День української писемності та мови: історія свята та цікаві факти

Українська входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Тож розповідаємо, чому виникло це свято, а також наводимо цікаві факти про рідну мову.

Історія свята

День української писемності та мови – державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови” на підтримку “ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

 Радіодиктант

Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Диктант варто сприймати не як екзаменацію знань, а як всесвітній флешмоб, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант. 

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ

1. Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п», на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

8. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

9. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

Радіодиктант національної єдності-2022

9 листопада – 150 років від дня народження Богдана Лепкого

Виповнюється 150 років з Дня народження велета українського інтелекту і патріотизму, багатогранної особистості, поета, письменника і мистецтвознавця, автора понад 80 книг і текстів численних музичних творів – Богдана Лепкого.

 Богдан Сильвестрович Лепкий народився  9 листопада 1872 на хуторі Кривеньке, нині це Гусятинська громада Чортківського району Тернопільської області у сім’ї священника і провів перші роки життя на Україні в селах Бережанського повіту. Був старшим з восьми дітей, троє з молодших померли від дифтерії коли хлопчикові було 5 років. З 6 років живе у свого діда в Бережанах, вчиться в школі з польською мовою викладання.

Після початкової школи вступає в Бережанську класичну гімназію, додатково займається вивченням живопису, бере участь у концертах і невеликих театральних постановках. У 1891 році Лепкий вступає у Віденську академію мистецтв, потім переводиться на філософський факультет Віденського університету, вивчає історію літератури і мовознавство, займається етнографією.

Після Віденського університету навчається у університеті Львова на філологічному факультеті, вивчає українську історію та літературу, одним з його викладачів був Михайло Грушевський. У той же час пише книги, бере участь у молодіжному русі. Закінчивши навчання, працює викладачем декількох шкільних предметів в Бережанській гімназії, створює читальні, бібліотеки, драматичний гурток, де іноді грає і сам.

У 1899 році він одружується, а незабаром його запрошують викладати українську мову та літературу в університеті Кракова і двох гімназіях. У Кракові бере активну участь у літературному об’єднанні, дружить з молодими польськими письменниками. У цей час він займається випуском дитячої літератури та підручників, сам складає книги для читання в школах. І дуже багато пише сам, виходять його розповіді і перекази.

З 1915 року по 1919, в Першу світову війну працює в місії для військовополонених. Після війни, крім письменницької діяльності, займається ліквідацією таборів для військовополонених, працює в Управі Червоного Хреста. Також багато викладає, співпрацює з журналами і видавництвами – пише для них відгуки, рецензії, переклади. З 1925 року знову повертається до викладання в Ягеллонському університеті Кракова. У 1938 році його обирають сенатором польського сейму.

Письменник займається державною діяльністю і викладає до 1939 року поки окупанти не закривають університет. Лепкий залишається без роботи і пенсії, і останні свої роки виживає за рахунок переказів і статей у журналах. Творча спадщина письменника величезна, він автор більш ніж 80 творів – романів і повістей, казок, оповідань, перекладів, збірок віршів і поем. І, крім того, безлічі портретів, автопортретів і ілюстрацій.

Визначено лауреата премії імені В’ячеслава Чорновола 2022 року

Комітет з премії імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики визначив лауреата 2022 року. Ним став відомий український публіцист, доцент кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, засновник і багаторічний шеф-редактор журналу «Універсум» Олег Романчук. Премію присуджено за книгу публіцистики воєнного часу «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи». Члени комітету відзначили публіцистичну майстерність автора, який створив насправді унікальний доробок у галузі сучасної української публіцистики.

Шановний Олеже Костянтиновичу! Прийміть найщиріші вітання з отриманням цієї премії. Колектив нашої книгозбірні  бажає Вам незгасимого оптимізму, творчої наснаги, вагомих досягнень у здійсненні задуманого та нових здобутків. Нехай Ваша енергія, багаторічний досвід, невичерпний інтелектуальний потенціал і надалі служитимуть на благо народу України!

У збірці представлені твори, що висвітлюють вісім років гібридної війни, яку РФ вела проти України. Автор аналізує політичні, економічні, соціальні процеси, досліджує драматичні і трагічні події в Україні – на фронті, в тилу, на інформаційному полі брані зокрема. Книга вийшла 2020 року у львівському видавництві «Універсум». Протягом 2021 року у ЗМІ з’явилася низка позитивних рецензій на книгу: зокрема, академіка НАНУ Миколи Жулинського, професора кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки Миколи Кучерепи, доктора наук із соціальних комунікацій ЧНУ ім. Ю.Федьковича Любові Василик тощо.

Олег Романчук  – український письменник, журналіст, член Світової організації періодичної преси (Брюссель), автор наукових статей і досліджень із проблем культури, політичної і воєнної історії України. Засновник двох популярних часописів – журналу політології, футурології, економіки, науки та культури «Універсум» (від 1993-го) і «Світ пригод». За освітою – радіофізик, доцент львівського державного університету ім. Івана Франка, випускник ковельських шкіл №8 та №3,  закінчив Львівський державний університет в 1973 році. Від 1983 року – на видавничій і журналістській роботі. 

Минулого року мали приємність презентувати книгу пана Олега у нашій бібліотеці.  Пригадаймо, як це було (тисніть посилання).

Премія імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджується щороку, починаючи з 2004 року, за твори, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національній свідомості та самобутності. Премія присуджується до дня народження В’ячеслава Чорновола – 24 грудня – у розмірі 20 тисяч гривень.

!!!  в квітні 2022р. російські військові знищили архіви українського політика В’ячеслава Чорновола та дисидента-шістдесятника, політв’язня Миколи Плахотнюка.

Ювілей: 3 листопада Ірен Роздобудько – 60

Ірен Роздобудько — сучасна українська письменниця, сценаристка та ілюстраторка. Навчалася в Київському Національному Університеті на факультеті журналістики. За свою кар’єру змінила декілька професій. Працювала телеграфісткою, журналісткою і диктором радіогазети, пізніше коректором журналу та головним редактором. Створила ілюстрації до книг Леся Танюка, Лариси Масенко, Елеонори Соловей.

Книги Ірен Роздобудько користуються широкою популярністю, авторка неодноразово нагороджена премією «Коронація слова», спеціальною відзнакою за кіносценарії тощо. Стала фіналісткою «Шевченківської премії» та вважається «Золотою письменницею України» на рівні зі Світланою Талан, Люко Дашвар.

Також пише Ірен Роздобудько для дітей. Казка «Дикі Образи Дикобраза», оповідання «Я зніматимусь в кіно» та підліткова повість «Арсен» — маленька крихта робіт авторки орієнтована в першу чергу на юну аудиторію.

Сьогодні книги Ірен Роздобудько люблять та читають у всій Україні. Авторка працює в різних стилях, однак тематика її творів залишається актуальною та близькою українському читачу. Один із найвідоміших творів авторки «Ґудзик» — психологічна драма, що розповідає  історію життя Дениса, режисера, що вирушив добровольцем на війну. Хлопець через все життя проніс любов до своєї коханої, Єлизавети, яка, однак через різницю у віці відмовила йому. Роман було екранізовано.

Творчий доробок авторки налічує понад два десятки романів. На фото: розкладка книг письменниці у відділі абонементу. Поспішайте до бібліотеки! Ці романи не затримуються на полицях!