Цьогоріч День народження Європейського Союзу – 70-ту річницю з дня підписання Шуманської декларації, святкують в онлайн-форматі через пандемію коронавірусу. Про це повідомляється на сайтіЄС.
«Щороку інституції ЄС в Брюсселі відкривають свої двері для публіки з нагоди святкувань і заходів, тоді як Представництва ЄС по всьому світу організовують заходи протягом усього місяця травня. У зв’язку з кризою коронавірусу на День Європи цього року не буде заходів у форматі днів відкритих дверей», – йдеться у повідомленні.
Однак всі урочистості з нагоди Дня Європи не скасовуються – їх проведуть в онлайнформаті.
«Європейський Союз сильніший разом, і разом ми подолаємо цю кризу. Саме це послання єдності й солідарності ми хочемо донести за допомогою цілого ряду заходів, які ми і наші делегації в усьому світі підготували для вас», – зазначили організатори, запропонувавши всім мешканцям ЄС прямо з дому зануритися в культурні та інформаційні онлайнзаходи, посилання на які надані в розкладі на сайті, – «Розслабтеся, насолоджуйтеся і зберігайте безпеку!»
Ми підготували для вас рекомендаційний список літератури з фото“Літературна Європа” (натисніть активне посилання або зайдіть в меню “Користувачам” – підрозділ “Рекомендаційні списки”). Тут представлена художня література з фондів нашої бібліотеки, що належить перу письменників європейських країн. Обирайте до смаку!
Незабаром період карантину закінчиться і ви зможете сповна насолодитись процесом читання книг. До зустрічі в бібліотеці!
Довідково:
Шуманська декларація – заява міністра закордонних справ Франції Роберта Шумана 9 травня 1950 року, в якій він ініціював процес європейської інтеграції, запропонувавши об’єднати металургійну і вугледобувну галузі ряду європейських країн. Цей день вважається Днем народження Європейського Союзу.
Коментарі Вимкнено до День Європи онлайн | Автор admin
16 травня 2020 року наукова спільнота буде відзначати 175 років з Дня народження великого вченого, біолога Мечникова Іллі Ілліча.
Ілля Ілліч Мечников (1845-1916) – перший лауреат Нобелівської премії, який походить з України. Вчений народився в с. Іванівка Куп’янського повіту Харківської губернії, здобув освіту в Харківському університеті. У 1908 році І.І. Мечникову (спільно з німецьким вченим Паулем Ерліхом) було присуджено Нобелівську премію у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет.
Ілля Мечников – видатний фізіолог, один з основоположників еволюційної імунології, ембріології та мікробіології, лауреат Нобелівської премії. Народився в с. Іванівка (нині Куп’янський район) Харківської області. Закінчив Харківський університет. У 1864-1867 рр. спеціалізувався в Німеччині та Італії, де вивчав ембріологію безхребетних тварин. В 1867 р. І.І.Мечников захистив магістерську, 1868 р. — докторську дисертації. З 1867 р. — доцент, 1870-1882 рр. — професор зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету в Одесі.
У 1886 р. разом з М.Ф.Гамалією заснував в Одесі першу бактеріологічну станцію. Створив першу школу мікробіологів, імунологів і патологів. У 1887 р. на запрошення Л.Пастера переїхав до Парижа, де організував лабораторію при Пастерівському інституті, якою завідував до самої смерті.
Відкрив явище фагоцитозу, за що йому було присуджено Нобелівську премію (1908).
В Одесі його ім’я носить провідний вищий навчальний заклад — Одеський національний університет, вулиця та сквер. На вулиці Пастера на будинку № 36, де мешкав учений, встановлено пам’ятну дошку.
На фото: тематичний підбір матеріалів в читальній залі бібліотеки
Коментарі Вимкнено до До 175-річчя від дня народження Іллі Ілліча Мечникова – лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини | Автор admin
5 травня виповнилося 120 років з дня народження громадського діяча, лікаря, письменника, публіциста, лідера нації Юрія Липи.
Юрій Липа народився в сім’ї Івана Липи – видатного українського письменника,лікаря і борця за самостійність України.
Початкову освіту здобув в Одеській гімназії №4, після чого вступив до Новоросійського університету.
З 1917 року Юрій Липа починає свою літературну діяльність.
