З 27 травня по 22 червня 2020 року у соціальних мережах пройде конкурс #Вірш_у_кадрі, головною метою якого є популяризація найкращих надбань української класичної та сучасної поезії, збільшення україномовного контенту у популярних соціальних мережах.
«Форум видавців» проводить конкурс спільно з книжковими блогерами: Іриною Юрченко, Тетяною Морарь та Лілією Гордієнко.
Авторка ілюстрації Костик Галина
Тема конкурсу: «Кохання». Учасники можуть обрати вірш або уривок з вірша будь-якого автора українською мовою, який відповідає темі конкурсу. Учасниками можуть стати особи, віком від 18 до 102 років.
Період проведення конкурсу: 27 травня – 22 червня 2020 року.
Переможців оголосять 22 червня 2020 року на офіційному сайті «Форуму видавців» (bookforum.ua) та на сторінках громадської організації у соціальних мережах «Фейсбук» та «Інстаграм».
Переможець або переможниця конкурсу отримає брендовану футболку і торбу книжок від «Форуму видавців».
Вибір переможця-читця відбудеться за рішенням експертного журі, яке буде враховувати відповідність темі, креативний підхід, формат подачі та загальне враження від відеоролика.
Зареєструватись на участь у конкурсі можна з 27 травня по 12 червня 2020 року за посиланням: cutt.ly/UyPK5kV
Читець має вивчити напам’ять обраний вірш/уривок з вірша. Читання з будь-якого носія для участі у конкурсі не приймається.
Записати відеоролик з декламуванням вірша/уривка. Тривалість відеоролика не має перевищувати 3 хвилини. Креативний підхід заохочується.
Відеоролик викладається в обліковому записі в одній із соціальних мереж: Фейсбук, Інстаграм, Тік Ток або Ютуб, з вказанням хештегів Конкурсу – #Вірш_у_кадрі, #Knygomania, #Книгоманія, #ФорумВидавців
До конкурсу приймається не більше 5 відеороликів від одного Читця.
За детальною інформацією щодо конкурсу ви можете звертатись на пошту: smm_manager@bookforum.com.ua
Коментарі Вимкнено до Увага! Стартує Всеукраїнський конкурс “Вірш у кадрі” | Автор admin
В вас мудрість вічна і любов жива… А хтось же вас народжував, слова, Хтось ті суцвіття звуків винаходив, Що стали потім мовами народів. Станіслав Тельнюк
Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов’ян дуже складна. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов’янська писемність, слов’янська абетка, і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.
Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги.
Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі “Про письмена” розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма.
Перший етап – коли слов’яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І було так доти, поки великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов’янських народів, отже, й українського.
Глаголиця – то давня система слов’янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.
Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов’янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов’янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов’ян.
Молода європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує слов’янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності. Під час присяги першого президента України Леоніда Кравчука на вірність народові України поряд з Конституцією та Актом проголошення незалежності України лежала розкішно оздоблена рукописна книга. Це було Пересопницьке Євангеліє – перший відомий дотепер з перекладів євангельського тексту літературно-писемною мовою переклад, який зробили Кирило і Мефодій.
У День слов’янської писемності та культури віддаємо шану і кажемо: “Вічна пам’ять і вічна слава братам Кирилу і Мефодію”.
Коментарі Вимкнено до 24 травня – День слов’янської писемності і культури | Автор admin
День Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни.
День Героїв — це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.
До вашої уваги стаття Станіслава Федорчука
Степан Бандера: чи потребують національні герої оцінки сусідів?
Світ героїв виникає з першими міфологічними уявленнями людей, які вважали героїв напівбогами, нащадками смертних та богів. Герой здійснює вчинки, які роблять його важливим для пам’яті майбутніх поколінь і саме в такий спосіб здобувають своє безсмертя.
Просто дивовижно, як наш народ, маючи таку трагічну історію, зберіг і розвинув в собі почуття прекрасного, дивуючи світ чудовими рукотворами, зокрема – красою і філософією мистецтва вишивки. Скільки любові, фантазії, магічної жіночої сили й тепла ніжних рук бережуть в собі українські вишивки! В кожної з них – своя історія і своя доля.
На фото: виставка вишиванок в читальній залі
У переддень свята вишиванки, що вже стало міжнародним, працівники бібліотеки дістають дбайливо бережені родинні реліквії і згадують дорогих людей, які живуть у наших серцях.
До вашої уваги виставка-презентація “З бабусиної скрині”
Загальна інформація:
Святкування Дня вишиванки цьогоріч відбудеться в онлайн-режимі. Як повідомила у Фейсбук Леся Воронюк, одна із засновниць свята, через карантин масових заходів проводитися не буде.
“Цього року наші інструкції на День вишиванки прості: просимо з вечора підготувати вишиту сорочку, вранці прокинутися в гарному настрої, заварити свій улюблений ранковий напій, одягнути вишиту сорочку, зробити гарні фото та викласти їх у соцмережі з написом #деньвишиванки2020 або #деньвишиванкиденьродоводу», – каже Леся Воронюк.
Щорічно, починаючи з 1977 по всьому світу 18 травня проходить Міжнародний день музеїв. Цей день є приводом для підвищення обізнаності про те наскільки музеї є важливими у розвитку суспільства. Це свято триває день, вихідні, тиждень або навіть місяць. Від Америки до Океанії, включаючи Африку, Європу та Азію – цей міжнародний захід підтвердив свою популярність. Останні роки, Міжнародний день музеїв переживає велике розширення у майже 30000 музеях у більш ніж в 120 країнах.
Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.
До вашої уваги – музей книги у Луцьку
Музей відкрито у вересні 2005 року в будинку, що стоїть на замковому дворищі, який первісно був повітовим казначейством (скарбницею). Книгозбірня – дар владики Варфоломія, архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ. Основна її частина – стародруки, найстарішому з яких 366 років! Це Службове Євангеліє видане у Львові 1644 року. Ще один раритет – двохтомний Требник митрополита Петра Могили – відомого духовного, політичного і культурного діяча України. Особливої ваги Требнику додає те, що видано його було за життя митрополита – 1646 року.
Загалом в експозиції представлено продукцію шести друкарень.
На основі зображувального матеріалу і реальних моделей у музеї можна простежити весь технологічний процес колишнього друкування Як наочне свідчення до уваги відвідувачів – діюча модель – реконструкція верстата ХV ст., часів першодрукарів Європи. Серед експонатів – видання Львова, Києва,Чернігова, Вільнюса, Почаєва, Москви, Нюрнберга, Познані XVII – поч. ХІХ ст.
Адреса музею:
43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кафедральна, 1а.
Тел.: (0332) 72-45-88.
Музей працює з 9.00 до 18.00 години.
Коментарі Вимкнено до Міжнародний день музеїв | Автор admin
Музей відкрито у вересні 2005 року в будинку, що стоїть на замковому дворищі, який первісно був повітовим казначейством (скарбницею). Книгозбірня – дар владики Варфоломія, архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ. Основна її частина – стародруки, найстарішому з яких 366 років! Це Службове Євангеліє видане у Львові 1644 року. Ще один раритет – двохтомний Требник митрополита Петра Могили – відомого духовного, політичного і культурного діяча України. Особливої ваги Требнику додає те, що видано його було за життя митрополита – 1646 року.
Нюрнберга, Познані XVII – поч. ХІХ ст.
