В тенетах більшовицьких людоловів.

Трагічна доля українського слова в ХХ сторіччі – найкращі й найчесніші його майстри торували шлях на Голгофу через табори, заслання, замовчування й зверхність оточення, заборону їх творів і вилучення книг з бібліотек. Пройшла ним і авторка найкращого українського історичного роману Зінаїда Тулуб.

Щоб написати свою дилогію «Людолови», вона глибоко й всебічно освоїла тему, для чого об’їздила Україну і Крим, всі історичні місця, де відбувалися події, описані в романі, прочитала сотні книжок на десяти мовах, вивчила близько шести тисяч татарських і турецьких архівних та музейних документів.

Зі сторінок роману озвалися душі наших відважних пращурів, які в часи суцільного мороку утверджували безсмертність народу, приреченого на винищення людоловами, його здатність «здобувати волю і право вогнем, залізом і кров’ю».

Двотомник «Людолови» українською мовою, серед десяти інших книг, представляв Україну на Всесвітній виставці у Парижі 1937 року, його було запроваджено в університетах як обов’язковий  посібник з історії XVI–XVII століть. Та, замість стати гарантом безпеки у часи масових репресій, він обернувся для письменниці життєвою трагедією, твором-розп’яттям.

В тому ж 1937 Зінаїда Тулуб була оголошена «ворогом народу» й розпочала свій двадцятилітній шлях крізь пекло ГУЛАГу. В останні роки життя, виснажена хворобами, непосильною працею й нелюдськими умовами концтаборів, вона пише біографічний роман «В степу безкраїм за Уралом» про період солдатчини Тараса Шевченка та книгу спогадів. Безпідставно репресована й вирвана з творчого життя, подумки знову долала тернисті шляхи національної історії.

«Життя – служіння»

День 25 листопада в календарі України відмічений 210-ю річницею від дня народження Миколи Пирогова – геніального військового лікаря, що особисто, своїми руками, врятував сотні життів і зробив величезний внесок у розвиток медицини. Його заслуги високо оцінені медиками всього світу, а відкриття використовують у сучасній лікувальній справі.

 Вперше у світовій медичній практиці він застосував наркоз з ефірними маслами – до того операції проводили без знеболювальних або в цій якості вживали алкоголь. Винахід номер два – нерухома гіпсова пов’язка для переломів. Досягнення номер три – Микола Пирогов розробив перший атлас анатомії людини, заснувавши нову медичну дисципліну – топографічну анатомію. Наступне – заклав принципи воєнно-польової хірургії. 

Прославив Пирогова й його найвідоміший пацієнт – італійський полководець Джузеппе Гарібальді, якому хірург врятував від ампутації ногу. Бідних людей він лікував безкоштовно у лікарні, яку відкрив власним коштом у Вінниці, де жив і трудився останні двадцять  років. Нині тут – національний музей-садиба Миколи Пирогова. Тут, у мальовничій садибі Вишня,  збереглися будинок, у якому він жив, і музей-аптека з інтер’єрами приймальні й операційної. Посеред парку, в якому й досі ростуть посаджені ним дерева, – церква-некрополь, у якій спочиває від трудів праведних науковець зі світовим ім’ям, доктор медицини, професор, хірург, анатом, творець військової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, талановитий педагог і громадський діяч Микола Пирогов.

Ближче познайомитися з унікальною особистістю запрошує перегляд літератури, влаштований в читальній залі.

Розпочинається щорічна акція «16 днів проти насильства»

Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року.

З 25 листопада по 10 грудня тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.

Щорічно в Україні, з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Акція в Україні розпочинається
25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. 

Основними завданнями акції є:

• привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
• активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
• проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім’ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;
• формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році.

• 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом.
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством.
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера.
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.
• 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Цьогоріч девіз кампанії «Розфарбуємо світ в помаранчевий колір: покоління рівності виступає проти зґвалтувань».

Метою цієї кампанії  є  привернення уваги громадськості до проблем зумовленого насильства. У рамках цієї міжнародної акції, з 25 листопада до 10 грудня, Будинок Уряду України буде підсвічено помаранчевим кольором у темну пору доби.

День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи на честь двох видатних подій в історії нашої країни: Помаранчевої революції (2004 року) і Революції Гідності (2013 року). Гідності, про яку країна та нація має дбати щосекунди. Свободи, за яку просто зараз триває війна на сході України.

  Не маємо права забути  подвиги учасників Революції Гідності, учасників АТО, які відстоюють інтереси народу України в нелегкі часи сьогодення. Низько вклоняємось героям Небесної сотні, усім, хто віддав своє життя за право жити у вільній і незалежній державі.  Їх подвиг є неоціненним для України.

Мусимо усіма своїми справами розбудовувати нашу європейську державу! Адже від кожного з нас залежить у якій Україні житимемо ми і житимуть наступні покоління.

Щиро вітаємо усіх з Днем Гідності та Свободи! Бажаємо мирного неба над українською землею, родинного добробуту і злагоди, незламної віри у щасливе майбутнє України та впевненості у завтрашньому дні.

Слава українському народу!   Слава Україні!

До Дня Гідності та Свободи в читальній залі бібліотеки організовано книжкову виставку “Україна – територія гідності та свободи”. 

ЮВІЛЕЙ: Андрію Кокотюсі – 50

Андрій Кокотюха (17 листопада 1970, Ніжин) — сучасний український письменник-белетрист. 

Перший художній твір написав у віці 7 років. До 12 років читав і писав лише казки.

Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Але закінчив факультет журналістики Київського університету ім Т. Шевченка.

Перше оповідання опубліковане 1987 року. У 1991 році написав повість «Шлюбні ігрища жаб», яка, через брак інших зразків прози, отримала в 1995 році нагороду видавництва «Смолоскип». Після виходу окремою книжкою в 1996 році повість стала називатися «романом», отримала позитивну оцінку від батьків та друзів автора, і широкий негативний розголос у пресі. Завдяки цій публікації А. Кокотюха відразу став одним з відомих сучасних українських письменників.

Автор відомий своєю надзвичайною продуктивністю – станом на 2020 рік він написав вже понад 60 художніх та публіцистичних книг. У 2009 році він зробив одну зі своїх найвідоміших заяв, що якби йому більше платили, то “теоретично він міг би писати по одному роману щомісяця”.

Книжки А. Кокотюхи виходили і далі виходять практично в усіх провідних українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: «Фоліо», «Нора-Друк», «Клуб Сімейного Дозвілля», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Богдан», «Віват». Він постійно співпрацює з найпопулярнішими українськими газетами, журналами і телеканалами, його твори екранізують.