Запрошуємо!
Найвідоміші твори Нечуя-Левицького: «Дві московки», «Бурлачка», «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Шевченкова могила» та інші.
Майбутній письменник народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві на Черкащині в родині потомственого священика.
Початок його літературної діяльності припав на ті роки, коли писати українською мовою було заборонено. Письменник згадував, що про його літературні спроби рідною мовою, підписані псевдонімом «І. Нечуй», не знали навіть товариші, з якими він жив на одній квартирі, не знав і батько. Він самостійно вивчав німецьку й французьку мови, опанував латинську, грецьку та церковнослов’янську мови.
Іван Нечуй-Левицький ніколи не був одружений, мав реноме відлюдника. Був досить дивакуватим, наприклад, завжди ходив з парасолькою. Він був надзвичайно пунктуальним. Щодня, у визначений час, ішов гуляти одним й тим самим маршрутом: до Володимирської вулиці, потім до фунікулера й назад Хрещатиком додому, завжди під парасолькою. Спати лягав рівно о десятій, навіть із власного ювілею пішов спати, не дослухавши вітальних промов. Іван Нечуй-Левицький зовсім не вживав спиртного. Дуже не любив суперечок: хворів по два тижні, після того як доводилося з кимось посваритися. Самотній холостяк ніколи особливо не дбав про гроші, витрачаючи все на книги, які в кінці життя виявилися нікому не потрібними.
25 років віддав Нечуй-Левицький педагогічній праці. Він мав неабиякий вплив на молодь, пояснював учням, серед яких було чимало українців, що минуле народу не слід забувати.
Тематична розкладка книг у відділі абонементу
Психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9-ти років. Пізніше зробити складно, іноді практично неможливо.
Прислухавшись до порад педагогів, психологів та взявши до уваги реальні потреби наших читачів, КЗ “Публічна бібліотека” організувала дитячий куточок у відділі абонементу. Поки батьки-читачі обирають собі книги для читання, малеча теж може взяти додому яскраву дитячу книжечку. Їх у нас по-о-овний стелаж! Це подарунок від Українського інституту книги.
До речі, сьогодні – Всесвітній день дитини!
Наші прагнення створювати дітям достойні умови для повноцінного розвитку повинні знаходити втілення у реальних діях. Адже „всі дорослі були спочатку дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – казав Антуан де Сент-Екзюпері, автор всім відомого „Маленького принца”.
21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Це свято на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).
В цей день ми вшановуємо тих, хто не тільки своїми справами, а й втраченим життям продемонстрував бажання жити у вільній та демократичній державі.
«Цьогоріч відзначення десятої річниці Революції Гідності особливе. Передусім 10 років – це досить солідна історична дистанція, коли ми можемо вже більш ефективно усвідомити, що відбулося з Україною, з кожним із нас і світом після доленосних подій Революції гідності. З іншого боку, ми розуміємо, що Революція Гідності і російсько-українська війна – це єдиний процес, продовження боротьби українців за цінності, свою історичну пам’ять, свою культурну ідентичність, своє майбутнє” (с) Ігор Пошивайло, генеральний директор Музею Революції Гідності.
20 листопада на вшанування подвигу учасників Революції гідності та Героїв Небесної Сотні бібліотека провела патріотичну годину «Незламний дух нескореної нації» для студентів Ковельського фахового медичного коледжу та Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.
Підготувала сценарій та провела захід директорка КЗ «Публічна бібліотека» Ольга Пірожик.
За мультимедійним пультом: Валерія Мелюх, завідувачка відділу комп’ютерних бібліотечних технологій.
Тематична книжкова виставка: Галина Приступа, бібліотекарка читальної зали.
Висловлюємо подяку Ковельському історичному музею за надані світлини та документи та КЗ “Ковельський міський культурно-просвітницький центр” – за ошатну залу для заходу.
Впевнені, такі патріотичні заходи виконують важливі виховні завдання, а саме: утверджують в свідомості і почуттях молодих людей патріотичні цінності, переконання і повагу до історії України.