До 70-річчя з дня народження Володимира Івасюка

14.05.2019 о 15:48 | Категорія: Новини

до 70-річчя з дня народження Володимира Івасюка

VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція

06.05.2019 о 10:26 | Категорія: Оголошення

Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації, Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки, Волинський краєзнавчий музей, Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

25-26 червня 2019 року проводять в м. Луцьку та с. Колодяжне на Волині

VІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію

„Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури”,

присвячену 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

OPchLUkrainkaРобота конференції планується за такими напрямками:

  1. Життя і творчість Олени Пчілки, Лесі Українки та їх внесок в українську та світову культуру.
  2. Історія родини Косачів. Косачі і Волинь.
  3. Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки: історія і сучасність.
  4. Дослідження і популяризація життя і діяльності Олени Пчілки, Лесі Українки та родини Косачів в музеях, архівах та бібліотеках.
  5. Олена Пчілка, Леся Українка та родина Косачів у геральдиці, фалеристиці, нумізматиці, філателії, філокартії тощо.
  6. Історія, теорія та практика літературно-меморіальних музеїв України.

     Планується видати збірник матеріалів конференції. Матеріали приймаються до 25 травня 2019 року із врахуванням наступних вимог:

  1. Обсяг роботи 6-10 сторінок тексту, набрано в редакторі Word (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Оформлення списку літератури та джерел – 12 кегль, інтервал – 1).
  2. Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках, наприклад [1, 12] відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
  3.  Ілюстрації в електронному варіанті в форматі TIF (300 dpi) або JPEG з підписами до них.
  4. Роботи подаються в роздрукованому і електронному вигляді. Можна надсилати на електронну адресу музею: volkrmus@lt.ukrtel.net
  5. Роздрукований паперовий варіант доповідей повинен бути підписаний автором з правого боку. Відомості про автора подаються на окремому аркуші (домашня адреса, індекс міста. телефон, місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада).

Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань, системність викладу, достовірність наведених  факторів, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв тощо. Статті друкуються в авторській редакції.

 Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для друкування згідно запропонованої теми. Повідомлення про включення матеріалів до програми конференції, її конкретні терміни, запрошення на конференцію кожному автору буде надіслано додатково.

Матеріали доповідей прохання надсилати не пізніше вказаного терміну за адресою:

43005 м. Луцьк, вул. Шопена, 20, Волинський краєзнавчий музей.

Оргкомітет конференції

Телефон для довідок: (0332) 72-03-64, 24-56-19. Тел./факс: (0332) 72-03-64.

E-mail: volkrmus@lt.ukrtel.net

45061, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Колодяжне, Музей Лесі Українки.

Тел.(03352) 9-02-24. Е-mail: klmmlu@ukr.net

Світлого Великодня!!!

23.04.2019 о 11:22 | Категорія: Вітання

вітання

23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права

23.04.2019 о 10:32 | Категорія: Новини

10 причин, чому наш мозок хоче читати

Третина українців за рік не прочитує жодної книжки, зате дві третини щодня знаходять час увімкнути телевізор. У світі гаджетів та повсюдних екранів дуже легко забути про насолоду від неспішного читання книжок. У такий святковий день для всіх книголюбів – авторів, видавців, читачів, критиків, бібліотекарів та інших причетних до книжкової справи людей – Всесвітній день книги та авторського права, який традиційно відзначають 23 квітня, хочеться нагадати, що читання може бути чимось більшим, ніж відпочинком, проведенням дозвілля чи потребою. А тому зібрали для вас найцікавіші факти та дослідження про те, як книжки впливають на нас і чому мозок так любить читати. Тож не відмовляйте йому в такому задоволенні!
 
Читання «прокачує» мозок
 
На думку вчених, читання є одним з найскладніших завдань для мозку. А що складніші завдання ми перед ним ставимо, то менше відпочинку він має, а отже – то ліпші наші розумові здібності й пам’ять. Зокрема, вчені з’ясували, що під час читання активізуються одразу 17 ділянок головного мозку! Щоразу, коли ви читаєте, створюються нові синапси, які дозволяють зберігати більше спогадів, а отже, підтримувати гостроту пам’яті. А як інакше ви би запам’ятали стільки героїв, їхні імена та риси, а також перебіг сюжету та інші деталі книжки.
 
Читання знижує ризик хвороб мозку
 
Читання (разом із такими хобі, як розгадування головоломок чи шахи) знижує в 2,5 рази ризик розвитку хвороби Альцгеймера у старшому віці. Тоді як перегляд телепередач, навпаки, підвищує ризик. «Мозок – також орган, як і будь-який інший орган в організмі. Він старіє залежно від того, як його використовують. Подібно до того, як фізична активність робить міцнішими серце, м’язи і кістки, інтелектуальна діяльність зміцнює опір мозку хворобам», – зазначив провідний доктор Роберт П. Фрідленд в інтерв’ю «USA Today», де опубліковано результати дослідження. Так читання є найдоступнішим тренажером для нашого мозку, що підтримує його в тонусі та запобігає слабоумству та іншими процесам деменції.
 
Читання змінює нас
 
Читання має особливий вплив на наш мозок. Фрази «ця книжка змінила моє життя» чи «після прочитання цієї книжки я вже ніколи не буду такою/таким, як була/був» не такі вже й пафосні. Як стверджують вчені, з кожним новим досвідом, новим враженням, новою емоцією, а значить і новою книжкою, – ми стаємо іншими людьми з новими нейронними структурами та зв’язками, з новими знаннями.
 

Далі »

Радість творення

20.04.2019 о 17:37 | Категорія: Новини

За дослідженнями етнографів та розповідями старожилів, колись писанки писали у всіх регіонах України, в кожному селі та чи не в кожній хаті. Безбожне ХХ століття нещадно понищило всі прояви українського буття. Нам, нащадкам дивом вцілілого нашого роду, довелося розшукувати на руїнах і попелищах наші одвічні національні ознаки. Невмирущі, нетлінні цінності повертають народові невтомні ентузіасти. Так відродилися наш багатющий фольклор та незрівнянні рукомесла. Але щоб не залишились вони лиш зразками в музеях, вони знову мають стати частиною нашого повсякденного буття, нашими звичаями.

4 Чи пишуть нині писанки у волинських селах? Лише ті поодинокі українці, які зуміли пробудити в собі генетичну пам’ять і, шкодуючи за назавжди втраченими бабусиними секретами, все ж крок за кроком відкривають для себе таємниці прадавнього забутого ремесла.

2З великою цікавістю знайомляться з мистецтвом писанки діти. Зі щирим захопленням беруться вони до справи і пізнають радість та насолоду творення. Власне, у цьому й призначення писанки – виховувати старанням, працею і красою.

Цю істину вкотре підтвердили маленькі писанкарі – учні Доротищанської школи на уроці писанкарства, отримавши справжнє задоволення від маленького дива, яке створили своїми руками, доклавши терпіння, наполегливість, талант.

3  15