уніанпрес.

Розкладка тематичних матеріалів  в читальній залі бібліотеки:

IMG_20180725_163840385_HDR

IMG_20180725_165230