Євген Коновалець: життя віддане за націю
14 червня 2021 року
виповнюється 130 років від дня народження Євгена Коновальця — військового і політичного діяча, полковника Армії Української Народної Республіки, командира Січових Стрільців, члена Стрілецької Ради, коменданта Української Військової Організації, голови Проводу українських націоналістів.
2021 рік проголосили на Прикарпатті роком полковника Євгена Коновальця.
Гортаючи сторінки віртуальної виставки, яку підготував відділ комп’ютерних бібліотечних технологій дізнаєтесь про змістовне, цікаве, насичене життя Євгена Коновальця, сповнене великих досягнень, небезпек та ризику.
(Натисніть на мініатюрі для повноекранного перегляду)
Подарунок від славетної землячки

Нещодавно ві
двідала бібліотеку ковельчанка Алла Куцевич-Стахів, яка проживає у США. Вона подарувала колекцію книг з особистої бібліотеки для користувачів нашої книгозбірні.
З 90-х років розпочинався новітній період розвитку бандури в США, пов’язаний із останньою хвилею еміграції. Серед її представників – наша землячка, бандуристка Алла Куцевич. Вона долучилася до організації багатьох шкіл гри на бандурі, створення дитячих ансамблів.
Пані Алла – цікава співрозмовниця, справжня патріотка, якій не байдужа доля України і рідного краю. Вона поціновувачка народних традицій та звичаїв, любить колекціонувати старожитності українського народу і предмети сільського побуту.
Книга – подарунок, який робить світ кращим. Пані Алла вважає, що будь-яка книга повинна знайти свого шанувальника. Тому і тепер вона привезла з-за океану цінні книги: «Недяк В. Україна – козацька держава: Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах»; «Євангелія: автентичні тексти Євангелії та пророцтв».
З книгами можна ознайомитися і переглянути їх у читальній залі публічної бібліотеки.

10 червня – 70 років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра
Кращі цитати з книг Василя Шкляра:
“Мене вже немає, я вбитий, але Бог ще відвів мені час для війни, тому не треба нічого боятися – коли я впаду, то повернуся туди, звідки прийшов. От і все». (“Чорне сонце”)
“Бо ті, що відразу з усім погоджуються, обіцяють, світять до тебе зубами, – ніколи ні чорта не зроблять. Скажуть: вибачайте, не вийшло. А вперті як? Вони спершу впираються, огинаються, потім сердяться, далі закипають гнівом і ненавистю, а тоді дивись – усе зроблено. І коли зроблено – вони починають радіти, як діти. Тому, що вдалося, вийшло… І дякують тобі за те, що їх напоумив”. (“Чорне сонце”)
“Не лякайся того, що можеш побачити, бійся невидимого твоєму оку”. (“Характерник”)
Василь Миколайович Шкляр (нар. 10 червня 1951, с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області) — український письменник, політично-громадський діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників. Деякі літературні оглядачі називають його «батьком українського бестселера». Роботи Шкляра перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською мовами тощо.
Рішенням Комітету з Національної премії України ім. Т.Шевченка Шкляр був визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року, але письменник відмовився її отримати у знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України одіозного українофоба Дмитра Табачника.
До літературного доробку автора належать наступні твори:
Романи
- Сніг(1974)
- Хто твій Остап, Соломіє?(1977),
- Праліс: Тінь сови (1986)
- Ностальгія(1989)
- Ключ(1999)
- Елементал(2001)
- Кров кажана(2003)
- Залишенець. Чорний ворон(2009)
- Маруся(2014)
- Чорне сонце: збірка (2015)
- Троща(2017)
- Характерник(2019)
Оповідання, збірки короткої прози (фікшн)
- Де твій Остап, Соломіє?(1979)
- Живиця(1982)
- Турецька нічия(1982).
- Стороною дощик іде(1983)
- Борг(1983).
- Крук-птаха нетутешня(1985).
- Високі гори у Ялті(1988)
- Треба спитати у Бога(2019)
Збірки прози (нон-фікшн)
- Під ключем журавлиним: документальна повість (1985)
- Вогонь Чорнобиля / Fire of Chornobyl: книга мужності й болю; літопис Чорнобильської трагедії у документах, фактах та свідченнях самовидців (1998)
Дитячі оповідання, книги
Автор дитячих книжок: «Шовкова нитка», «Черешня в житі», «Шовковий дощик» тощо…
Українка – Героїня світу
До 95-річчя від дня народження Ірини Сеник (8 червня 1926, Львів — † 25 жовтня 2009, Борислав) бібліотека підготувала перегляд літератури «Вона Жила Україною й для України».
Ірина Сеник – скромна й героїчна жінка, талановита майстриня українського слова і вишивки, поетеса, медсестра – відбула в сталінських і післясталінських таборах 33 роки. За що? За те, що хотіла бути українкою на українській землі…
Член ОУН, член Української Гельсінської групи, в’язень сумління, громадська діячка, в 1998 році світовою федерацією українських жіночих організацій визнана однією зі ста Героїнь світу.
Сьогодні ми дуже добре розуміємо її заповіт українцям:
«Навіть найбільші страждання
Не приносять народові волі,
Її здобувають на бранному полі».
Пам”ятаймо про всіх героїв, які, не озираючись, віддали своє життя за нашу свободу! Будьмо вільними!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!












