«Коли душі торкнеться слово»

12.12.2017 о 16:57 | Категорія: Некатегоризовано

Справжнім святом поезії й музики стала презентація поетичної збірки товариства «Творчий світ» «Коли душі торкнеться слово», яка зібрала до бібліотеки ковельчан і гостей зі Старовижівського, Камінь-Каширського, Ратнівського районів та м. Луцьк. Піднесений настрій всіх присутніх, їх світлі усмішки і захоплені відгукDSC_2008и підтвердили стару максиму: «Поезія – це те, що лишається з нами, коли стихнуть слова». А всесвітньо відомий маестро Олександр Кошиць описав цей стан душі так: «Я раюю, коли читаю чиїсь спогади». А що таке вірші, зібрані в ошатній книзі, та ще озвучені їх авторами, як не розсипи спогадів про незабутнє – пережиті прекрасні миті – щастя, осяяння Божою мудрістю, а чи й нестерпного болю, які «лишилися на папері, як забута у книзі квітка»? Тому так хвилюють вони читачів – але тільки тоді, коли душі торкнеться слово.

DSC_2017 DSC_2014

Ціле сузір’я поетів нашого краю дарували нам своє натхнення, талант, радість і світлу печаль. Кожен із них – яскрава творча особистість з багатим внутрішнім світом, тонким відчуттям гармонії і краси. І нехай це поети самодіяльні, не увінчані лаврами, славою і регаліями, поетичний голос кожного з них щирий і особливий, як неповторниа кожна душа, яка шукає себе в слові. Надії і мрії цвітуть у весняній пісні, яку заспівує юність. Зливою почуттів, нежданними приморозками, громами і райдугами буяє творча палітра досвідчених і гартованих життям. Та коли п’янким холодком пройдеться по саду, по серцю осінь, не хочуть їй коритися нев’янучі квіти душі, не вмовкає у серці диво-струна, сміється і плаче, надіється й вірить. Як добре, що серед сірих буднів, в часи зневіри і розпачу, живуть поміж нас люди, які бачать над головою зорі і можуть увічнити в слові дорогоцінні миті буття. Щаслива людина, коли відчула у серці присутність свого Творця, його незмірну доброту і благословення.

DSC_2025

Поезія й музика – дві нерозлучні посестри, тож співала на нашому святі скрипка, лунало фортепіано, бриніла гітара, – багато поезій з нової збірки стали піснями

Товариство “Творчий світ” запрошує

05.12.2017 о 13:32 | Категорія: Оголошення

1

Барвінок у снігу – символ невмирущої України

05.12.2017 о 10:16 | Категорія: Новини

Глибоко закорінений у рідну землю, барвінок не боїться негоди і, навіть побитий лютим морозом, лиш пригріє сонце, знову дивує ніжним цвітом. Такий же і наш народ – всупереч лихій недолі, він живе – красивий і сильний.

Книгу поезій «Барвінок у снігу» представила ковельчанам її автор, Олеся Григорівна Ковальчук, одна з легендарної когорти шістдесятників, берегиня нашої національної пам’яті. Ще й сьогодні можна почути від розчарованих і ображених на державу, що «таки в радянські часи жити було добре». Пані Олеся розвіює цю ностальгію потужними рядками суворої правди:

IMG_20171130_121237

Мені сниться Радянський Союз:

Загратовані вікна вагонів,

Ґвалт родини на зимнім пероні

І прострелених черепів хруст.

… Мені сниться Радянський Союз:

З піднебесся обірвані дзвони,

Активістів безбожних колони

І ГУЛАГом розтерзаний Стус…

Антикомуністичні переконання в Олесі Григорівни склалися ще в дитинстві, в жахливі часи розправи НКВД з повстанським рухом, депортацій до Сибі­ру, насильницької колективізації. У вирі національно-визвольної боротьби за незалежність України загинули і були репресовані чи не всі чоловіки її родини, серед них – і батько. Виросла вона на родинних спогадах про замучених за волю України та маминих піснях про повстанців і рано усвідомила своє покликання – служити Україні. Трагіч­ні реалії тих літ формували характер, світогляд, життєву і громадянську позицію, а ще – сприяли вибору професії – вчитель української мови й літератури. У студентські роки долучилася до руху опору дисидентів-шістдесятників. Під час брежнєвських політичних репресій проти української інтеліґенції зазнала переслідувань і принижень, як одна з «особливо небезпечних злочинців». Упродовж 25 років, аж до здобуття нашою державної незалежності, вчителюючи в с. Ворокомле Камінь-Каширського району, згодом – в с. Жидичин Ківерцівського району, зазнавала морального тиску і нагляду як «неблагонадійна». Попри постійне шантажування органами КДБ, схиляння до співробітництва, не по­ступилася обраною позицією, хоча це й перекреслило шлях на­укової і творчої кар’єри. Всупереч непростим обставинам, Олеся Григорівна стала помітною особис­тістю в українському освітянському просторі.

