Презентація книги: запрошуємо!

Щороку у третю неділю травня, а віднині, Указом Президента України, 9 травня, наша держава відзначає День Європи.

Нині для українців цей день набув особливого значення, адже нашу країну та ЄС єднають не лише спільні цінності, історія та культура. Наразі, країни-сусіди стали для нас справді близькими друзями, помічниками, а для багатьох – прихистком та порятунком від російської агресії. Водночас українці стали для європейців міцним щитом, який боронить фактично всю Європу від рашизму.
Саме дню Європи була присвячена інтелектуально-пізнавальна вікторина “Європейські перегони”, яку підготувала і провела 19 травня методист бібліотеки Ольга Пірожик.

А змагались у перегонах дві групи студентів медичногго коледжу: I ФД”Б” “Лікувальна справа” та II “Фармація”, які перетворились на команди “Порічок” та “Полуничок”.

Жваве інтерактивне спілкування у формі вікторини, використання відеоматеріалу та фото-презентації сприяло кращому засвоєнню цікавого матеріалу про країни Європи.


В читальній залі бібліотеки лунали музика, сміх та оплески. Обидві команди отримали солодкі призи та масу приємних емоцій. А перемогу у батлі здобули “Порічки”!
Перегляньте наші позитивні фото:









Сучасний шалений ритм життя спричиняє постійний брак часу, метушню і духовний мінімалізм. Новітні технології, які все спрощують і полегшують, здається, вже проникли в кожен закуток, витісняючи своєю практичністю звичні для нас речі. Інтерактивний модерн вже добрався й до друкованих видань — легше і простіше. Ціла бібліотека у кишені — дуже зручно! І навіщо затрачати кошти, видруковувати книжки, тримати вдома велику бібліотеку чи користуватися послугами публічних книгозбірень, якщо можна просто закинути текст в Інтернет — це ж доступно і дешево.
Але такий підхід, можливо, доцільний лише для масової літератури, яка живе кілька днів і ніколи не зможе стати класикою, на якій виростають покоління. Свого часу, коли розвиток телебачення стрімко зростав, пророкували цілковите зникнення театру. Але, незважаючи ні на що, високе театральне мистецтво й надалі тішить своїх прихильників. Та й світлина, зроблена навіть супермодним цифровим фотоапаратом, не спроможна замінити малярського мистецтва. Тож і друкована література не може зникнути, бо це не лише джерело інформації, але й мистецтво, любов до якого — ознака доброго смаку та висококультурности її поціновувачів. Джерело: novadoba.com.ua © novadoba.com.ua
Пропонуємо вашій увазі web-експедицію для дослідження теми “Інтернет чи бібліотека: що більш важливе для читача?”

Тисніть на посилання: https://www.youtube.com/watch?v=oneCd74OZj0
Це цікаво:
17 травня 1991 року – ще один День народження Інтернету. До цього дня існувала електронна пошта та перекачування файлів. А 17 травня 1991 року був затверджений стандарт для сторінок WWW (англ. World Wide Web).
В сучасних умовах людство користується Інтернетом щодня і вже навіть не уявляє без нього свого існування. Цікаво, що за початковим задумом цей винахід призначався для військово-оборонної сфери, але зрештою став загальнодоступним і тому для кожної пересічної людини звично завдяки «всесвітній павутині» отримувати новини, спілкуватися, працювати, купувати товари або просто розважатися. Існує кілька подій, які вважають найвизначнішими в історії створення Всесвітньої мережі, тому й днів Інтернету в світі існує кілька. Одна з важливих дат — 17 травня 1991 року, день прийняття єдиного стандарту World Wide Web. Відтоді 17 травня щороку відзначається в світі як День народження Інтернету.

Чи знаєте історію свята?
Початок становлення цього дня у світі припадає на ХХ століття. До цього кілька американських активісток намагалися започаткувати День матері, проте ці ініціативи не отримували розголосу, а свято так і не закріпилося у календарях. У XIX столітті активістка Енн Джарвіс Рівз разом із чоловіком народила 13 дітей, з яких вижити вдалося лише чотирьом. Діти померли через захворювання та антисанітарні умови, які сприяли поширенню епідемій. Протягом життя Енн Джарвіс боролася з антисанітарією, займалася просвітницькою діяльністю та надавала допомогу для зниження дитячої смертності. Згодом активістка організувала в робітничих клубах День матері, аби знову ж таки сприяти покращенню санітарних норм. У започаткованих нею клубах збирали кошти на купівлю ліків та оплату послуг помічниць у сім’ях, де матері мали серйозні проблеми зі здоров’ям.
Після смерті Енн її донька Анна у 1907 році заснувала свято, яке світ відзначає уже понад 100 років – День матері. Цим днем Джарвіс хотіла вшанувати пам’ять про свою матір та її роботу. Історію Анни Джарвіс описує у своїй книзі доцентка історії Кетрін Лейн Антоліні із Західної Вірджинії. За її словами, сотні листів до державних установ та наполегливість Джарвіс дали свої плоди. Уже в 1914 році тодішній президент США Вудро Вільсон оголосив, що віднині друга неділя травня стає національним святом на честь усіх американських матерів.
Джарвіс витратила десятиліття на популяризацію Дня матері, водночас захищаючи це свято від комерціалізації.
“В Америці це свято і справді зробили дуже комерційним, – підкреслює професорка історії Марта Хом’як. – Для мене воно не пов’язане з речами, які є важливі на публічній арені. Це особистий день. І утворилося воно саме з особистої болі”.
Указом президента від 1999 року в Україні щороку відзначають День матері в другу неділю травня

