10 грудня 1948р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини. З 1950 щорічно цього дня світ відзначає День прав людини.
Приєднуйтесь до святкування і ви та беріть участь у неймовірно цікавих та інтерактивних подіях, організованих у рамках Тижня прав людини з Послами європейської молоді.
Ви готові дізнатись, що саме на вас очікує? Отже, обирайте подію, яка зацікавила вас найбільше та реєструйтесь вже сьогодні на:
1) вебінар «Подорож на інший край світу у пошуках безпеки: досвід біженця з Афганістану», під час якого ви зможете безпосередньо поспілкуватись зі спеціалісткою з питань комунікацій УВКБ ООН та біженцем з Афганістану:
2) конкурс постерів #Ні_Дезінформації(дедлайн для публікації робіт – 8 грудня, оголошення результатів – 8 грудня) – переможці та переможниці конкурсу отримають подарунки від Послів європейської молоді та сертифікати для придбання омріяної книги на суму 250 грн.: https://www.facebook.com/events/188755749524492/
3) відкрита онлайн-лекція «Як жінки виборювали свої права й де ми є зараз?»з майстер-класом від австрійської психологині українського походження «Як справлятися з обмежуванням прав жінок вже зараз?»: https://www.facebook.com/events/2873013796357738/
4) конкурс есе до Дня прав людини (дедлай для подачі есе – 6 грудня, оголошення результатів – 10 грудня) – переможці та переможниці конкурсу отримають подарунки від Послів європейської молоді та сертифікати для придбання омріяної книги на суму 250 грн.: https://www.facebook.com/events/374212087189931
5) інтерактивний майстер-клас «Екологія. Право. Ти. Чому екоправа стосуються кожного?» з практичними порадами щодо того, як захищати свої екоправа та розвивати екосвідомість у оточуючих: https://www.facebook.com/events/432635994410750/
До речі, ви можете взяти участь як у одній події, так і у всіх заходах – жодних обмежень!
Більше інформації про Послів європейської молоді ви можете отримати за посиланням: http://bit.ly/meet-the-YEAs
До зустрічі на Тижні прав людини! Команда ініціативи «Посли європейської молоді» в Україні.
Коментарі Вимкнено до 10 грудня – Міжнародний день прав людини | Автор admin
До 80-ї річниці від дня народження Ірини Калинець (6.12.1940-31.07.2012)
Її виплекала епоха шістдесятництва, а дисидентська доля приготувала великі випробування і жорстокий присуд: тим, хто зважився мати власний громадянський голос, місце – за ґратами. 1972 року Ірина Стасів-Калинець була засуджена до шести років таборів суворого режиму та трьох років заслання. Через півроку такий же вирок дістав її чоловік, Ігор Калинець. Довгих 9 років тривала і їхня розлука з донечкою Дзвениславою. У таборі Ірина стала символом мужності й незламності в обстоюванні людської гідності, національних та релігійних прав. За незліченні протести, за правдолюбство і вільнодумство не раз була покарана карцером. Серед чоловіків-політв’язнів “зеківським генералом” був В’ячеслав Чорновіл, серед жінок-політбранок – Ірина Калинець.
По закінченні заслання подружжя поетів-дисидентів з величезними труднощами пробивало собі шлях до рідного Львова, відтак бере активну участь у його культурному та громадському житті, політичному протистоянні з комуністичною владою, боротьбі за релігійні, національні й культурні права українців – у русі за відродження УГКЦ, створенні Товариства української мови, «Меморіалу», Народного руху України.
Як начальник управління освіти Львівської області, Ірина Калинець впроваджувала українізацію шкільної системи, дбала про наповнення національним змістом навчально-виховного процесу, створення нових програм і підручників. У березні 1990 р. її обрано депутатом Верховної Ради України першого демократичного скликання, яка проголосила Незалежність.
Пізніше Ірина Калинець, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, опікувалася Військовим ліцеєм імені Героїв Крут, тісно співпрацювала з Центром історії визвольного руху, меморіалом-музеєм «Тюрма на Лонцького».
Окрім активної громадської роботи, Ірина Калинець плідно працювала на творчій і науковій ниві. Вона – автор кількох поетичних збірок, ґрунтовних літературознавчих та культурологічних розвідок, численних публіцистичних статей та есеїв. Її громадянський голос звучав завжди потужно, вона обстоювала принципи, яким була вірна до кінця.
