Запрошуємо!!

17.01.2017 о 17:49 | Категорія: Оголошення

OJjWil8NtVY

Святкове

13.01.2017 о 17:20 | Категорія: Новини

Починаючи від Свят-вечора і аж до Водохреща в Україні  колядують  та щедрують — співають пісні-побажання господарям осель, домочадцям.

У ці святкові дні лунали пісенні побажання колективу нашої книгозбірні від наших добрих і шанованих  друзів – народного аматорського хору “Вишиванка” (художній керівник Олег Корнелюк) та хору священників району (УПЦ КП) також діток Ковельської школи мистецтв.

Щиро дякуємо вам!

IMAG3824 (Копировать)

IMAG3841 (Копировать)

IMG_0109 (Копировать)

14 січня – 75 років від дня народження письменника-земляка Василя Гея

12.01.2017 о 16:29 | Категорія: Новини

20160312194505Поет, прозаїк, публіцист, автор 25 книг для дітей і дорослих, багатьох статей у всеукраїнській та обласній пресі. Лауреат Міжнародної премії імені Дмитра Нитченка, Всеукраїнської премії імені Андрія Головка та обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського. Заслужений діяч мистецтв України.

Василь Гей народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району Волинської області.

Після закінчення середньої школи працював завідувачем бібліотеки та вчителем у рідному селі. Потяг до слова привів Василя Степановича до Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (нині Академія друкарства) у Львові, який закінчив з відзнакою в 1974 році, здобувши фах літературного редактора.

Першою справжньою заявкою на літературне ім’я письменник вважає надруковану в газеті «Літературна Україна» добірку віршів з передмовою Дмитра Білоуса «Поезії Василя Гея» (1968). Після виходу першої збірки поезій «Закон вірності» Гея В. С. було прийнято до Спілки письменників України (1974).

Багато сил віддав Василь Степанович роботі з творчою молоддю. Працюючи кореспондентом, водночас був керівником обласної літературної студії «Лесин кадуб». З 1989 по 2006 роки очолював Волинську організацію Спілки письменників України. Василь Гей став ініціатором та організатором видання альманаху «Світязь» обласної письменницької організації, упорядником і редактором 11-ти його випусків (1992-2005).

В 1993 році вийшла збірка «Під сузір’ям калини» – своєрідний природо-народознавчий календар, адресований школярам і педагогам.

«Яворник» – перша книжка художньої прози В. Гея за яку автор удостоєний Всеукраїнської літературної премії імені Андрія Головка (1996).
Щедрим є доробок письменника на пісенній ниві. Ряд пісень, які виконують професійні і самодіяльні колективи України, поет створив у співпраці з такими відомими композиторами, як Анатолій Пашкевич, Микола Збарацький, Віктор Герасимчук, Олександр Синютін.

Василь Степанович – частий і бажаний гість в бібліотеках області, на зустрічі з ним з нетерпінням чекають користувачі сільських, районних, обласних бібліотек. Він неодноразово був головою шкільного обласного літературного конкурсу на кращий власний поетичний чи прозовий твір «Думи і мрії», який організовує Волинська обласна бібліотека для дітей.

imag3820_1

Твори

Закон вірності: поезії. – К.: Рад. письменник, 1973. – 60 с
Крила Світязя: поезії. – К.: Рад. письменник, 1978. – 88 с.
Витоки: поезії. – К. : Молодь, 1979. – 72 с.
Вічно пам’ятати: поезії. – К.: Рад. письменник, 1983. – 118 с.
Кольори вересня: поезії. – Львів: Каменяр, 1985. – 54 с.
Краплі на листі: поезії. – К.: Рад. письменник, 1987. – 98 с.
Лесин кадуб: поезії. – Львів: Каменяр, 1991. – 111 с.
Під сузір’ям калини. – Луцьк: Гранослов, 1993. – 64 с.
Підрубане дерево роду: поема. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 32 с.
Яворник: повість, оповідання. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 172 с.
Де маминим голосом тиша мовчить… – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2001. – 124 с.
При світлі сивої роси. – Луцьк: Вежа, 2001. – 272 с.
Зоря з криничної води: поезії. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2002, – 232 с.
Вихор у стиглому житі: повісті, оповідання, етюди. – Луцьк: Надстир’я, 2004. – 296 с.
Кривавник рідного слова : поезії. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2004. – 40 с.
І піснею хата багата: твори для народного хору та вокальних ансамблів (у співавт.). – Луцьк: Надстир’я, 2004. – 160 с.
Чого кигичуть «книги»?: поліські етюди. – Луцьк: Надстир’я, 2006. – 88 с.
Під сузір’ям калини: народозн. календар. – 2-ге вид., допов. – Луцьк: ВАТ «Волинська обл. друкарня», 2006. – 115 с.
Батько Рік і дванадцять місяців: вірш-казка. – Луцьк: Надстир’я, 2007. – 16 с.
Посвяти. Повітання. Побажання: поезії. – Луцьк: Волинська книга, 2007. – 148 с.
Кому важка наука рідномовності? – Луцьк: Надстир’я, 2008. – 80 с.
Великоднє світання: поезії. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 152 с.
Визволяймося від лукавого: статті, рецензії, нотатки. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 156 с.
Що крає у краї туман? – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 76 с.
Вибрані твори : у 3 т. Т. 1 : поезії. – Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. – 624 с.

