День Конституції України: історія свята

Головний закон країни був прийнятий не відразу. 5 років після проголошення незалежності Україна жила без Конституції – це найдовший термін серед пострадянських країн.  28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

«Я вас усіх люблю!»

Як грім серед ясного неба, першого літнього дня вразила ковельчан сумна новина: не стало Галини Михайлівни Божик!

Які невблаганні слова: «ніколи більше…» Не зустріне, не запросить, не усміхнеться, не промовить, не вислухає, не допоможе… Як же нам усім було добре поряд із нею! Тепло, затишно, надійно, упевнено і цікаво! Як нам тепер її не вистачатиме! Ще довго будемо відчувати фантомний біль у тому куточку серця, який займала вона. Тільки голос її буде часом зринати з глибин пам’яті. «Любіть ви мене, поки я жива, поки не лишились тільки голос і слова…»

Господь обдарував її багатьма талантами – людяністю, мудрістю, щедрістю, добротою, гостинністю, веселою вдачею, даром Слова. І вінцем усіх чеснот – щирою любов’ю до людей. Вона не раз нам це казала: «Я вас усіх люблю. Кожного по-своєму, але люблю всіх!».

Коли прийшла страшна звістка, ми не могли повірити, відтак відчули сирітську покинутість і розгубленість. Коли проводжали Галину Михайлівну в останню дорогу, багато людей плакали і обіймали один одного, один одному співчували. Бо це – особиста втрата для кожного з нас. Бо так легше переживати горе. Може, це був заповіт для нас від Галини Михайлівни?

                                                                                                                   Бичковська Ольга,

бібліотекар КЗ «Публічна бібліотека» Ковеля

З сумом повідомляємо…

Колектив працівників культури Ковельщини глибоко сумує з приводу втрати дорогої нам людини – Божик Галини Михайлівни.

Усе її життя було відданим служінням людям, Україні, Богові. Заслужений працівник культури, вона була справжнім Майстром своєї справи, знавцем і поціновувачем мистецтва з глибоким естетичним чуттям, мудрим керівником з добрим серцем. Була завжди відкрита до спілкування, сповнена ідей і бажання творити, щира шанувальниця книги, залюблена в пісню, великий оптиміст і життєлюб, завжди привітна й усміхнена. Такою завжди буде в нашій пам’яті і серцях наша Галина Михайлівна. Молимося за спокій її душі. Нехай Господь прийме її у свої батьківські обійми.

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти,
держать небо на плечах. Тому і є висота.

Прощання відбудеться 02.06.2022 р. о 12.00 год. в Свято-Благовіщенському соборі м.Ковеля.

Сестри Ольга Косач-Кривинюк і Леся Українка

   Життєвий шлях Ользі заповідався сонячно. Походила з роду Драгоманових-Косачів. Чи ж кожна людина має таку мудру матір, якою була Олена Пчілка, і таку геніальну сестру, як Леся Українка, та дядька — духовного велетня, уособлення громадського сумління — Михайла Драгоманова!

«Лілея золоторожева», «мій Лільчик золотий і рожевий», «mia rosa odorata» («моя троянда закатна») — такими епітетами й метафорами голубила Леся Українка свою сестру. Це їй вона присвятила твір «Веснянка» (Сестрі Олесі):

Як яснеє сонце
Закине свій промінь ясний
До тебе в віконце, —
Озвись на привіт весняний.
Олесю, серденько,
Співай веселенько!

Свідоме дитинство і юність Ольги проходять у Луцьку та Колодяжному. Діти Косачів виховувалися на простих народних традиціях, проймалися світоглядом поліщуків. Батьки дбали про «робочий напрямок сім’ї». Змалечку до праці горнеться малий Пуц, Пуцік, Ліля, Джілія і Лілея, а ще Олеся Зірка, як пестливо називають у ріднім домі Ольгу. Вже у п’ятирічному віці навчається вона грамоти, щоб написати листа бабусі. Ольга спочатку навчається вдома. Мати навчає її французької, німецької мови, брат — хімії, математики, фізики, інших предметів — приїжджі студенти. На уроки до родовитих іноземців її возять кіньми до Ковеля, учиться також у Луцьку, Києві. Але найбільшу і дивовижну увагу своїй учениці — сестрі приділяє Леся Українка. 

Повністю читайте статтю «Лілея золоторожева»: Ольга Петрівна Косач-Кривинюк”  за посиланням. 

В читальній залі бібліотеки відкрито тематичну виставку матеріалів  “Сестри Ольга Косач-Кривинюк і Леся Українка”.

21 травня 2022р – День Європи в Україні

“Європа – це континент різних культур, релігійних та правових традицій, але, водночас, спільних цінностей. Ці цінності сприймає, а відтак і захищає Європейський Союз. Він заохочує співробітництво між європейськими кордонами, сприяє єдності при збереженні розмаїття”

Познайомитись ближче з Європою, її країнами та народами, дізнатись, як Україна крокує в Європу можна з книг та періодики тематичної виставки–експозиції в читальній залі. 

З початку війни майже 4 мільйони українців стали біженцями. Тисячі з них – це студенти й освітяни, які більше не можуть навчатись і працювати в Україні.

Чимало українських університетів дають можливість тимчасово переміщеним студентам з інших закладів вчитися у них. Навчання онлайн можна продовжити у Дніпровському державному медуніверситеті, Полтавському педагогічному, Львівському політехнічному тощо. 

Водночас європейські виші та наукові установи пропонують українцям продовжити навчання та роботу за кордоном.

Як вступити чи продовжити навчання за кордоном під час війни? 12 можливостей для студентів.

Перегляньте  добірку ініціатив та університетів, які пропонують студентам з України навчання за кордоном  (розділ сайту “Користувачам”- “Рекомендаційні списки літератури”,  або просто перейдіть за посиланням).