Розділ нашого сайту «Творчість земляків» знайомить користувачів із митцями Ковельського району, які творять і впливають на духовний розвиток краю.
Вибрані роботи представлених митців – це неповторний почерк і стиль, погляд на минуле, сучасність і майбутнє, а також власна відповідь на виклики часу.
Матеріал буде корисним усім, хто цікавиться літературним середовищем Ковельського району, учням середніх та старших класів, вчителям української мови та літератури, краєзнавцям, а також усім, хто любить рідний край та пишається його здобутками.
Запрошуємо до перегляду!
Коментарі Вимкнено до Нове в розділі “Творчість земляків” | Автор admin
Знаменитий англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон – яскравий представник жанру авантюрно-пригодницького роману. Книги Роберта Льюїса Стівенсона рекомендуємо тим, хто цінує захоплюючі сюжети, подорожі, таємниці, погоні і битви. В першу чергу письменник відомий як автор популярного роману “Острів скарбів”. Але творчість Роберта Стівенсона набагато багатогранніша. Автор однаково успішно писав романи, розповіді, нариси, есе, вірші і балади, які переведені на десятки мов і відомі у всьому світі.
Коротка біографія
Письменник з’явився на світ в Единбурзі пізньої осені 1850 року. Батьки любили єдиного сина, який ріс крихкою і хворобливою дитиною. Перенісши в дитячому віці круп, він до кінця життя страждав захворюваннями легенів і потребував турботи близьких. Захопленням стала історія рідної Шотландії. Це лягло в основу його майбутніх книг, першу з яких, «Пентландське повстання», Роберт Стівенсон написав в 16 років і опублікував на гроші батька. Незважаючи на літературний талант, вчитися майбутній письменник пішов на інженерний факультет Единбурзького університету. Потім перевівся на юрфак і став адвокатом, але за фахом не працював, тому що зрозумів, що його покликання – література. Дружина і прийомні діти в цьому письменника повністю підтримали. З життя Роберт Льюїс Стівенсон пішов в 1884 році на одному з островів Самоа, куди поїхав через хворобу. Причина смерті – раптовий інсульт.
Про творчість
Літературну діяльність автор починав як есеїст. Спочатку вийшла книга нарисів «Подорож углиб країни», створена під враженням від байдарочного сплаву по річках Франції і Бельгії. Потім з’явилися збірки оповідань «Клуб самовбивць» і «Алмаз раджі». Ім’я письменника прославив роман «Острів скарбів», надрукований в 1889 році у юнацькому журналі. Визнання прийшло не відразу. Але коли творіння вийшло окремою книгою, успіх не змусив себе чекати. Потім з’явилися «Принц Отто», «Чорна стріла», «Викрадений», «Володар Баллантре» та інші пригодницькі романи, які зміцнили славу автора. Незадовго до смерті письменник почав роботу над книгою «Вір Гермістон», яку вважав своїм найкращим твором, але встиг написати лише третину. Крім цього, автор проявив себе ще й як талановитий поет, випустивши кілька збірок віршів і книгу балад, куди увійшов знаменитий «Вересовий мед».
Захоплюючі сюжетні лінії і колоритно виписані Робертом Стівенсоном персонажі однаково цікаві і підліткам, і дорослим, навченим життям людям.
Коментарі Вимкнено до 13 листопада – 170 років від дня народження Роберта Льюїса Стівенсона | Автор admin
Відкриваємо для себе Людину Честі. Ми маємо більше знати про долі українців, про їх незламний дух. Їх страждання були не марні. Вони підтримують нас.
11 листопада 1990 р. звільнений останній український політв’язень СРСР Богдан Климчак — український письменник, довголітній політв’язень комуністичних концтаборів. Один з останніх політв’язнів СРСР. Не реабілітований. Письменник, автор книжок «Оаза-гора», «Оновлений Декалог поневоленого Українця».
Роки життя: 1937 -2018.
