Розпочався Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»

Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» через пандемію  перенесений на 23-27 червня 2021.

 Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — щорічна інтелектуальна подія в Україні, що була заснована Мистецьким арсеналом у 2011 році. За цей час понад півтисячі письменників, поетів, ілюстраторів, дизайнерів, філософів та експертів видавничої справи відвідали Книжковий Арсенал із понад півсотні країн.

У 2019 році Книжковий Арсенал визнаний найкращим літературним фестивалем року на International Publishing Industry Excellence Awards.

ФОКУС-ТЕМА ФЕСТИВАЛЮ

Темою 10-го фестивалю є ОПТИМІСТИ СКЕПТИКИ. Куратор — Ростислав Семків, літературознавець, перекладач, автор, доцент Національного університету «Києво-Могилянської академії».

Програма 10-го Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» складається з офлайн та онлайн літературної програми, Програми для дітей та підлітків, спеціальної кураторської програми книжкового дизайну, музичних та інших тематичних програм. Також планує представити спеціальну письменницьку програму «Вголос. Про себе» від українського поета, прозаїка, перекладача, громадського активіста Сергія Жадана. У програмі фестивалю  — відомі українські автори: Тарас Прохасько, Юрій Іздрик, Катерина Бабкіна, Юрій та Софія Андрухович, Іван Малкович, Оксана Забужко, Ірина Цілик та багато інших.

«Література на експорт» У рамках фестивалю буде проведена професійна онлайн-програма для видавців та літературних агентів, організована Книжковим Арсеналом, Домом Європи, за підтримки Креативної Європи. Основна мета цієї програми — стимулювати переклади українських книг за кордоном та посилити компетенцію українських видавців щодо продажу прав за кордоном.

Проєкт Book Pitch започатковано в 2020, спільно з Одеським міжнародним кінофестивалем. Він спрямований на пошук сучасних українських книг, які мають потенціал для адаптації як художні фільми. 

Шостий конкурс «Найкращий книжковий дизайн» .

4 причини, чому ви не можете пропустити 10-й Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»?

• насолодитися атмосферою справжнього фестивалю, організованого відповідно до всіх стандартів безпеки;
• зустріти однодумців та друзів;
• зустріти та почути у прямому ефірі своїх улюблених авторів;
• відзначити 10 років найкращого літературного фестивалю в Україні!

Джерело 

22 червня ? День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Ця дата  –  день пам’яті в Україні. Відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця.

Друга світова війна (01.09.1939-02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі.

Для України Друга світова війна — національна трагедія, під час якої українська нація понесла надзвичайні втрати. Загалом — це 8-10 мільйонів осіб. Матеріальні збитки становили 285 мільярдів тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тисяч сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації. У зруйнованих війною населених пунктах залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість з яких незабаром ставали вдовами, а діти — сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (до 45 тис. осіб), Польщі (до 120 тис.), СРСР (понад 6 млн), США (до 80 тис.) і Франції (до 5 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.

Волинський вимір в українському внеску у Другій світовій війні просто вражає. Від перших днів нападу нацистів на Радянський Союз Волинь і Рівненщина стали ареною бойових дій. Волинський край поряд із Брестською областю Білорусі першим отримав нещадні удари з боку нацистів 22 червня 1941 року. У перший день нападу нацисти прорвали кордон під Володимиром-Волинським і посунулися на Київ…

Про ці та інші історичні факти можна дізнатись із матеріалів виставки, що відкрилась до цієї сумної дати в читальній залі бібліотеки. 

Зелені свята

Така яскрава виставка відкрилась напередодні Зелених свят в читальній залі бібліотеки. Вона розкаже  про духовне значення свята та як його відзначали здавна і як його святкують сьогодні. Трійця – як і багато інших вагомих церковних свят, має свою специфіку. Особливо це стосується природи. 

Наприклад, цього дня збирали росу і використовували її як ліки від недуг і для посіву насіння овочів.

А якщо поставлені для прикраси берізки через три дні ще свіжі, то чекай мокрого сінокосу.

На Трійцю було прийнято ходити в ліс і слухати зозулю. Скільки разів вона прокує – стільки років дівчині в будинку батька нудитися.

Існувало дуже багато прикмет на Трійцю, які багаторазово підтверджувалися і яких неухильно дотримувалися. 

Приказки та прикмети на Трійцю

Дощ на Трійцю – чекай багато грибів і теплу погоду.

З Трійці починається справжнє літо.

Прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі.

Полин, зірваний на Трійцю, захистить від русалок, а підвішений над дверима надійно вбереже дім і родину від нечистої сили і пристріту.

Зірвана на Трійцю м’ята оберігає дітей від поганих снів і нічних криків.

Березовим гілочкам і листю в ці дні приписувалася особлива цілюща сила. Ці гілки використовувалися як оберіг від нечистої сили, а чай із листя – як ліки.

Якщо березові гілочки, поставлені на Трійцю для прикраси, не засохнуть через три дні, то буде мокрий сінокіс.

