День вишиванки – дата, історія та традиції

День української вишиванки – загальнонаціональне свято, яке українці відзначають щороку. Воно не відноситься до державних і не є приводом для офіційного вихідного дня, але громадяни нашої країни з гордістю зустрічають цю подію.

Вперше це свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали і викладачі, і студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція поширилася і по інших містах України.

День української вишиванки не має постійної дати – щорічно він відзначається в третій тиждень травня. У 2022-му році свято випадає на  19 травня. У воєнний час влада не рекомендує влаштовувати масові заходи, але кожен українець може вдягти вишиванку і зустріти торжество в колі сім’ї. 

Колектив бібліотеки теж готується до виставки вишиванок, що пройде в цей день у Палаці учнівської молоді.

В читальній залі діє тематична виставка матеріалів про мистецтво вишиванки.

З представлених тут книг дізнаєтесь, що українська вишита сорочка – це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. З давніх-давен слов’яни використовували льон і конопляне полотно, червоні і чорні нитки. Також мало значення і те, для кого шиється сорочка – для дівчинки, хлопчика, жінки або чоловіка, а може бути, для воїнів. Історики стверджують, що українці споконвіку вишивали такі сорочки, “зачаровуючи” їх на здоров’я, удачу або любов.

Під час створення вишиванки важливо враховувати значення орнаменту:

• ромб – символ родючості, поліпшення добробуту сім’ї;
• квадрат – баланс, гармонія, удача і порядок;
• спіраль – циклічність часу, символ змін;
• сварги (нагадують половину цифри 8) – сила духу;
• восьмикутна зірка – символ возз’єднання чоловічого і жіночого, посилює інтуїцію;
• хрест – захист від темних сил, гармонія і духовне просвітлення;
• калина – безсмертя роду і довголіття сім’ї;
• ромашка – символ кохання і юності;
• маки – потужний захист від зла, наближення виконання бажань.

Згідно з повір’ями, чоловікам краще носити вишиванку з геометричним візерунками, а жінкам – із зображеннями рослин, трав і квітів.

БЕРЕЖІТЬ УКРАЇНСЬКЕ,

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ,

НОСІТЬ ВИШИВАНКУ!

Вітання з Канади від нашої дарувательки книг

Дорогі Друзі Ковельської Бібліотеки! 

Вітаю Вас з Великоднем!

Бажаю Вам многих Божих ласк, а нашій Україні подолати супостата.  

ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОСКРЕСНЕ УКРАЇНА!

Слава Україні!

Іроїда Винницька з родиною

П.С. Ваші писанки кожного Великодня нагадують мені Вас, Дорогі.

Довідково: 

ВИННИЦЬКА-ЛЕБІДЬ Іроїда

 (17. 02. 1933, с. Матіїв, нині Луків Ковел. р-ну Волин. обл.) – громадська діячка. Дружина І.-Р. Винницького. Перебувала в таборах переміщених осіб в Авґсбурзі, Фюссені, Міттенвальді. 1949 емігрувала до Канади. Закін. Мак-Ґілл. (1954), Торонт. (1965; ступ. магістра славістики 1976) ун-ти. Вчителювала у Торонто, Кіченері (1956–72), викладала в Ун-ті Ватерлу (1971–78; ступ. магістра славістики 1976), працювала архів. дослідником Т-ва історії багатокультурності Онтаріо (1976–86). Заснувала і провадила укр. школу та курси українознавства в Кіченері (1970– 82). Співред. кн. «Ukrainians in Ontario» (Toronto, 1988), ред. кн. «Літопис УКЦ Преображення Господнього в Кіченер» (Кіченер, 1989). Співпрацює в Укр.-канад. дослідно-документац. центрі (зокрема збирає інтерв’ю зі свідками голодомору 1932– 33, подій 2-ї світ. війни в Україні, з укр. піонерами в Канаді), а також з Ін-том істор. дослідж. Львів. ун-ту. Активна діячка Пласту, голова Пласт. булави (1971– 73), крайової Пласт. старшини Канади (1982–87). Голова Світ. координац. виховно-освіт. ради Світ. конгресу українців (1989– 98), чл. Президії (1998–2003), ради директорів (від 2003) Конгресу.       (Джерело: Енциклопедія сучасної України)

ВЕЛИКДЕНЬ війни

Цьогоріч святкуємо Великдень в умовах війни.  У людей зараз багато негативних емоцій: хтось зневірився, хтось відчуває лють та ненависть до ворогів…

Як з таким безладом в душі святкувати Великдень і відкрити серце для радості?..

Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря) каже, що дуже важливо під час Страсного тижня згадати всі події, які передували Воскресінню Христову:

“А це і зрада одного з найближчих учнів Іуди, і судилище, і знущання, і розп’яття на хресті, і поховання. До того, як воскреснути з мертвих, Христос пройшов весь шлях страждань. Але його воскресіння символізує перемогу добра над темрявою і злом”.

Нерелігійним людям архієпископ радить проникнутися настроєм поезії Лесі Українки “Contra spem spero!”

“Співати пісні, посміхатися, навіть коли доводиться нести важкий камінь на круту гору, не здаватися”, – каже він.

“Сьогодні важливо переплавити нашу ненависть до ворогів на любов до Батьківщини та рідних. Саме через цю любов ми захищаємо Україну: хто на війні, хто з допомогою волонтерства, хто на духовному фронті”.

Хай і наша  виставка  писанок-витинанок, що  виготовлені працівниками бібліотеки додасть вам енергії позитиву та душевного тепла. 

Перемоги, миру і спокою усім нам!

Диво-писанка

Одна давня українська легенда завершується словами: «аж тоді, як українці перестануть писати писанки, настане кінець світу!»

Знаємо з історії нашого народу, завжди жив він у нелегкі часи, потьмарені бідами і негодами. Але щоразу весняне воскресіння природи будило у серці радість і добрі надії. І  бралися наші пра-прабабусі за писачки, невтомно плекаючи творчий геній нашого роду і зберігши до наших днів прегарне дійство.

Щороку ковельчани, юні і літні, приходять до бібліотеки, щоб  продовжити чудову традицію. Цьогоріч урок писанкарства відвідали люди, яких  вигнала з рідних домівок війна. Прийшли, засмучені розлукою, а відходили з очима, що сяяли усмішками. Маленька писанка створила диво – подарувала радість і гарний настрій, зігріла серце.

Нову бібліотеку Софії-Мудрості виклали у відкритий доступ