11 січня – Міжнародний день слів вдячності

11.01.2017 о 12:19 | Категорія: Новини

11 січня світова спільнота з ініціативи ООН та ЮНЕСКО відзначає День слів вдячності. Звичайно, для кожної країни ці слова звучать по-різному, але їх суть від цього не змінюється: вони дозволяють символічно повернути людині зроблене нею добро.

thanks
В українській мові сьогодні вживається два вдячних слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження.

Більш прозорим для нас є походження і значення слова «спасибі». Два слов’янських слова «спаси боже» в процесі використання злились у цілісність. Сталося це порівняно недавно, у писемних пам’ятках це слово вживається десь з XVI століття поріч із старослов’янським «благодарствую». До речі, у південних слов’ян і досі вживається варіант «благодаря», «благодарение» (болгарська, македонська) чи утворився свій власний «хвала» (хорватська, сербська, словенська).

«Дякую» розуміють майже в усій Європі. Слово «дякую» має набагато складнішу історію. Твердження деяких мовознавців про його походження від німецького «danke» через посередництво польської мови виглядають дещо поверховими та непереконливими. Перш за все, ареал розповсюдження слів із цим коренем надзвичайно широкий – він охоплює майже усі германські мови (німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk»), усю групу західнослов’янських мов (чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem»), а також вживається у білоруській «дзякуй» та українській мовах.

Якщо порівнювати німецьке «danke» та західнослов’янський варіант цього слова, наприклад польське «dziękuję», сумнівів у подібності навіть не виникає, адже «ę» означає носовий звук подібний до [en]. В сучасній українській носові звуки не збереглися, хоча вони фіксувалися ще у старослов’янській мові.

Отже, навіть при побіжному аналізі видно, що, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку. Хочеться зробити ще одне припущення, українське дієслово «дати» та його слов’янські аналоги напевне походить з того самого кореня, який сягає санскритського кореня «да» (значення «дати», «дарувати»).

Неважливо, яке з цих слів оберете саме ви. Сказані від щирого серця будь-якою мовою ці слова допомагають нам стати ближчими один до одного, передають енергію добра і світла від однієї людини до іншої.

Психологи впевнені, що слова подяки – це усні «погладжування» і вони здатні заспокоїти і зігріти своєю теплотою. Недарма в багатьох туристичних путівниках і настановах туристам часто вказується: слово «дякую», вимовлене навіть з акцентом на мові країни перебування, підвищує швидкість, якість обслуговування і допомагає налагодити спокійний і приємний відпочинок.

І, до речі, ДЯКУЮ вам, що приділили читанню статті 120 секунд свого часу!  🙂

dyakiu

10 січня починається реєстрація на пробне ЗНО!

10.01.2017 о 18:10 | Категорія: Оголошення

1365419617_probne-testuvannya-1З 10 січня починається реєстрація на пробне ЗНО для абітурієнтів з української мови та літератури та ще одного предмета за вибором.

Зареєструватися для участі у пробному ЗНО можна в Інтернет-центрі бібліотеки на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти. Реєстрація триватиме з 10 до 31 січня 2017 року, йдеться на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Кожен зареєстрований учасник може взяти участь в одному із запропонованих в той чи інший день предметів за вибором, згідно з графіком проведення:

1 квітня 2017 року відбудеться пробне зовнішнє оцінювання з української мови і літератури.

8 квітня – з інших предметів (історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, російської, французької мов).

Нагадаємо, участь у пробному ЗНО є платною послугою для учасників. Вартість тестування для одного учасника визначає кожний регіональний центр оцінювання якості освіти окремо.

На сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти йдеться, що сума сплати становитиме 129 гривень.

Також МОН затвердило програми ЗНО-2017.

Уже можна ознайомитися із основними темами з української мови і літературиісторії Україниматематикибіологіїгеографіїфізикихімії.

Майбутні абітурієнти також можуть дізнатися, що увійде до зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов у 2017 році.

Раніше йшлося, що у 2017 році вступники подаватимуть 7 заяв до вищих навчальних закладів на 3 спеціальності.

Таким чином відбудеться скорочення кількості заяв у порівнянні з минулорічною вступною кампанією. Раніше можна було подавати до 15 аплікацій на 5 спеціальностей, без обмежень у кількості ВНЗ.

Вступ до вишів відбуватиметься за результатами сертифікатів ЗНО 2016 та 2017 років. Для вступу в університети обов’язковим буде сертифікат з української мови та літератури.

У 2017 році вступники із Криму та Донбасу вступатимуть за окремими квотами. Також особливості вступу передбачено для пільгових категорій – інвалідів, дітей сиріт, учасників АТО.