Ініціаторами запровадження та відродження Дня матері в Україні були членкині “Союзу українок” з Галичини. У 30-х роках ХХ століття вони влаштовували концерти, конференції, фестивалі, де обговорювали роль материнства у світі, а також писали статті до українських та світових газет.
У 1939 році в СРСР скасували День матері. Українці понад пів століття боролися за відновлення свята в Україні.
Старання “Союзу українок”, міжнародної організації “Жіноча громада”, Спілки жінок України повернули це свято в Україну на державному рівні у 1999 році. Травень обрали свідомо: в християнській вірі це місяць Пресвятої Богородиці, а католицька церква присвячує його Діві Марії.
Захопливий і глибокий роман, у якому знайдеться місце для подорожей, кохання, книжок, вина і задушевного спілкування.
У книжці є багато описів літератури і їжі, що створить затишну атмосферу відпочинку для вашої мами.
Роман, у якому вміщено сто років української історії і якому щиро хочеться співпереживати, адже на життєвому шляху головного героя усе виглядає реалістично та без перебільшень: від часів Пілсудського до наших днів.
Кохання, втрати, спокуси, справжніх чоловіків — захопливе чтиво у весняні дні гарантовано!
У збірки «Лад» Мирослава Дочинця є усі шанси стати настільною книгою для вашої мами. В одній книжці — одразу три найбільш ціновані твори письменника: «Многії літа. Благії літа», «Вічник» та «Світован», які наповнені карпатською життєвою мудрістю і надихатимуть кожного разу, щойно розгортатимуться сторінки.
Високі шанси підкорити мамине серце і водночас продемонструвати ваш витончений літературний смак має «Володарка Понтиди» Юрія Косача — роман, у якому події відбуваються у 1770-х роках. Головним дієвцем книжки є український козак-шляхтич, який крізь усю Європу женеться за «дамою серця», а на своєму шляху встигає взяти участь у феєричних маскарадах, втрапити у лабіринти королівських дворів та в’язничні келії.
Ваша мама не один раз перечитала та передивилась «Їж, молись, кохай» …
«Природа всіх речей» — це ще одна книжка Елізабет Гілберт. Щира історія про неймовірну жінку Алму Віттекер з гострим допитливим розумом, котра цікавиться навколишнім світом, а також має невтомну жагу кохати та відкривати нові горизонти. Наукові експедиції, розбиті серця, прикрості та невтолені бажання — ця книжка точно закохає у себе!
«Завіт Марії» — зворушлива книжка сучасного ірландського автора Колма Тойбіна, у якій розповідь ведеться від імені Діви Марії, матері, від якої забрали сина. Любов матері до дитини є дуже вразлива, але в цьому і полягає найвищий дар.
Для вшанування пам’яті репресованого поета Івана Колядюка, уродженця Волині, в день його народження, 5 травня, в Публічній бібліотеці м. Ковель було проведено літературний захід «О світе мій, як я тебе люблю!»

Захід був організований за ініціативою заслуженого працівника культури Івана Сидорука, за участю Зразкового художнього колективу драматичного гуртка «Дивослово» міського Палацу учнівської молоді, вчительки музики школи № 3 Жанни Будкової, яка виконала улюблену пісню І Колядюка «Лелеченьки» на слова Дмитра Павличка. Технічна підтримка заходу – Молодіжний центр «Місто ідей» (директор Андрій Голя).
До присутніх зі словами вдячності звернувся син поета Роман Колядюк, кандидат технічних наук, маркетолог та журналіст, який перебував з нами на інтернет-зв’язку.
На заході були присутні читачі бібліотеки, а також курсанти та викладачі Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні у Ковелі.
В читальній залі бібліотеки – тематична виставка присвячена творчості Івана Колядюка.