Відсидів 17 років і 40 днів таборів, з них 590 днів у штрафному ізоляторі. Коли вийшов, демонстративно відмовився від радянського паспорту і реабілітації. Чому? Пан Богдан пояснив: «Всі, хто судив, проводив слідство мають великі пенсії в Україні, але справа навіть не у них, а у безкарності, що нікого не засудили за репресії проти українського народу. Я відмовився від реабілітації, тому що КДБ, яке мене судило, не може мати права реабілітації. Це я мав би мати право їх судити чи реабілітувати».
Зі спогадів Богдана Климчака:«Найважчий режим у таборах був за Михаїла Горбачова. Не можна було слова написати, щось зберігати, все вигрібали і конфісковували. До 1953 року було гірше у таборах щодо їжі і катувань, потім після смерті Сталіна стало трішки легше сидіти, за Горбачова вже не били. Я дуже гостро виступав проти системи. Мене у 1989 році викликали у спецчастину і повідомили, що я маю право на помилування, а я заявив, що не є злочинцем, а політв’язнем і ніякого помилування не може бути. У той час французькій знімальній групі дозволили зняти документальний фільм про останній табір. Нам перед приїздом журналістів видали нові покривала, була показуха. Але я дав інтерв’ю. Нас тоді було чотири останніх політв’язнів ГУЛАГу: двоє росіян, один єврей і я – українець».
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 “Про День української писемності та мови” на підтримку “ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства”.
За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – “Повісті минулих літ”, яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
Що варто знати про рідну мову
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови ? полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису нашої мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. Із погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
Коментарі Вимкнено до День української писемності та мови – 9 листопада | Автор admin
У понеділок, 9 листопада, в ефірі «Суспільної студії» на телеканалі UA: ПЕРШИЙ відбудеться ювілейний XX Всеукраїнський радіодиктант національної єдності-2020.
Трансляція розпочнеться о 9:05. У студії працюватимуть ведуча «Суспільної студії»Інна Москвіна та ведучий UA: Українське радіоРоман Коляда, котрі розкажуть історію Радіодиктанту та головні нововведення цього року. До розмови з ведучими долучаться гості, які допоможуть глядачам налаштуватися на написання диктанту. Ведучі разом із гостями також писатимуть радіодиктант у прямому ефірі.
Текст радіодиктанту в студії зачитає відома акторка Римма Зюбіна. Цьогорічний текст створив письменник і видавець Іван Малкович, а науковою консультанткою проєкту стала докторка філологічних наук, професорка Лариса Масенко. Координатор проєкту — Дмитро Хоркін.
Уже традиційно в читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського облаштували місце для написання радіодиктанту, куди запросили багато відомих українських діячів та зірок: Катерину Павленко та Тараса Шевченка з гурту Go_A, Івана Леньо («Kozak System»), Марка Галаневича («ДахаБраха»), акторів Ахтема Сеітаблаєва, Сергія Калантая, Геннадія Попенка, акторку Наталію Сумську, учасника Дитячого Євробачення-2020 від України Олександра Балабанова та багато інших. Наживо з бібліотеки журналісти «Суспільної студії» розкажуть та покажуть, як пишуть диктант відомі українці.
«Двадцятий ювілейний диктант має бути особливим — ми хочемо показати багаторічну історію радіодиктанту з допомогою людей, які вже зробили написання власною традицією. Про це розкажуть і писатимуть із нами в прямому ефірі українці з усієї країни, в Об’єднаних Арабських Еміратах, Лівані, Німеччині, Словаччині, Австралії — навіть у Канаді, де на цей час буде друга ночі! Заряджаюся їхнім ентузіазмом і сподіваюся, що ті, хто побачить цей проєкт уперше, залишаться з нами на довгі роки», — закликала координаторка телеверсії проєкту платформи телебачення, виконавча продюсерка «Суспільної студії»Олександра Очман.
