Ювілей: 3 листопада Ірен Роздобудько – 60

Ірен Роздобудько — сучасна українська письменниця, сценаристка та ілюстраторка. Навчалася в Київському Національному Університеті на факультеті журналістики. За свою кар’єру змінила декілька професій. Працювала телеграфісткою, журналісткою і диктором радіогазети, пізніше коректором журналу та головним редактором. Створила ілюстрації до книг Леся Танюка, Лариси Масенко, Елеонори Соловей.

Книги Ірен Роздобудько користуються широкою популярністю, авторка неодноразово нагороджена премією «Коронація слова», спеціальною відзнакою за кіносценарії тощо. Стала фіналісткою «Шевченківської премії» та вважається «Золотою письменницею України» на рівні зі Світланою Талан, Люко Дашвар.

Також пише Ірен Роздобудько для дітей. Казка «Дикі Образи Дикобраза», оповідання «Я зніматимусь в кіно» та підліткова повість «Арсен» — маленька крихта робіт авторки орієнтована в першу чергу на юну аудиторію.

Сьогодні книги Ірен Роздобудько люблять та читають у всій Україні. Авторка працює в різних стилях, однак тематика її творів залишається актуальною та близькою українському читачу. Один із найвідоміших творів авторки «Ґудзик» — психологічна драма, що розповідає  історію життя Дениса, режисера, що вирушив добровольцем на війну. Хлопець через все життя проніс любов до своєї коханої, Єлизавети, яка, однак через різницю у віці відмовила йому. Роман було екранізовано.

Творчий доробок авторки налічує понад два десятки романів. На фото: розкладка книг письменниці у відділі абонементу. Поспішайте до бібліотеки! Ці романи не затримуються на полицях!  

До 140-річчя від дня народження: Михайло Бойчук – українець, художник, педагог

Михайло Бойчук – видатний український художник (30 жовтня 1882, Романівка, Теребовлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 13 липня 1937, Київ).  Культова постать у мистецтві 20 століття. Належить до групи митців Розстріляного відродження. Він є основоположником нового стилю монументального мистецтва (неовізантизму), базованого на українських традиціях і європейських взірцях.

Михайло Бойчук був людиною неординарною. Його харизма та оригінальна манера поведінки мало вписувалися у канони «радянського кодексу будівника соціалізму». Бойчук закінчив Академію мистецтв у Парижі, навчався у Відні та Кракові. Він став одним із творців і перших професорів Української Академії мистецтв, а потім і професором Київського художнього інституту.

Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, так званими “бойчукістами”, були розписи на сучасну тематику Червоноармійськиї Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибеїєвському лимані в Одесі (1927-1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933-1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися.

Бойчук створив свою мистецьку школу, основним принципом якої було витворення власного «Я» художника на основі знання традиційного та сучасного мистецтва.

«Хто краще працює, до того приглядайтесь. Не треба боятись запозичувати у іншого, треба намагатися зробити краще. Індивідуальність сама виявиться, коли майстер визріє» – так казав Михайло Бойчук своїм учням.

“Мистецтво шукає собі грунту в того народу, де може розвиватися, та лишень твір мистецтва виростає, він стає інтернаціональний, – вважав Михайло Львович. – Це як вода – вона скрізь проходить і для всіх однакова”.

Художників Івана Липківського, Івана Падалку, Василя Седляра, Івана Орла-Орленка та засновника оригінальної мистецької школи Михайла Бойчука НКВС СРСР розстріляв в один день, 13 липня 1937 року, звинувативши їх у належності до «контрреволюційної націонал-фашистської організації».

Для перегляду відео натисніть активне посилання:

Михайло Бойчук | Біографія | Цікаві факти |

Міняємо книжку на ПЕРЕМОГУ!

Обласний онлайн-семінар керівників бібліотек територіальних громад

26 жовтня за ініціативи науково-методичного відділу Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки на платформі Google Meet  відбувся обласний  семінар керівників бібліотек територіальних громад на тему: «Публічні бібліотеки Волині та їх діяльність у час воєнного стану». 

На фото: в.о. директора КЗ “Публічна бібліотека” Ковельської територіальної громади Валентина Шпирук з колегами  під час онлайн-семінару (технічна підтримка – Максим Мигуля, завідувач Інтернет-центру КЗ “Публічна бібліотека”) 

 Ось якими були  теми виступів учасників семінару:

• Війна в Україні: виклики нової реальності для культурних установ Волині
  (Ольга Чубара – начальник управління культури, з питань релігій та національностей облдержадміністрації).
• Культурний фронт публічних бібліотек Волині: волонтерська діяльність (Наталія Граніч – т. в. о. директора Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки).
• Актуалізація бібліотечних фондів: вилучення та списання документів
  (Євгенія Євтушок – заступниця директора з наукової роботи Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки).
• Вебресурси бібліотек Волині: сучасний стан представлення бібліотек у всесвітній мережі (Наталія Рибачук – заступниця директора з питань інформатизації Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки). 
• “Бібліотеки Волині в розрізі Всеукраїнського дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії» (Наталія Харчук – завідувачка науково- методичного відділу Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки).
  Комунікативні можливості бібліотек в роботі з молоддю у воєнний час  (Зоя Корчинська – завідувачка науково-методичного відділу Волинської обласної бібліотеки для юнацтва).

Друга частина семінару пройшла  під гаслом “Бібліотеки Волині у вихорі війни: працюємо з вірою у перемогу (досвід роботи бібліотек області)”.

Благодійний збір макулатури

“В основі російської літератури — наративи колоніалізму, оспівування імперських прагнень та нормалізація ненависті і зла «малєнькава чєловєка», який не здатен взяти відповідальність за свою долю і щось змінити. Загарбання інших народів — чи не найвища цінність, оспівана російськими письменниками” – читаємо у лонгріді авторки Тоні Андрійчук. Рекомендуємо цей матеріал до прочитання усім! Тисніть сюди. Дізнаєтесь багато цікавого про “вєлікіх” Пушкіна, Лєрмонтова, Булгакова, Короленка та інших… 

Також в Україні створили Telegram-бот, який допомагає швидко знайти інформацію про діячів та митців, чиї пам’ятники в Україні хочуть знести, а вулиці на честь них – перейменувати. Відповідно, чиї книги можна і треба здати в макулатуру.

Бот має назву “А Пушкин вам что сделал?” Він видає інформацію про російських шовіністів, українофобів, прихильників комуністичного режиму, а також про тих, кого хибно за таких приймають. Знайти та скористатися ботом можна за цим посиланням. У пошуку можна знайти потрібну особу або вписати її ім’я самотужки. Під кожним прізвищем з’являються відомі антиукраїнські вислови поетів, акторів та державних діячів, а також міста, у яких на їх честь названі вулиці чи встановлені пам’ятники.

Адреси пунктів прийому макулатури: 

• КЗ “Публічна бібліотека” Ковельської ТГ – вул. Степана Бандери, 2.
• Міська бібліотека-філія – вул. Мечнікова, 2.
• Бібліотека для дітей – вул. Олени Пчілки, 13.