Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті та примирення

08.05.2018 о 10:30 | Категорія: Новини

У цей день вшановують пам’ять жертв Другої світової війни. IMG_20180508_163445  Щорічно 8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення.

У цей день у 1945 році Німеччина оголосила про свою капітуляцію у Другій світовій війні.  Саме у такому форматі пам’ять полеглих у Другій світовій війні сьогодні в Україні вшановують втретє, адже Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам’яті і примирення  тільки у 2015 році.  Тоді ж було прийнято рішення відзначати 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого з радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Таким чином закон визначає вшанування пам’яті не тільки полеглих у війні радянських солдат, а й інших жертв нацизму. Також вшановують подвиги українського народу та його внесок у перемогу над нацизмом.

Ніколи_Знову_02.svg

Символом пам’яті є червоний мак. Цьогоріч вінок з червоних маків прикрашатиме голову монументу “Батьківщини-матері” у Києві, біля якої проходитимуть урочисті заходи, приурочені до Дня пам’яті.

(на фото: тематична виставка матеріалів в читальній залі нашої бібліотеки)

Цей день відзначають не тільки в Україні. У 2004 році 8 травня встановлено як День пам’яті та примирення Генеральною Асамблеєю ООН. З 2005 року пам’ять жертв Другої світової війни вшановують у багатьох країнах світу.

Детальніше читайте на УНІАН 

«Реквієм по вічно живому»

04.05.2018 о 17:22 | Категорія: Новини

Василь Стус жив і загинув, аби український народ мав те, що Богом дано кожному народові – свободу, незалежність, право на рідну мову, історичну пам’ять, самобутню культуру. Коли багатьом солодким «речникам народу» заціпило від страху за власне благополуччя, коли комуністична система вчепила кожному громадянинові по величезному замку на рота і все мовчало, бо «благоденствувало», один з небагатьох сміливців Василь Стус розімкнув свої гнівні вуста і підніс голос за права людини і свого народу.

DSC_2258 IMG_20180503_144630

Світлій пам’яті Василя Стуса – талановитого поета, блискучого перекладача, літературознавця і філософа, великого патріота і правдолюба – була присвячена літературна година «Реквієм по вічно живому», у якій взяли участь студенти Ковельського медичного коледжу, старшокласники ЗОШ №1, ЗОШ №11 та гімназії.

IMG_20180503_150415

 

Моя свобода завжди при мені

27.04.2018 о 16:59 | Категорія: Новини

Поетичний вернісаж Ліни Костенко

Поетична зоря Ліни Костенко зійшла наприкінці 50-х років минулого століття серед плеяди шістдесятників – самобутніх, неймовірно талановитих і сміливих молодих людей, які на повен голос заявили: Україна є, вона жива!

Що завжди відрізняло цю красиву і мужню жінку від інших, чому її зірка й досі височить на небосхилі України? Перш за все – безкомпромісна громадянська позиція. Щоб упокорити її свідому непоступливість, високі компартійні мужі робили все, аби її гостре слово не дійшло до читача. Але вона не зрадила ні себе, ні поезію, творила і одержимо ненастанно, піднеслася до висот духовного подвижництва. ЇЇ поезії, чуттєвій та інтелектуальній, притаманні високі злети думки, пошук ключів до таємниць буття, осмислення парадоксів історії та істин нашого часу, гостре жадання краси та досконалості, бажання пробудити в сучасниках людську гідність. Вона не просто геніальний поет – це складна, щедра на добро і правду, спрагла до щастя і волі українська душа.

IMG_20180427_112131 IMG_20180427_113236

Поетичний вернісаж «Моя свобода завжди при мені» бібліотекарі підготували для слухачів Університету ІІІ віку. Ліричну, патріотичну, філософську поезію Ліни Костенко читали п. Ніна Цюп’яшук, п. Любов Ковтун та сама авторка (її голос відтворила сучасна відеотехніка). Чудового настрою присутнім додали пісні на її слова. Нехай творчість неперевершеного Поета хвилює й надихає нас, додає радості і барв нашим будням!

Чорнобиль – трагедія століття

24.04.2018 о 10:59 | Категорія: Новини
 26 квітня відзначають 31-шу річницю аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої техногенно-екологічної катастрофи сучасності.

Цього дня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці IMG_20180424_124043Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте усередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише територію сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося  перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

(на фото: виставка друкованих матеріалів про Чорнобильську аварію в читальній залі бібліотеки)

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора.

З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався. У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» –  нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто арку нового безпечного конфайнмента.

В подальшому планується протягом 2017 року ввести об’єкт НБК в експлуатацію та вже у 2018 році розпочати роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття». За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.

Джерело: УКРІНФОРМ

Сьогодні – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

11.04.2018 о 10:23 | Категорія: Новини

Щорічно, 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме в цей день в 1945 році в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя.

IMG_20180410_164609893_HDR

(на фото: тематична розкладка літератури в читальній залі бібліотеки)

Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині. У них містилися, як правило, антифашисти, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.

Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.

Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».

Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Ув’язнених експлуатували також власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі Бухенвальда (Сіменс, Юнкерс та ін.). Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.

11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше 800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених.

Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі.

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів у всьому світі відзначається пам’ятними заходами, зустрічами колишніх в’язнів фашизму, поминанням загиблих, поклонінням їх пам’яті, покладанням квітів до могил та місць поховання жертв фашизму, передає Prostir.Museum.

Джерело: ZIK