Нас вбивали, бо ми – українці…

Щороку в останню суботу осені Україна оплакує своїх дітей, яких в 1932-1933 році убила голодом червона Москва. Цього дня бібліотека зібрала ковельчан на вечір-реквієм «Імена їх Ти, Господи, знаєш». Ми мусимо знати, пам’ятати, поширювати правду про один з найбільших злочинів ХХ століття – геноцид, вчинений окупаційним більшовицьким режимом проти української нації. Через 90 років Росія спробувала повторити його, масово вбиває і депортує українців, руйнує міста і села. Як і в 1933-му, Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. В цей день єднаємося навколо національної пам’яті та спільної потреби вижити як нації і перемогти в запеклій боротьбі проти одвічного ворога.

Вечір-реквієм організували провідний бібліотекар Ольга Бичковська та методист Ангеліна Махнюк. Над організацією книжкової виставки та оформленням зали працювали Галина Приступа, Клавдія Макарук та Людмила Юрченкович. Щиро дякуємо всім аматорам, які допомагали в проведенні заходу:

• старшокласникам ліцею № 7 Дарині Кондратюк, Ніці Мацюк, Олені Сидун та їх класному керівнику Інні Вознюк;
• учениці Ковельської школи мистецтв Інні Тищук (клас Оксани Баласанян) та концертмейстеру Наталії Зінковській;
• оператору звуку Івану Бакаю (фахівцю з молодіжної роботи Молодіжного центру «Місто ідей»;
• колективу студії сучасного танцю «Пірует» – Анні Скоклюк, Єві Круцкевич, Анні Базильчук, Наталії Кіндер, Анні Мостиці, Ользі Балаці, Марії Тетерук та їх керівнику Марині Приц.

ДЯКУЄМО УСІМ ЗА ЕМОЦІЇ ТА ПАМ’ЯТЬ!

Запрошуємо!

Голод був останнім засобом, щоб зламати українців, помстою за прагнення волі.
Збережемо пам’ять про них у наших серцях!
Запрошуємо на вечір-реквієм пам’яті жертв Голодомору «Імена Їх Ти, Господи, знаєш»

25 листопада на 15:00 у Публічну бібліотеку Ковельської громади.

Пом’янемо страстотерпців, невинні душі, загублені голодом!

25 листопада – 185 річчя від дня народження Івана Нечуя-Левицького

Найвідоміші твори Нечуя-Левицького: «Дві московки», «Бурлачка», «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Шевченкова могила» та інші.

Майбутній письменник народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві на Черкащині в родині потомственого священика.

Початок його літературної діяльності припав на ті роки, коли писати українською мовою було заборонено. Письменник згадував, що про його літературні спроби рідною мовою, підписані псевдонімом «І. Нечуй», не знали навіть товариші, з якими він жив на одній квартирі, не знав і батько. Він самостійно вивчав німецьку й французьку мови, опанував латинську, грецьку та церковнослов’янську мови.

Іван Нечуй-Левицький ніколи не був одружений, мав реноме відлюдника. Був досить дивакуватим, наприклад, завжди ходив з парасолькою. Він був надзвичайно пунктуальним. Щодня, у визначений час, ішов гуляти одним й тим самим маршрутом: до Володимирської вулиці, потім до фунікулера й назад Хрещатиком додому, завжди під парасолькою. Спати лягав рівно о десятій, навіть із власного ювілею пішов спати, не дослухавши вітальних промов. Іван Нечуй-Левицький зовсім не вживав спиртного. Дуже не любив суперечок: хворів по два тижні, після того як доводилося з кимось посваритися. Самотній холостяк ніколи особливо не дбав про гроші, витрачаючи все на книги, які в кінці життя виявилися нікому не потрібними.

25 років віддав Нечуй-Левицький педагогічній праці. Він мав неабиякий вплив на молодь, пояснював учням, серед яких було чимало українців, що минуле народу не слід забувати.

Джерело

Тематична розкладка книг у відділі  абонементу

Виїзний захід

Публічна бібліотека провела виїзний захід –   патріотичну годину “Незламний дух нескореної нації” – для ліцеїстів Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні Volyn Regional Lyceum with Intensive Military and Physical Training

 

 

 

 

 Неабиякий інтерес викликали у учасників заходу експонати та документи надані Ковельський історичний музей та тематична література книжкової виставки, яку підготувала бібліотека.

 

 

 

 

 

 

Книги для дітей

Психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9-ти років. Пізніше зробити складно, іноді практично неможливо.

Прислухавшись до порад педагогів, психологів та взявши до уваги реальні потреби наших читачів,  КЗ “Публічна бібліотека” організувала дитячий куточок у відділі абонементу. Поки батьки-читачі обирають собі книги для читання, малеча теж може взяти додому яскраву дитячу книжечку. Їх у нас по-о-овний стелаж! Це подарунок від Українського інституту книги.

До речі, сьогодні – Всесвітній день дитини!

Наші прагнення створювати дітям достойні умови для повноцінного розвитку  повинні знаходити втілення у реальних діях. Адже „всі дорослі були спочатку дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – казав Антуан де Сент-Екзюпері, автор всім відомого „Маленького принца”.