На свято Трійці дівчата проводили обряди з плетінням квіткових вінків і завивання берези.

Якщо гарненько завити берізку, то збудуться задумані бажання, наприклад, полюбить вподобаний хлопець.

Якщо вінок розвився – бажання не збудеться. Зелений вінок свідчить про продовження дівоцтва. Засохлий вінок – до добрих чи поганих змін у житті.

Якщо на Трійцю наречений засватається, а на Покрову молоді одружаться – життя буде довгим і щасливим.

Духів День

Свято Трійці завжди йшло у парі з Духовим Днем. Оскільки християни вірять, що на Трійцю на землю зійшов святий Дух, то і його потрібно уважити окремим святом. У цей день святкували день народження землі. Духів день має свої приказки:

З Духова дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде.

Понеділок – день особливий, понеділок – Духів день. Гріх сьогодні не лінуватися – можна навіть не трудитися.

У Духів день не можна дивитись на своє відображення у воді, інакше любов втратиш.

Після Духова дня припиняються заморозки – їх не буде до самої осені.

День святого Духа весь білий світ зігріє.

Якщо на Духів день іде дощ, то найближчі шість тижнів будуть теж дощовими.

До Святого Духа не знімає дід кожуха.

На святого Духа буде тепло й сухо.

З Духова дня не з одного неба, а навіть з-під землі тепло йде.

Сирий День Святого Духа – сите Різдво.

Зустріч з Євгеном Хотимчуком

Гості нашої літературної вітальні зустрічали відомого на Волині письменника, шеф-редактора газети «Вісник+К», журналу «Люди і долі», газет «Між нами бабами», «Скандал+Кримінал» – Євгена Хотимчука. За майже півстоліття журналістської діяльності у пошуках цікавих матеріалів він об’їздив автобусами, машинами і навіть літаками-кукурудзниками усю Волинь, написав сотні розповідей про відомих людей області та звичайних трудівників. А, бувало, газетні публікації вирішували, здавалося б, безвихідні ситуації, тож скільком своїм читачам Євген Якович допоміг! Для своїх колег, журналістів «Вісника», він – приклад енергійності, завзяття, великого бажання трудитися і творити, і можна сказати – батько, про якого вони говорять так: «Коли звертається до нас зі словами «діточки мої», ліпшої похвали не треба!» Свої знання і досвід він передає трьом синам, які продовжили батькову справу, стали журналістами та очолюють провідні видання Волині.

Великої шани й поваги заслуговують патріотичні ініціативи Євгена Яковича. Десять років тому «Вісник+К» започаткував акцію «Знайди могилу повстанця», завдяки якій та небайдужим людям було знайдено забуті поховання бійців УПА у селах Волосівка і Рудка-Козинська Рожищенського району та Мульчиці Володимирецького району Рівненщини. Дев’ять років тому Євген Хотимчук заснував патріотичний дитячий конкурс повстанської пісні «Складем хоч пізнії вінці», який проводиться на Покрову у Турійському районі на Волині. Кілька років тому Євген Хотимчук видав книжку Олексія Пархомчука «Повстанський літописець». Рукописи цього чоловіка про патріотів з рідного села Рудка-Козинська знайшли у вулику, де вони пролежали понад 70 років! Далі Євген Якович задумав вшанувати полеглих героїв війни на Донбасі, і 2019 року вийшла книга «Волинський небесний батальйон». У ній – наша пам’ять про синів України, які віддали за неї життя і стали безсмертними.

Євген Хотимчук – заслужений журналіст України, нагороджений орденом «За заслуги» третього ступеня. Він – талановитий письменник, у творчому доробку якого 14 книг, у кожній з яких – чиясь правдива історія, радощі і печалі, описані вміло та щиро.

Відгуками про прочитані книги, особливо про щойно видану, «Лід на пательні», поділилися наші читачі, а також дякували автору за творчість та зичили нових книг.

З паном Євгеном зустрічатися дуже приємно, бо він – щаслива людина, і, поспілкувавшися, ми всі стаємо веселішими, життєрадіснимішими і трошки щасливішими. Своїм секретом він ділиться і з нами: «Я щаслива людина, бо займаюся своєю улюбленою справою, живу і дихаю нею. Вдячний долі, котра пов’язала мене з пером, з творчістю. Ох, нелегка ж то праця, люди добрі, зате яка солодка!»

До уваги керівників ОТГ та представників ромських громад!

Інформуємо, що на базі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки надаються консультації з питань оформлення, видачі та обміну паспортів, у тому числі представникам ромської спільноти, що проживають у Волинській області. Наступний прийом відбудеться 15 червня 2021 р. з 15-17 год. Онлайн правову допомогу надаватиме Консевич Микола Олександрович – заступник начальника Управління Державної міграційної служби у Волинській області.

Правову допомогу можна отримати, звернувшись до нашої комп’ютеризованої бібліотеки з доступом до інтернету.

Skype: tcentrlutsk

КОНТАКТНІ ТЕЛЕФОНИ

(0332) 72 54 52,       (0332) 78 93 59