Різдво в бібліотеці

 Справжню магію Різдва у святково декорованій залі книгозбірні відчули усі, хто завітав сюди 26 грудня.

 

 

 Методистка бібліотеки Ангеліна Махнюк підготувала насичену пізнавальну програму. Гості дізнались про символіку Різдва, слухали наживо гурти з колядками, розучували нові, що лунали з екрану, підспівували та інтерактивно розважились інтелект-грою.

 

 Нам колядували діти недільної школи храму Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира і зразкова дитяча студія естрадного співу “Надія”.

 

 Милувались співом сучасних поліських колядок відтворених етноспівачкою Галиною Куришко Galyna Kuryshko : “Ходила пава” https://youtu.be/nUXeEXoKhMg?si=AOrjuiS5ZHm5kWKB “Свят вечор, свят” https://youtu.be/UyNG_eWWRA0?si=EacfHenkF-K_Pf8Q .

Наприкінці частувалися смачними варениками та кутею від працівниць бібліотеки.

Зібрали 49 пар теплих шкарпеток для наших воїнів та 290 гривень для благодійної організації “Волинська ватра”.

Дякуємо усім!

Розгортутий фоторепортаж – згодом!

 

 

26 грудня – 125 річчя від дня народження Євгена Плужника

“Ви справжній поет! Україна була б багата, якби мала десять таких поетів!” 

(с) Максим Рильський

Відкритий перегляд книг та друкованих джерел інформації представлено у відділі  абонементу  книгозбірні  до  125-річчя Євгена Плужника – українського письменника, представника Розстріляного відродження, перекладача, драматурга

ЦІКАВІ ФАКТИ:

• У 1923 році під псевдонімом Кантемирянин (згадка про його місце народження) він опублікував перші вірші в газеті «Більшовик» і журналі «Глобус». А вже у 1924 році Плужник вперше опублікував свої роботи під власним прізвищем.
• Був одружений із Галиною Коваленко, яку палко кохав протягом свого короткого життя. Дітей у пари не було.
• Про Євгена Плужника висловився український письменник Микола Бажан так: “Ознаками стилю Плужника є філігранна витонченість образів, досконалість побудови поезій, інтелектуальна гра нюансами емоційної та звукової сфери”.
• 5 грудня 1934 року Плужника заарештували за сфабрикованою справою більшовицького «Великого терору» Він був звинувачений у терорі в справі вбивства Кірова. 28 березня 1935 року був засуджений на розстріл. Та вирок було змінено – 10 років ув’язнення у спецтаборах. Для хворого поета це означало смертний вирок. Та він зрадів, писав своїй дружині, що житиме й повернеться… На жаль йому так і не вдалося виконати своєї обіцянки.
• Плужника пам’ятають і шанують в Україні. Безліч вулиць в українських містах названі на його честь. З 1992 року іменем Євгена Плужника названа Центральна районна бібліотека у Києві.

Факти з відкритих джерел

22 грудня – 190 річчя від дня народження Марка Вовчка

“Шевченка і Марка Вовчка я вважаю найбільшими талантами нашої дотеперішньої літератури, найбільшими майстрами нашого слова”( Іван Франко)

Відкритий перегляд книг та друкованих джерел інформації представлено у читальній залі книгозбірні  до  190-літнього ювілею української письменниці, перекладачки, видавниці російського походження 

Цікаві факти з життя  Марка Вовчка (Марії Вілінської):

• Народилася  у родині збіднілих дворян. Коли їй було 6 років, помер батько. Вітчим дівчинки часто знущався з неї у дитинстві, був картярем і п’яницею. Матері довелося піти від нього, а двох дітей виховувала тітка. Життя і там було складним, бо мусила бути за ґувернантку дітей тітки.
•  Марію Вілінську називають «українською Жорж Санд», вважають «фатальною жінкою». 
• Зна­ла близько 10 іноземних мов, се­ред яких французька, англійська, польська, чеська, німецька, українська (рідною для неї була російська) та інші.  Повсякденною мовою в родині Вілінських була французька.
• Повість «Маруся» отрима­ла нагороду Французької академії і була рекомендована для обов’язкового вивчення у французьких школах.
• Чому у Марко Вовчок був такий псевдонім? Є кілька теорій. Перша пояснює, що псевдонім письменниця вигадала сама, за прізвищем першого чоловіка (Маркович). Друга теорія: псевдонім народився з вуст П. Куліша, який поєднав прізвище чоловіка Марії з її «вовчкуватістю» у спілкуванні. Сама ж письменниця свій псевдонім ненавиділа.
• Марія порушувала норми, обов’язкові для «доброчесної» жінки. Наприклад, вона не захотіла погодитися редакторськими правками, внесеними у її тексти самим метром Кулішем!
• Була особисто знайома з Тарасом Шевченком, Пантелеймоном Кулішем, Миколою Костомаровим, І. Тургенєвим, Жулем Верном, Д. Менделеєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим, О. Герценом, Л. Толстим.
•  Марко Вовчок ніколи не заперечувала вигадки про себе і не спростовувала публічно помилки стосовно її біографічних даних. Була впевнена, що біографію людини варто писати тільки після її смерті. Вона ніде не друкувала свого портрета до 1902 року.
• Невичерпним джерелом творчості для Марка Вовчка був Шевченків “Кобзар”. Вона вважала Шевченка літературним батьком, ідейним спільником.
  “Яке величне, прекрасне створіння ця жінка.”, – писав про неї Тарас Шевченко, а ще називав “кротким пророком та донею”.
•  
  Марко Вовчок прожила 73 роки, виглядала досить молодо, як на свій вік. 
• Останні роки життя провела на Кавказі. Померла на Північному Кавказі в передмісті м.Нальчик, де й похована.

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел

Запрошуємо до зимового читання!

Вам не здається, що зима ніби дає людині паузу, щоб пригальмувати, віддихатись, подумати про минуле і помріяти про майбутнє. Довгі й затишні зимові вечори – саме час для роздумів та мандрів з героями улюблених книг.

А підібрати книгу для зимового вечора можна в бібліотеці — нам є що вам запропонувати!

Надворі безсніжно, мрячно і депресивно, проте  у храмі книг підтримуємо передсвяткову атмосферу: тут з’явились яскраві інсталяції, тематичні книжкові виставки, зимовий декор. 

Ефектно виглядає нестандартна ялинка з комп’ютерних дисків в Інтернет-центрі бібліотеки. Читальну залу прикрасила традиційна ялинка-деревце (штучна, жодне деревце не постраждало!). А ще тут розмістили чудову виставку витинанок, виготовлену працівницями книгозбірні.

Бібліотекарки абонементу організували для своїх читачів справжню зимову виставку книг: підібрали на полицях книжки у сніжно-білих палітурках, додали ніжних сніжинок (їх так не вистачає надворі!).

Про це – у відео від Інтернет-центру на сторінці у Фейсбук. Все ж найкраще – побачити все , відвідавши бібліотеку. Ми створили відповідну атмосферу, а книги для зимового читання чекають на вас ТУТ!

Різдво в бібліотеці

А як щодо святкування Різдва в бібліотеці

 ЗАПРОШУЄМО!

26 грудня, 16:00, локація: вул. Степана Бандери, 2

 Разом поринемо у магію Різдва: будемо спілкуватися, колядувати, частуватися та допомагати ЗСУ. Тому вхід символічний, але дуже важливий – теплі шкарпетки для воїнів .

Буде атмосферно, приходьте!