15 січня – 155 років від дня народження художника, педагога, культурного діяча – Андроника Григоровича Лазарчука

Цій даті присвячено тематичну виставку про відомого земляка (малою батьківщиною художника є с.Уховецьк на Ковельщині), яку організовано в читальній залі бібліотеки. З матеріалів виставки дізнаєтесь про напрями й періоди творчості Андроника Лазарчука, одного із самобутніх та надзвичайно цікавих українських художників, творчість якого, позначена впливом імпресіонізму, ще не до кінця вивчена та популяризована в Україні.

 

Найбільша збірка робіт Андроника Лазарчука зберігається у Волинському краєзнавчому музеї в Луцьку – понад 100, серед яких значну частину було відреставровано у Львові: портрети, краєвиди та жанрові сцени різних періодів творчості.

 

Був художником глибоко національним і, як багато інших українських митців кінця XIX – початку XX ст., відображав у своїх творах народні типи, природу рідного краю в повсякденній її красі, етнографічні особливості. Це своєрідна живописна енциклопедія, літопис життя українців, волинян зокрема.

 

В Борзні (Чернігівська обл.) на Новоміському цвинтарі з 6 вересня 1934 року покоїться прах художника, встановлено мармуровий пам’ятник митцю та надгробні плити на могилах його родини, де викарбувані слова, які були кредом його творчого життя:

«Красиве, а значить естетичне, має нести в собі головну божественну істину – добро».

 

  

 

 

 

Новорічна зустріч у бібліокафе

Різдвяний, новорічний настрій подарував відвідувачам нашого бібліокафе неймовірно цікавий гість – член Національної спілки художників України, неперевершений майстер вітражу Віктор Бурчак. Зачарували всіх його чудові картини – сюжетні, квіткові, абстрактні композиції, викладені зі шматочків різнокольорового скла. Одна за одною на екрані з’являлися його роботи, які стали елегантним декором житлових та громадських інтер’єрів – вітражі у вікнах, вхідних та міжкімнатних дверях, світильники в стелі, абажури світильників. А коли ми побачили казкової краси картини-ікони, які прикрашають сакральні споруди, нашому здивуванню і захопленню не було меж. Вражало все – і витончений рисунок, і одухотворені лики й очі святих, і різноманітність біблійних сюжетів та сцен, і велетенські розміри (окремі вітражі сягають кількох, а то й кільканадцяти метрів заввишки!)

Роботи Віктора Бурчака є у Львові, Трускавці, у храмах Ковельщини: на Зеленій, в Колодяжно, Миляновичах, Стеблях, Шацьку, в церквах Ковеля – Андріївській, Свято-Преображенській, Свято-Троїцькій, в костелі Святої Анни. А найбільше їх – у Польщі, де нашого земляка дуже шанують і завдяки йому добре знають наше місто, адже понад 50 костелів мають надзвичайної краси вітражі з автографами майстра: «Вітражі виконані в Ковелі, Україна, автор – Віктор Бурчак». Не кожне місто може похвалитися таким унікальним митцем! Він виконав близько півтисячі вітражів, і кожен – неповторний! Майстер захоплено розповідав нам про роботу над іконами, пошук композиційних рішень та нових знань з історії світської та церковної, про незабутнє спілкування з непересічними людьми, освітянами, духовенством. 

Пан Віктор – дуже відкрита людина і майстерний оповідач, тож присутні слухали, не помічаючи плину часу, його розповідь про властивості й секрети «божественного матеріалу» – скла, про життєві і творчі університети, сходження до вершин майстерності. Вітражист мусить мати знання й уміння художника, інженера, дизайнера, технолога, наполегливість та інтуїцію експериментатора й винахідника, і усіма цими якостями володіє наш Майстер.

Віктор Бурчак, людина з активною громадянською позицією, учасник двох українських майданів, нині донатить на наше військо, вірить у нашу Перемогу, а любов і наснагу до життя черпає у своїй творчості. Він – щаслива людина, адже здійснив свою дитячу мрію – оволодів мистецтвом вітражу – і отримує колосальне задоволення від творчого процесу. Спілкування зі щасливою людиною додало і нам оптимізму, натхнення, піднесеного настрою.

“Назви не пам’ятаю, а от обкладинка була…”

Гарна новина: у нашій бібліотеці знайти книгу, коли не пам’ятаєш ні назви, ні автора – не проблема! Просто розкажи про її обкладинку, що на ній зображено – ми підключимо наш “детективний відділ” і знайдемо саме ту книгу, яка потрібна!

 

Хіба не знайома ситуація? Приходиш у бібліотеку й намагаєшся пояснити, що шукаєш, кажучи: «Нуууу…., там обкладинка така…, здається, синя, а ще, пригадую, там був хтось на велосипеді… »

Ми тебе розуміємо! Обкладинка – це, як перше враження: інколи її запам’ятовуєш краще, ніж назву чи автора.

