Презентація освітнього серіалу

Де дивитися?

Серіал «Базові цифрові навички для людей елегантного віку» доступний тут: https://osvita.diia.gov.ua/…/basic-digital-skills-for…

Переглянути запис презентації серіалу можна за посиланням:

https://www.youtube.com/live/LTT9VAmeRZU?feature=share

• Фейсбук-сторінка ВГО Українська бібліотечна асоціація: https://www.facebook.com/ula.org.ua
• Фейсбук-сторінка Дія.Освіта:https://www.facebook.com/diia.education
• Фейсбук-сторінка Програми розвитку ООН в Україні: UNDP Ukraine / ПРООН в Україні

Навчаймо українців цифрової грамотності!

Освітній серіал створено Міністерством цифрової трансформації України за підтримки проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), який ПРООН в Україні реалізує за фінансової підтримки Швеції, для платформи Дія.Освіта.

1 серпня – 110-ті роковини пам’яті Лесі Українки

Леся Українка – геній української літератури, її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, ми все знаємо про цю поетесу. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують…

1. Якби Леся жила в наш час, її б назвали дитиною індіго: навчилась читати ще в 4 роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у 9 – написала свій перший вірш.

У свої 19 років Леся Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов – українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. Причому казала, що французькою спілкується краще, ніж російською.

2. Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька — Михайла Драгоманова, який підписувався «Українець». Оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

3. Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге — це ж уже навіть науковий термін!   

                                      Тематична розкладка книг в читальній залі  

4. Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю. Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…». Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про іншу жінку, яку він насправді кохав

5. Хворобливу і тендітну Лесю Українку Іван Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоч сама Леся не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.

6. Мало хто знає, що існує астероїд, названий на честь поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.

7. В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт, дійсно, дивував усіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси. 

День Української Державності

“День Української Державності буде утверджувати зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу”, — зазначив Зеленський. «Точка відліку» української державності ― заснування Києва, столиці Київської Русі й сучасної України. Тому нове свято відзначатиметься 28 липня ― у день хрещення Київської Русі.

Це свято покликане утвердити спадкоємність понад тисячолітньої історії українського державотворення, стоятиме на захистінаціональних інтересів України, сприятиме збереженню історичної справедливості та нівелюванню ворожим наративам з боку росії про Україну .

Зустріч – присвята

Чудове мистецьке дійство зібрало в бібліотеці наших краян, зачарованих творчістю – тих, хто творить скарби духовні, і тих, хто з радістю їх приймає у своє серце.

В культурному житті нашого краю, в мистецькому просторі України відбулась визначна подія – вихід у світ книги Валентини Клюнтер «Доля синьоокого романтика», присвяченої творчості члена Національної спілки художників України Валентина Данилюка. Десять років тому завершилося земне життя митця, але він живе у своїх роботах та у світлій і вдячній пам’яті всіх, кому пощастило його знати.

Краєзнавець Валентина Клюнтер, як і художник Валентин Данилюк, народилася у прадавньому волинському селі Секунь, про історію якого написала декілька книг. Не інакше, як сама доля обрала її для виконання важливої місії – увічнити в книзі пам’ять про художника, навіть дала їм однакові імена! А не так давно вона посприяла тому, щоб його родина передала майже чотири десятки творів майстра (скульптур та картин) до Волинського краєзнавчого музею. Тепер його творчість належить історії, Україні, і не розпорошиться у часі та просторі, як праця багатьох талановитих людей, чиї імена, на жаль, загубилися і забулись. На цьому наголосила директор художнього відділу Музею Зоя Навроцька, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва.

Ім’я Валентина Данилюка збирає довкола себе сузір’я яскравих особистостей, які освітлюють мистецький простір нашого краю. Він ніби притягував до себе споріднені душі, духовність, витонченість, благородство, шляхетність. Таке спілкування було насолодою і потребою. Це була його духовна родина. Атмосферу чудового родинного свята у нашій залі створили непересічні особистості, які поділилися теплими спогадами –  поетична берегиня Волині Ніна Горик, творець співочого тріо «Райдуга» Оксана Мулярчук, художник-вітражист Віктор Бурчак, донька художника Надія Дзьоник, директор Ковельської художньої школи  імені Андроника Лазарчука Олена Цьомик, науковий співробітник Ковельського історичного музею Мирослава Мороз. 

З великим задоволенням ми вітали нашу гостю зі столиці, нашу землячку і гордість, королеву українського романсу, народну артистку України Світлану Мирводу. Чудові пісні в її виконанні подарували присутнім світлий настрій і незабутні враження.