1998 року їй присвоєно титул «Героїня Світу» (США, Ротчестер), а 2000 і 2005 року нагороджено орденом Княгині Ольги ІІІ і ІІ ступеня.
Коментарі Вимкнено до «Українка, Героїня Світу» | Автор admin
Щорічно 6 грудня в день ухвалення в 1991 році закону України «Про Збройні сили України» відзначається День Збройних сил України.
Офіційна історія українського війська досить невелика, проте справжній вік української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у кривавих війнах та конфліктах від Київської Русі і до нашого часу.
Із нагоди свята в бібліотеці відкрита книжкова виставка, присвячена мужнім захисникам Батьківщини (на фото).
З історією української зброї, війн та збройних конфліктів, військовою символікою держави та становленням Збройних сил знайомлять читачів бібліотеки книги, розміщені на виставці.
Григорій Савич Сковорода — видатний український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики.
Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії (хоча вищої освіти не скінчив). Філософські погляди Сковороди присвячені головним чином етиці. Власної філософської системи не створив. Не був лояльним до церковної та світської ієрархії, відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів, віддаючи перевагу особистій духовній свободі. Від 1769 року вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
Григорій Сковорода писав свої художні та філософські твори, а також вів листування зі своїми сучасниками, двома мовами: латинською та російською.
За життя не надрукував жодного твору.
Байки Харківські (Басни Харьковскія) — збірка з 30 байок вперше виданих посмертно у 1837 році.
Сад божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма (Садъ божественныхъ п?сней, прозябшій изъ зернъ священнаго писанія) — збірка з 30 пісень вперше виданих посмертно у 1861 році
Крилаті вислови й цитати Григорія Сковороди, які не втрачають своєї актуальності:
Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.
Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Не за обличчя судіть, а за серце.
Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Коментарі Вимкнено до 3 грудня 1722 р. народився Григорій Сковорода | Автор admin
Убивство голодом, три жахливі голодомори, влаштовані Сталіним українцям, у 1921-1923-му, 1946-1947-му роках і найстрашніший Голодомор 1932-1933 років – тяжкі злочини комуністичного режиму та невигойні рани України. Правду про український Голокост не маємо права забути!.
Радимо прочитати книги про цю трагічну сторінку нашої історії.
Барка В. Жовтий князь : роман / В. Барка. – К.: Київська правда, 2003. —319 с.
Бедзик Ю. Гіпсова лялька : роман / Ю.Бедзик. – К. : ЮГ, 2004. – 288 с.
Василенко В. Голодомор 1932 – 1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка / В. Василенкою – К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2009. – 48 с.
Геноцид українського народу: голодомор ХХ століття (1932-1933). – Луцьк, 2010. – 24 с.
Голодомор. Геноцид українського народу (1932-1933). – К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2008. – 25 с.
Голодомор на Луганщині 1932-1933 рр.: наук.-документ. вид. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 288 с.
Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріали / упоряд. Р. Я. Пиріг. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 1128 с.
Гуртовий Г. О. Голгофа голоду: спогади при пережите. – Луцьк: Надстир’я, 2008. – 144 с.
Гуцало Є. Голодомор / Є. Гуцало // Гуцало Є. Сльози божої матері : повісті. – К., 1990. – С. 3-84.
Дімаров А. Самосуд / А. Дімаров // Гуцало Є. Самосуд. — К., 1999. — С. 74-116.
Кирій І. Голодна весна : автобіогр. повість / І. Кирій. — К. : Молодь, 1993. — 255 с.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор /Р. Конквест. – Луцьк: ВМА «Терен», 2007. – 456 с.
Лиха коса голодомору: 1932-1933. – К.: Україна, 2008. – 432 с.
Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 604 с.
Руденко М. Хрест: поема / М. Руденко // Руденко М. Вибране: вірші та поеми (1936 – 2002). – К.: Дніпро, 2004. – С. 719-736.
Самчук У. Марія / У. Самчук. — К. : Школа, 2007. – 316 с. — (Бібліотека шкільної класики).
Сергійчук В. Як нас морили голодом / В. Сергійчук. – Вид. 3-є, доповн. – К.: ПП Сергійчук М. І., 2006. – 392 с.
Український хліб на експорт: 1932 – 1933. – К., 2006. – 432 с.
У відеоряді використано картини циклу «Розгойдані дзвони пам’яті» народного художника України Валерія Франчука та вірш Лесі Храпливої-Щур «Псалом померлих від голоду в 1933 році»
Коментарі Вимкнено до Чорна сповідь моєї Вкраїни | Автор admin