З початком національно-визвольних змагань Юрій Липа бере активну участь у ранзі звичайного бійця у військових діях на боці проукраїнської сторони. Після поразки, яку дуже боляче пережив, він пише книгу «Табори полонених українців».
1922 року Юрій Липи вступає до Познанського університету, де починає здобувати професію лікаря. Працюючи скальпелем і пером, він обрав шлях милосердя, – і для тіла, і для духу. У цей час виходить друком його перша збірка поезій під назвою «Світлість».
1929 року, після закінчення університету, разом з Євгеном Маланюком Юрій Липа організовує літературну групу «Танк». Незабаром у 1931 р. виходить друга збірка поезій митця «Суворість”.
Згодом, у 1934 р. виходить перший роман письменника «Козаки в Московії», а дещо пізніше – збірка есе «Бій за українську літературу».
В 1936 р. виходить тритомна збірка новел «Нотатник» про події в Україні 1917-1920 рр.
З початком Другої світової війни Юрій Липа стає активним учасником підпільного руху опору окупаційній владі. 1943 року переїздить у м. Яворів, що на Львівщині, де працює лікарем. 20 серпня 1944 року був арештований органами НКВС і закатований неподалік с. Шутова Яворівського району.
Коментарі Вимкнено до Українську творіть стихію | Автор admin
Перший подарунок, який дає нам мати – це життя, другий – любов, і третій – розуміння.
(Д. Брауер)
День матері – одне із самих зворушливих свят, бо кожен із дитинства і до останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все розуміє, прощає, завжди шкодує і самовіддано любить.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися художниками і майстрами слова. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
Дорогі матусі, хай світлом і добром відгукуються в душах дітей
ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.
Чи не найвідоміша композиція, присвячена мамі, – знаменита “Рідна мати моя” (“Пісня про рушник”), слова якої написав Андрій Малишко, музику – Платон Майборода.
Версія композиції “Рідна мати моя” Квітки Цісик:
Історія Дня матері така:
у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина.
Ось підбірка книг, в яких мамам відводиться особлива роль:
Найблагородніше покликання на землі – бути матір’ю. Справжнє материнство є найкращим серед усіх мистецтв, найвеличнішим з-поміж усіх професій. До цієї книжки увійшли думки, історії, цитати, афоризми, присвячені матерям. Книжка стане приємним подарунком для твоєї мами до Дня Матері чи з іншої нагоди. Теплі і барвисті ілюстрації та вдало підібрані тексти допоможуть висловити найтепліші почуття, які кожен з нас відчуває до найближчої людини — до мами.
“Моя дорога птаха” – це книга, в якій пульсує суцільна емоція, живий нерв. Вона умовно розділена на три частини – своєрідний фотоальбом як обрамлення до маминої розповіді про Андрія Кузьменка, його казка «Тарасик, тролейбус і святий Миколай» і підбірка текстів його пісень. Але насправді це слова, які мама просто не могла не сказати про свого сина, про свою найдорожчу птаху, про те, яким він був і яким завжди буде для неї.
Назва “Мати все”, як і назви усіх книжок Дашвар, що побудовані на грі слів, мають неперевершену властивість з ювелірною точністю передавати захований у сюжетні лінії зміст.
Історія професорської доньки у якої було все: турботлива мама, коханий чоловік, гарна квартира, вдосталь грошей — ідеальне життя. Але як всі прекрасно знають — “багаті теж плачуть”. Підступ і брехня — ось на чому “авторитарна” мати побудувала родинну ідилію.
Коли в Словаччину зайшла Червона армія, Зузана оплакувала коханого, російського партизана Алєксєя, загиблого від рук нацистських окупантів. Раптом – арешт, звинувачення в зраді, і от вона вже в переповненому потязі, що везе до лісозаготівельних таборів ГУЛАГу безправних рабів “держави переможного соціалізму” – жінок, запідозрених у співпраці з нацистами… А через багато років Зузана розповість, що їй довелося пережити там, за межею добра й зла, і її історія допоможе іншій жінці відстояти право на власну гідність і на материнство. Цей майстерний роман про любов і прощення до останньої сторінки тримає читача в напрузі й викликає захоплення нездоланною силою, яку здатна виявити жінка заради дитини.