Тому ми підготували для відвідувачів книжкову виставку-жарт за найбільш загадковим запитом: «Не пам’ятаю назву, але обкладинка була…». Ознайомитися із далеко не повною добіркою кольорових книжок можна у відділі абонементу.

Тож, якщо шукаєш щось конкретне, але пригадуєш лише кольори чи образи – сміливо звертайся до нас. Допоможемо! У бібліотеці ніколи не залишишся без книги

 

  

 

 

 

2 січня святкує ювілей відома українська письменниця Надія Гуменюк

75 років життя поетеси, прозаїкині, публіцистки, членкині Національної спілки письменників України, заслуженої журналістки України— то сотні яскравих сторінок літератури, яку вона створила. У ній багато пережитого, вічного і незабутнього. Це й численні теплі зустрічі з читачами, зокрема, і в нашій бібліотеці.

«Якби я не була журналістом, то, можливо, не стала б прозаїком,» – говорить Надія Гуменюк – «Дуже люблю Волинь, вона особлива — зі своїм характером, зі своєю магією природи».

«Талант Надії Гуменюк різнобічний і багатий. Це справді заслужена журналістка не тільки за званням, але й за великим авторитетом. Вона чудовий прозаїк і публіцист. Але передовсім Надія Гуменюк – чудова поетеса. Це поетеса класичного стилю, дуже виваженої поетичної традиції». Микола Жулинський, український літературознавець і політик, лауреат Національної премії ім.Тараса Шевченка

_____________________________

Щиро бажаємо Вам, пані Надіє, насиченого життя, в якому кожен новий день буде сповнений чудесними подіями, неймовірними історіями та щасливими миттєвостями. Хай запорукою Вашого подальшого життєвого та творчого успіху й надалі слугуватимуть притаманна Вам, шановна ювілярко, наполегливість і впевненість у досягненні поставленої мети, сила творчого духу, помножені на вроджену мудрість, людяність та порядність, які підкріплюються щирою любов’ю до рідного краю.

___________________

Для довідки:

Народилась Надія Павлівна Гуменюк 2 січня 1950 року на історичній Волині, в селі Онацьківці Полонського району Хмельницької області.

 

  

 

 

 

 

 

 

 

Різдво – час змінювати світ на краще

Різдвяний час – пора радості, добрих сподівань, родинного тепла – сьогодні затьмарений смутком, тривогами, розлуками, болем непоправних утрат. Але мусимо надіятися на краще, підтримувати один одного і допомагати нашим воїнам-захисникам, бо інакше – не виживемо. І, хоч три нелегкі роки виснажили наші сили й ресурси, маємо думати найперше про тих, хто несе на своїх плечах немислимо важкий тягар  війни, хто своїми грудьми затуляє нас від ненависного ворога.

З такими думками готували ми наш різдвяно-новорічний ярмарок, пекли смаколики й робили сувеніри, запрошували гостей. Нам дуже хотілося здивувати і порадувати їх. Тож на домотканих скатертинах їх чекали традиційні різдвяні дідухи, запашні лялечки-травнички, солом’яні павучки, які, виявляється, вловлюють космічну енергію, барвисті в’язані  шкарпетки, вишиті ялинкові прикраси, усміхнені гномики й котики з фетру і ще багато всього, у що вкладена фантазія і праця майстринь. Ароматом ванілі й кориці вабили до себе рогалики з вишнями і сиром, вафельки, горішки, смачнющий «сир під шубою», кекси, імбирні пряники-писанки, пастила і цукерочки з сухофруктів.  

До нас на ярмарок загостили ті, хто уміє творити свято і дарувати його – наші юні таланти. Давніми волинськими колядками віншував нас фольклорний гурт «Дивина» зі школи №2 (керівник – Альбіна Тищук). Різдвяні вітання продовжили вихованці й викладачі Ковельської Школи мистецтв. Вікторія Сметюх, Світлана Остапчук та Влад Скрипін подарували нам чудову колядку «Свята ніч». Зачарувало всіх «Аллегро» на саксофоні у виконанні Валерії Голярчук (концертмейстер Альона Власюк). Дякуємо нашим артистам за їх пожертву! Адже за блискучим виступом – кропітка праця, репетиції, бажання творити красу й дарувати радість. Зазвичай у час канікул зібрати школярів непросто, але вдалося, тож гарного їм відпочинку, веселого настрою, а головне – мирного неба.

Спільними зусиллями працівників бібліотек міста, наших читачів та друзів ми зібрали понад 11 тисяч грн. і продовжуємо збір, бо хочемо тепер придбати «крутішого» дрона, який служитиме довше і більш вправно виконуватиме бойові завдання. Дякуємо всім небайдужим, хто долучився до спільної справи нашого порятунку. Дякуємо ЗСУ за можливість жити в безпеці, працювати, вчитися і мріяти про завтрашній день.

Ольга Бичковська, бібліотекар Публічної бібліотеки