Братам Капрановим – 55!

Щиро вітаємо українських письменників Дмитра і Віталія Капранових  (Брати Капранови) – видавців, публіцистів, громадських діячів, блогерів із ювілейною датою- 55  (чи 110-річчям? якщо на двох 🙂 ). З роси і води Вам, шановні! Будьте крепкі, успішні, щасливі!

А  користувачам пропонуємо добірку цікавих фактів про наших добрих друзів, які не раз відвідували бібліотеку м.Ковеля  з презентаціями своїх книг та полонили читачів змістовними і патріотичними виступами.

• Брати Капранови народилися 24 липня 1967 року в Дубоссарах, нині Молдова. 
• 1988 року одружилися з сестрами-близнючками. 
• Брати Капранови мешкали у москві та видавали московську українську газету «Тинди-ринди» та журнал української фантастики «Брати».
•  1993 року “познайомилися” з майбутнім російським президентом путіним. «Тоді він був у Собчака не те що підмітайлом, але ходив за ним із валізою», — згадував Віталій.
• Тоді ж почали писати свою першу книжку «Кобзар 2000», над якою працювали 10 років, а закінчили вже 1998 р. у Києві, адже вирішили повернутися в Україну, бо за кордоном їм не особливо усміхалася перспектива самореалізації.
• У Києві в час книжкового «голодомору» (1998 р.) Капранови не могли видати свою книжку, тому вирішили самі стати видавцями. 
• 1999 р. Капранови разом із телеканалом «1+1» та шоколадом «Корона» організували перший конкурс української гостросюжетної літератури «Золотий Бабай». Переможцем став роман Василя Шкляра «Ключ».
• 2000 р. стартувало видавництво «Зелений пес», яке очолили Віталій та Дмитро. Першою книжкою став роман Леоніда Кононовича «Я, зомбі».
• Сьогодні видавництво «Зелений пес» видає понад 60 назв українських книжок щороку.
• З 2004 року брати Капранови двічі на місяць видають літературну газету «Друг Читача» та, спільно з «Главредом», ведуть проєкт «Книжкові сезони».
• З 2005 року брати ведуть проєкт «Гоголівська Академія». Наразі сайт функціонує як літературний сайт та  як літературний альманах.
• У 2007 році Капранови заснували премії «Золотий намордник» — за перше місце в рейтингу державного хамства та «Золотий ошийник» — за перше місце в рейтингу іноземного хамства (присуджується посольству чи консульству за результатами інтернет-голосування).
• З 2009 року Брати Капранови є кураторами культурної програми ярмарку «МЕДВІН: Книжковий світ».
• У 2011 році започаткували перший Всеукраїнський конкурс двійників Тараса Шевченка.

• У 2016 році вперше відвідали  бібліотеку в м. Ковелі  та стали її почесними читачами! (письменники двічі відвідували нашу бібліотеку)

• 4 вересня 2019 року брати Капранови заснували YouTube канал в якому публікують відео матеріали про історію України. Найпопулярнішим відео є «Історія України за 10 хвилин / Українська історія / History of Ukraine (english subtitles)», яке було опубліковане 27 жовтня 2019 і менше ніж за місяць набрало півмільйона переглядів.
• У 2020 році канал отримав звання “Відкриття року в Youtube” від Паляниця Awards.
•  З 24 лютого 2022 року, з початку російського вторгнення в Україну, письменники брати Капранови боролися з окупантами зі зброєю в руках у Києві в лавах полку “Азов”.

Розкладка книг Братів Капранових у відділі абонементу КЗ “Публічна бібліотека” Ковельської ТГ

Ковельчанин Дмитро Корнелюк презентував читачам нову книгу

Презентація книги Дмитра Корнелюка

Смакуйте літо з книгами

За вікном Публічної бібліотеки Ковеля неймовірна спека, а тут – комфортні +21!

До послуг читачів широкий вибір книг, доступ до інформації через Інтернет, вільна WiFi-зона, зали для  корисних зустрічей і мультимедійних презентацій.

Вас чекає змістовне дозвілля та комфортні умови для самореалізації!

РОМАН ШУХЕВИЧ: ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧ УПА

Подвиг Романа Шухевича

Їхні імена майже завжди стоять поруч: Степан Бандера і Роман Шухевич, обидва Герої України, один – керівник ОУН, провів у німецькому концтабору з 1941 по 1944 рр., потім в еміграції, інший – Роман Шухевич – керівник Української повстанської армії (УПА), що боровся всі ці роки зі зброєю в руках у Західній Україні.