Сімнадцятирічний Філ шукає порозуміння з ексцентричною мамою та відлюдькуватою сестрою-близнючкою, мріє дізнатися бодай щось про свого батька, досліджує “чорні діри” власної душі разом з найближчою подругою …
Ґлясс – не зовсім традиційна мама, яка не хоче “ламати” своїх дітей традиційними “так прийнято”…
Після нескладної операції лікарі не квапляться виписувати Люсі Бартон, адже її організм відмовляється видужувати. Причини хвороби Люсі не відомі, однак саме через ці ускладнення до неї приїжджає мама, з якою героїня не спілкувалася впродовж багатьох років. Це історія життя людини, котра зазнала чимало лиха в дитинстві, та не зламалася.
“Дженні Герхардт” став другим романом видатного американського письменника Теодора Драйзера, що приніс йому перший комерційний успіх. Це історія невинної, жертовної, вродливої молодої жінки з надзвичайно бідної сім’ї, яка впродовж всього свого життя пов’язана з чоловіками, що займають високе соціальне становище. Те, як члени її сім’ї, сім’ї одного з найбагатших людей, і суспільство в цілому реагують на такий зв’язок, і стало основою сюжету. Сумна любов романтичної Дженні і багатія Лестера Кейна вразила сучасників і торкатиме серця читачів у всі часи.
В основу роману, нині визнаного класичним, покладено реальні події, що відбувалися у штаті Огайо у другій половині 19 століття: це історія чорношкірої рабині, яка вбила свою доньку, щоб врятувати її від рабства.
Роман був удостоєний Пулітцерівської премії (1988), а згодом став головною підставою для присудження письменниці Нобелівської премії з літератури (1993). В екранізації роману, знятої Джонатаном Демме і номінованною на Оскар в 1998 році, роль головної героїні з блиском виконала суперзірка американського телебачення Опра Уїнфрі.
Головний герой роману “Диво” – п’ятикласник на ім’я Огест Пуллмен, хворий на рідкісну хворобу. Сім’я Пуллменів – це згуртована та щиро любляча один одного сім’я, яка повністю підтримує Огеста на кожному кроці його життя. “Я тебе люблю”, – постійно каже мама Ізабель своїм дітям, огортаючи їх своїм теплом та даруючи їм почуття захищеності. “Ти – диво!” – цими словами Ізабель до сина завершується роман.
Новенька у місті, самотня матуся Джейн настільки молода, що інші мами зі школи сприйняли її за няньку, За її плечима — загадкове минуле та сум, нехарактерний для її віку.
Життєві шляхи трьох жінок різні, але всі вони зійдуться в одному страшному місці. “Велика маленька брехня” — блискучий роман про колишніх чоловіків, других дружин, матерів та дочок, шкільний скандал та маленьку брехню, котра може стати смертельною.
Зірка і Дельфінна – так звуть сестер, які мають на двох купу проблем. Усі вони різні, але одна – спільна. Це Маргарита,їхня дивовижна мама. Непередбачувана і химерна, любляча і недбала, сильна і беззахисна мама. Розмальованою її назвали через те, що все її тіло було вкрите татуюваннями: відьми, жаби, хрести та ще багато всілякої всячини. У свої 30+ Маргарита жила життям шістнадцятирічного підлітка…
8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
У ці дні важливо пригадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.
Утверджуючи традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі “не святкуємо, а вшановуємо”, згадуємо Другу Світову з акцентом на ролі людей, які боролися проти нацизму. Тому цього року Український інститут національної пам’яті обрав тему “Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” для інформаційної кампанії.
Майже 7 мільйонів солдат в семи арміях — такий фронт виставила Україна в боротьбі проти нацизму.
Історична довідка:
8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.
Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих. З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.
Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. У червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль.
8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.
Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.
Відеоісторії про Амета-Хана Султана, Пітера Дмитрука, а також уродженця Дніпропетровська (тепер – Дніпро), рятівника Кракова, Героя України, котрий став прототипом головного героя роману “Майор Вихор”, Євгена Березняка і Михайла Стренка (сержант Корпусу морської піхоти США родом із Лемківщини, учасник бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні під час Другої світової війни, що був серед шести військовослужбовців, які підняли прапор США над островом Іодзіма, загинув у бою), створені за ініціативи Уряду та Українського інституту національної пам’яті (режисер Олесь Санін) можна переглянути за посиланням (натисніть для переходу на сторінку з відео).
Коментарі Вимкнено до До Дня пам’яті та примирення | Автор admin