Міняємо книжку на ПЕРЕМОГУ!


26 жовтня за ініціативи науково-методичного відділу Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки на платформі Google Meet відбувся обласний семінар керівників бібліотек територіальних громад на тему: «Публічні бібліотеки Волині та їх діяльність у час воєнного стану».


На фото: в.о. директора КЗ “Публічна бібліотека” Ковельської територіальної громади Валентина Шпирук з колегами під час онлайн-семінару (технічна підтримка – Максим Мигуля, завідувач Інтернет-центру КЗ “Публічна бібліотека”)
Ось якими були теми виступів учасників семінару:
Друга частина семінару пройшла під гаслом “Бібліотеки Волині у вихорі війни: працюємо з вірою у перемогу (досвід роботи бібліотек області)”.


“В основі російської літератури — наративи колоніалізму, оспівування імперських прагнень та нормалізація ненависті і зла «малєнькава чєловєка», який не здатен взяти відповідальність за свою долю і щось змінити. Загарбання інших народів — чи не найвища цінність, оспівана російськими письменниками” – читаємо у лонгріді авторки Тоні Андрійчук. Рекомендуємо цей матеріал до прочитання усім! Тисніть сюди. Дізнаєтесь багато цікавого про “вєлікіх” Пушкіна, Лєрмонтова, Булгакова, Короленка та інших…
Також в Україні створили Telegram-бот, який допомагає швидко знайти інформацію про діячів та митців, чиї пам’ятники в Україні хочуть знести, а вулиці на честь них – перейменувати. Відповідно, чиї книги можна і треба здати в макулатуру.
Бот має назву “А Пушкин вам что сделал?” Він видає інформацію про російських шовіністів, українофобів, прихильників комуністичного режиму, а також про тих, кого хибно за таких приймають. Знайти та скористатися ботом можна за цим посиланням. У пошуку можна знайти потрібну особу або вписати її ім’я самотужки. Під кожним прізвищем з’являються відомі антиукраїнські вислови поетів, акторів та державних діячів, а також міста, у яких на їх честь названі вулиці чи встановлені пам’ятники.

У відзнаку 350-річчя від дня народження Пилипа Орлика (21 жовтня 1672 — 24 травня 1742) — українського політичного, державного і військового діяча, Генерального писаря (1702-1709), гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поета, публіциста.
Пилип Орлик – представник шляхетського роду Орликів (чеського походження), що користалися гербом «Новина». Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який є першою українською Конституцією, фактично — козацьким суспільним договором.
Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.



Конституція Пилипа Орлика має преамбулу і 16 статей.
Новаторство думки Орлика – у розподілі на гілки влади: виконавчу, законодавчу та судову.
Права гетьмана обмежувались, не можна було керувати принципом: «Як хочу – так і велю». Але і до гетьмана мали ставитись з повагою.
Мав бути виборний орган – Генеральна рада – своєрідний парламент. Його сесії мали відбуватись тричі на рік – на Різдво, на Великдень і на Покрову.
«В Конституції Орлика абсолютно існує розподіл на три гілки влади. Цей розподіл в юридичній думці Європи виникне за кілька десятиліть і буде пізніше обґрунтований визначними правниками того часу у Франції та інших країнах Європи. Це дійсно перший прецедент в Європі, коли судову владу забрали у феодала».
«Конституція Орлика – це один із якорів української ідентичності. Для українців 21-го сторіччя цей документ є одночасно і дороговказом, адже в ньому є багато положень, які є актуальними і до цього часу. Виклики для влади і для суспільства часом є аналогічними, які були на початку 18-го століття, – каже в інтерв’ю історик Алфьоров. – Ця Конституція промовляє нам, що ворогом України є Московська держава, яка нападає, пригнічує, обкрадає Україну і обмежує її права. Не дивлячись на те, що цьому документу понад 300 років, він нас подумки змушує замислитись, що ті старі виклики нікуди не щезли й сьогодні».
Пилип Орлик так і залишився гетьманом-емігрантом, жив у Швеції, Німеччині, у володіннях Туреччини – зокрема в Молдові. Він був переконаним самостійником і вороже ставився до москви.
У жовтні українська наукова спільнота вшановує пам’ять Михайла Пилиповича Кравчука. 12 жовтня минуло 130 років від дня його народження.
Народився 10 жовтня 1892 р. в селі Човниця Ківерцівського повіту на Волині в сім’ї землеміра. Закінчив із золотою медаллю гімназію в Луцьку в 1910 р.
Постать цього вченого посідає особливе місце в когорті славетних науковців Київської політехніки, адже тут Михайло Кравчук викладав вищу математику з 1921 року та був завідувачем кафедри вищої математики (1934–1938).
Унікальність математичного таланту Кравчука полягала в його здатності аналізувати складні питання в різноманітних розділах математики, фізики, історії, хімії, методики математики. До сьогодні у світовій науковій спільноті послуговуються такими поняттями, як «многочлени Кравчука», «моменти Кравчука», «осцилятори Кравчука».
Математичні праці Михайла Кравчука взяв за основу Джон Вінсент Атанасов під час створення першого у світі електронного комп’ютера.
Михайло Пилипович був творцем першої української наукової математичної школи та популяризатором її ідей. Він об’єднав довкола себе потужний колектив українських математиків, серед яких було багато його учнів. Смілива патріотична позиція та любов до Батьківщини обернулися для Михайла Кравчука репресіями та засланням. 9 березня 1942 року видатний учений загинув у колимських таборах.

Ім’я Михайла Кравчука реабілітували лише 1956 року.
КПІ провів 18 міжнародних наукових конференцій імені академіка М. П. Кравчука. На території університету 20 травня 2003 pоку встановили пам’ятник науковцю. Щороку найкращих студентів ФМФ Київської політехніки нагороджують стипендіями імені цього видатного математика, нашого земляка.