Історичний онлайн-екскурс “Синьо-жовтий символ незламності”

В переддень Дня Незалежності, 23 серпня,  відзначаємо День Державного Прапора України – офіційного державного символу, національної святині та гордості. 

Наш синьо-жовтий стяг – прапор кольорів мирного неба і золотого поля – об’єднав під своїми полотнищами весь наш волелюбний народ, захисників рідної землі, патріотів. 

Сьогодні прапор України – з нашими військовими на фронті: на плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову  гордо розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

Нині наш прапор можна зустріти по всьому світу – на офіційних світових аренах, на культурних, спортивних заходах; там, де знайшли прихисток мільйони українських біженців…

 Державний Прапор України –  наш потужний оберіг  та духовний скарб нації!

 Відділом комп’ютерних бібліотечних технологій підготовлено історичний онлайн-екскурс “Синьо-жовтий символ незламності” (натисніть посилання для перегляду) 

Святкуймо День Незалежності разом!

17 серпня – 155-а річниця з дня народження Людмили Старицької-Черняхівської

1868, 17 серпня – у Києві народилася Людмила Старицька-Черняхівська, письменниця, гром. діяч, політик, зазнала репресії сталінським режимом. 

Її батько – драматург, корифей українського театру Михайло Старицький, мати – Софія Лисенко (сестра композитора Миколи Лисенка). 

Перші вірші почала складати з семи років. Разом з сестрами вдома ставили за власними п’єсами вистави. Освіту отримала в приватній гімназії у Києві. 
1888-го увійшла до літературного гуртка «Плеяда», заснованого Лесею Українкою та її братом  Михайлом. У гостинній господі М. Лисенка постійно збиралися Олена Пчілка, В. Самійленко, Леся Українка, М. Славинський, М. Обачний, Г. Григоренко. О. Черняхівський. Окрім оригінальних творів, гуртківці перекладали шедеври.

Входила до складу «Просвіти», Українського наукового товариства імені Тараса Шевченка. Під час Першої світової війни допомагала в шпиталі, що був створений при клубі «Родина». Як представник товариства «Юг» у листопаді 1916-го їздила до Сибіру в пошуках висланих галичан. 

                              Тематична розкладка книг в читальній залі бібліотеки

Із моменту створення Центральної Ради Л. Старицька-Черняхівська стала її членом, а в квітні 1917 р. увійшла й до Малої Ради. Людмила Михайлівна брала найактивнішу участь у створенні українських установ, підготовці та написань-постанов, розпоряджень, відозв Центральної Ради, проголошенні її перших універсалів.

Написала близько 20 п’єс, переважно на історичну тематику, спогади про Миколу Лисенка, Лесю Українку, історичну розвідку про український театр. Разом з чоловіком Олександром Черняхівським була заарештована у справі СВУ. Умовний термін відбувала у місті Сталіно (нинішній Донецьк). Вдруге за радянської влади її заарештували 1941-го. У товарному потязі її етапували до Казахстана, але дорогою вона померла. 

Респект-зустріч “Про красу і не тільки”

  10 серпня, до Дня молоді, у читальній залі КЗ “Публічна бібліотека” відбулась респект-зустріч з молодою ковельчанкою Юлією  Колінчук-Здробилко.

  Юлія працює у б’юті-сфері, тож охоче поділилася секретами краси, провела  безкоштовний майстер-клас з макіяжу. Модель обрали серед присутніх методом жеребкування. Пощастило юній Іванці Силюк.

   Юлія є активним захисником безхатніх тварин. Не може байдуже пройти повз знедолених котиків і песиків. За власний кошт підгодовує, лікує, стерилізує. А головне – підшукує “добрі руки”.

  Через соцмережі Юля не лише шукає нові домівки для тваринок, а й закликає людей бути відповідальнішими.

  Одного разу Юлія підібрала скалічену кішечку, підлікувала її, намагалася знайти  господарів для “триколірного щастя”. А потім з чоловіком вирішили, що щастя в домі потрібно їм самим. І хоча вдома вже був улюбленець, забрали Мурку до себе. А згодом кицька стала акторкою! У виставі “Чужесранка” театру “10 ряд, 10 місце” зіграла роль котика, якого не покинули у розбитій Бучі, а забрали з собою серед найціннішого, що вдалося вивезти.

  Захід в бібліотеці був благодійним. Кожен присутній приніс корм для тварин аби підтримати Юлію у добрій справі. 

  Також Юлія Колінчук має хоббі – грає у місцевому театрі.   Нещодавно у виставі ” Закрите небо” вона зіграла просту українську дівчину Лілю, якій довелося разом з батьками виживати у підвалі під час окупації – без води, їжі, світла, зв’язку, тяжко і трагічно евакуйовуватися. Молодій акторці вдалося передати весь спектр емоцій – страх і сміливість, відчай і надію, любов і ненависть.  А головне – віру в Перемогу!

  Отже, зустріч вийшла по-сімейному душевною, неформальною. Разом з колегами організувала і провела захід методист бібліотеки Ольга Пірожик, яка й надалі планує знайомити ковельчан з яскравими особистостями-земляками.

   Запрошуємо до нашої книгозбірні! Тут цікаво!

ЗАПРОШУЄМО!