23 травня – День героїв. Історична довідка

23.05.2018 о 10:00 | Категорія: Новини
День Героїв – це день пам’яті усіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся і захищав Україну

День Героїв відзначають понад сімдесят років. У суворі роки німецької окупації, у час протибільшовицької збройної боротьби, українці на чолі з ОУН вшановували пам’ять Героїв. У 1941 році Другий Великий Збір ОрганізаціїIMG_20180523_110628 Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв.

Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.

Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України XX століття:

  • З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини);
  • 25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра (родом з Полтави);
  • 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом зі Львівщини).

(на фото справа: тематична виставка матеріалів в читальній залі бібліотеки)

В роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі та в українській діаспорі. З проголошенням незалежності День Героїв відзначається в Україні. Українські герої поставили свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і присвятили власне життя служінню українській нації.

Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав:

  • руських дружин великого князя Святослава і короля Данила
  • козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського
  • Української Галицької Армії Мирона Тарнавського
  • Січових стрільців Дмитра Вітовського
  • Армії Української Народної” Республіки Симона Петлюри
  • Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери
  • Української Повстанської Армії
  • членів визвольного руху шестидесятників
  • активістів Небесної сотні
  • воїнів АТО

Джерело: galinfo

 «Голодомор … для переможців»

22.05.2018 о 18:45 | Категорія: Новини

У переповненій читальній залі відбулася зустріч ковельчан з Андрієм Бондарчуком – журналістом, письменником, державним і громадським діячем, Почесним громадянином Волині, головою Волинського крайового братства святого апостола Андрія Первозванного, народним депутатом Верховної Ради першого, демократичного, скликання, шанованою в нашому краю людиною, яка кілька десятиліть будить свідомість українців.

IMG_20180521_121530

Андрій Іванович, автор численних гостропубліцистичних книг, представив нам свою нову працю – «Україна. Голодомор 1946-1947 років: непокараний злочин, забуте добро», в якій зібрані наукові дослідження, свідчення очевидців, архівні дані, письменницькі роздуми про зв’язок подій у часі й пекучі проблеми сьогодення.

IMG_20180521_122618

Книга вражає. І своїм змістом, і колосальною працею автора. Адже з’явилась на світ завдяки напруженій роботі духу і думки, численим поїздкам і зустрічам, невтомним пошукам свідків і матеріалів. Це – дійсно підручник нашої історії, книга-свідок, книга-пересторога, книга-реквієм, на якій відбилося світло євангельської істини: «Шукайте правду, а правда вас вільними зробить».

IMG_20180521_133442

Один із документів того часу, листівка УПА, свідчить:

«Брати голодуючі! Одгриміли  бої, закінчилася війна, але  український  народ  не  перестає  приносити  незліченні жертви. В  Україні шаліє новий голод. Вимирають наші села, виростають нові, свіжі могили. Мільйони опухлих почорнілих людей-скелетів мандрують за хлібом  у  найвіддаленіші  кутки  Західної  України.  Чому  ж  це  ми,  сини найбагатшої і найурожайнішої на світі землі, приречені на голодну смерть? Тому, що Україна в неволі, тому, що Україна не самостійна держава. Тому, що сталінські вельможі відібрали від  нас  землю,  а  нас  перемінили  в  безправних  рабів, у  нужденних жебраків. Це вони, ці кремлівські вбивці, винні в новому масовому винищуванні українського народу. Бо чи можна з’ясувати голод післявоєнними труднощами? Ні! Голод вибухнув аж у 1946 р., коли Україна вже  2  роки  перестала  бути тереном воєнних дій. Голод виник щойно тоді, коли сталінські розбійники, закріпившись в Україні, могли заграбити весь хліб з України. Сталінська кліка підготувала голод планово шляхом повного пограбування хліба з України. Знищуйте заготпункти, елеватори, магазини, транспорт, призначений для вивезення  хліба  з  колгоспів.  Зривайте  хлібоздачі! Не  допустіть  до  вивезення хліба з України, бо це продовжить голод! Беріть хліб з колгоспів, бо він ваш, бо ви біля нього працюєте!»

Далі »

Відгук на презентацію книги Андрія Бондарчука

22.05.2018 о 11:36 | Категорія: Новини

27545244_1542334429223442_2278396942322798435_n5a81610bd70c9У Ковельській ЦРБ відбулась зустріч з відомим письменником та громадським діячем Андрієм Бондарчуком.

Андрій Іванович – народний депутат Верховної Ради першого, демократичного, скликання, Почесний громадянин м. Луцька. Історик, краєзнавець, автор багатьох гостропубліцистичних книг, сьогодні він представив свою нову працю, що відкриває нам правду про події, які пережив наш народ у перші роки по закінченню 2 світової війни.

Актовий зал переповнений. Назва книги “Україна. Голодомор 1946-1947 років: Непокараний злочин, забуте добро”. Мав за честь отримати, в подарунок цю титанічну працю, з рук давно мною шанованого пана Андрія. Книга – хоча повна смутку та болю, як і вся історія нашого народу, але на сьогодні просто необхідна. “БО ХТО НЕ ЗНАТИМЕ СВОГО МИНУЛОГО – ТОЙ НЕДОСТОЙНИЙ МАЙБУТНЬОГО!”

Протоієрей Іван Оринчак

Світлини з архіву бібліотеки:

IMG_20180521_134107

IMG_20180521_121410

Запрошуємо на зустріч

19.05.2018 о 11:51 | Категорія: Оголошення

21-

Європейський досвід – Україні

18.05.2018 о 11:33 | Категорія: Новини

IMG_20180519_113753День Європи це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.

Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані.

Щорічно з нагоди свята у Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС відбуваються офіційні урочистості.

Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у “Європейському домі”.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. Оскільки День Європи – 9 травня – збігається з Днем Перемоги, в Україні урочисті заходи проводять щорічно у третю суботу травня згідно з Указом Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року. Цього року День Європи в Україні припадає на 19 травня.

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Ми воліли б мати не гірший, ніж у ЄС рівень соціального захисту і охорони здоров’я; хотіли б, аби наша молодь могла вдосконалювати свою освіту в Європі, а громадяни України вирушали на відпочинок за кордон без принизливих черг за візами.

З економічної точки зору європейський вибір підтверджує те, що ми прагнемо вільної торгівлі та ринкового розвитку народного господарства, з погляду науки – бажання інтегруватися в загальноєвропейську і світову науково-дослідницьку мережу, де ми, без сумніву, зможемо співробітничати на рівних.

Нарешті, так само, як і Європа, ми хочемо жити в мирі і добросусідстві, віримо, що економічна інтеграція – найдієвіший засіб стримування війни.

Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.