Це був день, коли серця наповнювалися теплом спогадів і гордістю за наше національне вбрання. Шанувальниці української хустки ділилися особистими історіями, пов’язаними з цим дивовижним елементом одягу. Ми слухали про родинні хустки-обереги, які передаються з покоління в покоління, несучи в собі любов, пам’ять і благословення.

Дякуємо вам, пані Ірино, пані Валентино, пані Раїсо (Раїса Хвещук), що поділились такими історіями. Це були насправді зворушливі розповіді, які доводили: хустка — це не просто тканина, це частина душі.

Звісно, не обійшлося і без поезії! Директорка бібліотеки, пані Ольга Пірожик, чуттєво продекламувала вірш ковельської поетки Інни Михайлової “Мамина молитва”. Ці рядки прозвучали як справжній гімн материнській любові та силі української жінки. Також читали інші вірші та згадували пісні, присвячені хустині.

Справжньою родзинкою свята стала майстерка по зав’язуванню хустки, яку провела методистка бібліотеки пані Галина. Вона продемонструвала, яким цікавим і креативним було і є носіння хустки!

А насамкінець, як годиться по-українськи, душевно і гостинно, частувались смаколиками. Дякуємо усім, хто завітав і зробив цей день таким особливим!

Бережімо наші традиції, носімо хустки з гордістю і нехай вони завжди будуть нашими добрими оберегами.

До нових зустрічей у БІБЛІОКАФЕ!