IMG_20171130_135702Служить Україні щоденною невтомною працею, плекає в людях, насамперед у своїх учнях, моральні чесноти, національну гідність і свідомість. Для пані Олесі Слово стало зброєю – проти духовного поневолення, безпам’ятства і байдужості – і ліками для людських душ, і останнім прихистком нації. В її поезіях оживають історія нашого народу, поклик волі, записаний в нашому генетичному коді, слава предків – будять гордість і гідність, які так завзято топтали в нас наші вороги. І наповнюють впевненістю: ми – вічно сущі на нашій, Богом даній землі.

Олеся Ковальчук і сьогодні провадить громадську роботу як член Волинських обласних орга­нізацій Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги та Всеу­країнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка. У Кі­верцівській районній газеті «Вільним шляхом» веде рубрику «В обороні рідного слова», що сприяє утвердженню престижності і культури української мови.  Вона – автор гострих публіцистичних виступів у газетах «Слово Просвіти», «День», «Літературна Україна», «Волинь-нова». У своїх публікаціях просвітницького, патрі­отичного та морально-етичного спрямування пані Олеся піднімає надзвичайно актуальні дискусійні питання сьогодення, болючі проблеми нашого суспільства – інформаційна війна, мовна політика, церковний розбрат і нагальна потреба створення єдиної помісної православної церкви. Її статті, роздуми не залишають байдужим, викликають значний суспільний резонанс.

Ніщо в житті не минає безслідно. На незабудь нам подарувала доля зустріч з цією прекрасною жінкою, подвижницею національної освіти, культури, гро­мадського життя краю, заслуженим вчителем України, кавалером ордена княгині Ольги, поспілкувавшися з якою, хочеться задати собі запитання: «Що я зробив для нашої перемоги?» Шукаймо публікації Олесі Ковальчук, читаймо її дивовижні, сильні і світлі поезії, щоб збагатитися її мудрістю, рішучістю, оптимізмом, а головне – вірою в Україну.

 

Літературний календар

01.12.2017 о 18:36 | Категорія: Новини

3 грудня 1722 р. народився  Григорій Савич Сковорода, просвітитель,Пов’язане зображення філософ і поет, людина універсальних знань і здібностей, палкий захисник інтересів знедоленого народу.

Постать Григорія Сковороди є унікальною для України. Вічний мандрівник і безсрібник, Сковорода не лише залишив у спадок нащадкам свої твори та роздуми, але й дав рідкісний приклад життя людини, яка дозволила собі жити за покликом душі і навчала того ж інших.

* * * * * * * * * * *

Ні про що не турбуватися, ні про що не хвилюватися – значить, не жити, а бути мертвим. Адже піклування – рух душі, а життя – це рух.
*
Бери вершину і матимеш середину.
*
Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
*
О, якби ми в ганебних справах були такі ж самі соромливі і боязкі, як часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках.
*
Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.
*
Нам недобре від того, що ми знаємо багато зайвого, а не знаємо найпотрібнішого: самих себе. Не знаємо того, хто живе в нас. Якби ми знали і пам’ятали те, що живе в кожному з нас, то життя наше була б зовсім іншим.
*
Хто сліпий, тому всюди ніч… Якщо ти темрява – скрізь для тебе пекло.
*
Більше думай, а тоді вирішуй. Поспішай повільно!
*
Без бажання все важке. Навіть найлегше.

Презентація збірки поезій Олесі Ковальчук

29.11.2017 о 15:48 | Категорія: Оголошення

30 листопада о 12.00год. images

З А П Р О Ш У Є М О

на презентацію поетичної збірки

Олесі Ковальчук “Барвінок у снігу”

 

Довідково:
Олеся Ковальчук народилася на Рівненщині. Началася у Луцькому державному педагогічному інституті. Вчителювала у Ворокомлівській школі Камінь-Каширс21231-1uького району, Жидичинській загальноосвітній школі Ківерцівського району.
Заслужений вчитель України, автор багатьох науково-методичних видань і публікацій, дописувач рубрики «Суботня розмова» газети «Волинь-нова».
Олеся Григорівна – громадська діячка, почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, кавалер ордена княгині Ольги, за літературні доробки удостоєна лауреата премії ім. Агатангела Кримського, за утвердження престижності української мови відзначена премією ім.Бориса Грінченка, є лауреатом премії ім. Полікарпа Шафети в галузі публіцистики.