Шухевич Роман Йосипович (народився 30 червня 1907 року у Львові, убитий НКВС 5 березня 1950 в с. Білогорша (тепер Львів), український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української повстанської армії (УПА), Герой України.

Саме Шухевич керував українським підпіллям і збройною боротьбою “бандерівців” проти радянської влади з 1944 по 1950рр. в Україні. Після його загибелі збройна боротьба пішла на спад, але створений ним механізм працював аж до 1956 р, коли КДБ СРСР зуміло ліквідувати останній опір.

Боротьба ОУН-УПА (чисельність 25 – 100 тис. осіб) йшла не на життя, а на смерть, без єдиного шансу перемогти ворога спочатку із нацистською Німеччиною, потім із комуністичним СРСР. Боротьба за незалежну і соборну Україну.

Роман Шухевич був убитий НКВС 5 березня 1950 року в передмісті Львова. Ніхто досі не знає, де він був похований.

Боротьба УПА під командуванням Романа Шухевича не пройшла намарно: з кінця 50-х рр. на зміну розгромленому ОУН-УПА приходить наступна хвиля українських патріотів-націоналістів-демократів: з 1957 почала діяти підпільна організація Левка Лук’яненка, до 1958 відносяться перші виступи В’ячеслава Чорновола, далі Василь Стус та ін.

Нагороди Романа Шухевича

• 7 липня 1950 – Хрест заслуги першого класу і Бойовий хрест заслуги першого класу.
• 12 жовтня 2007 року – Герой України (за визначний особистий внесок у національно – визвольну боротьбу за свободу і незалежність України та з нагоди 100-річчя від дня народження та 65-ї річниці створення Української повстанської армії).

Цікаве про Шухевича

У 1942-1943 рр. дружина Романа Шухевича Наталія укривала від переслідування в своєму будинку сусідську дівчину-єврейку Ірину Райхенберг, яка осиротіла. Роман Шухевич використовував всі свої зв’язки для того, щоб виготовити для маленької Іри нові документи. В результаті дівчину почали називати Ірина Василівна Рижко. Також було змінено рік її рік народження (з 1936 на 1937). Згідно з новими документами, вона вважалася дочкою загиблого радянського офіцера.

Після арешту Наталії Шухевич в 1943 році її чоловік переправив дівчинку в сирітський притулок при жіночому греко-католицькому монастирі Василіянок. Там вона й перебувала до самого закінчення війни. 

Біографія Романа Шухевича

Пам’ятний хрест на місці загибелі Романа Шухевича

• 1922-1930 – був учасником скаутської організації “Пласт”;
• 1925 рік – вступив до Української військової організації (УВО);
• в 1926-1929 роках задіяний у різних антипольських акціях, курирував шкільну освіту на Західній Україні;
• 18 червня 1934 заарештований разом з іншими своїми соратниками по ОУН;
• 6 липня засланий в концентраційний табір, який славився нелюдськими умовами життя ув’язнених.
• 19 січня 1935 відправлений до Львова для проведення слідства.
• 27 січня 1937 вийшов на свободу, відсидівши півроку у концтаборі і два роки у в’язниці. Оселився у Львові;
• 1937 рік – утворює фірму “Фама”, першу рекламну фірму на Галичині, яка стала прикриттям для діяльності ОУН;
• 1939 рік – створює у м. Хуст Генеральний штаб національної оборони Карпатської України, восени переїхав до Кракова;
• в 1940-1941 рік – Крайовий провідник на західних окраїнах українських земель і член Революційного Проводу ОУН;
• 1940 рік – організовує і очолює Український Легіон;
• 1943 – Головний командир УПА під псевдонімом Тарас Чупринка;
• 1943-1950 – Шухевич – головний командир УПА, голова Проводу ОУН на українських землях, керує національно-визвольною боротьбою багатотисячної УПА;
• 5 березня 1950 гине в бою з московськими окупантами в с. Білогорша, що біля Львова.

Сьогодні на місці, де загинув Роман Шухевич стоїть пам’ятний хрест. Щорічно тисячі людей з’їжджаються до нього, щоб вшанувати пам’ять Героя. Проте цей хрест не є його могилою, а точне місце поховання Шухевича досі залишається невідомим.