Вифлеємська зірка на небі засіяла і світлом своїм осяяла наші душі, подарувала надію, зміцнила віру, запалила в серцях полум’я любові.
З великим Різдвом вас!
Хай те чудове світло зберігає нас на усіх життєвих дорогах, дарує щастя та радість! У це світле свято хай оживе у серцях надія, прокинеться любов і милосердя, добром і благодаттю наповниться кожен будинок.
«Господи, я прошу не чудес і не міражів, а сили кожного дня. Зроби мене уважним і допитливим, щоб у строкатості буднів вчасно зупинитися на відкриттях і досвіді, які мене схвилювали. Убережи мене від страху пропустити щось у житті. Дай мені не те, що я собі бажаю, а те, що мені дійсно необхідне. Навчи мене мистецтву маленьких кроків».
Мирослав Дочинець. “Вічник”
Коментарі Вимкнено до Вифлеємська зірка на небі засіяла! | Автор admin
“Зимові урочистості в наших предків – це передусім церковні свята. Найшанованіше з них, звичайно, Різдво Христове, яке започатковувало християнський календарний рік.
Літочислення від Різдва Христового відоме на українських теренах вже з XIV століття. Тоді Новий рік був відносно молодим святом. Однак на Гетьманщині 1 січня відзначали гучно, із розмахом, притаманним козацькій та шляхетській вдачі. А вінчало зимові урочистості свято Богоявлення Господнього. На Водохреще, окрім урочистого молебню, влаштовували салюти із гармат і мортир. Їх ставили на кризі річок поряд із освяченою “йорданню”.
Епіцентром та еталоном святкувань у козацькому Гетьманаті був, звісно ж, гетьманський двір. Столицю і резиденцію козацьких очільників почергово розміщували в Чигирині, Гадячі, Батурині, а згодом – у Глухові. На Різдво до столиці з’їжджався увесь тогочасний бомонд: церковні ієрархи, генеральна старшина, полковники, сотники, міський патриціат, іноземні дипломати.”
Зацікавив уривок статті? Її автор – Олексій Сокирко, кандидат історичних наук.
Цікаве продовження статті з переписами святкових страв знайдете за посиланням.
Коментарі Вимкнено до Як відзначали різдвяно-новорічні свята у козацькій Україні й чим частувалися? | Автор admin
Італійський вчений, фахівець в області семіотики і середньовічної культури, філософ, лінгвіст, критик і публіцист, інтелектуал світового масштабу. Відзначений тридцятьма почесними докторатами.
Відомий фахівець семіотики – науки про знаки і символи. Досліджував відкритість і багатозначність символів, інтерпретуючи які, читач стає співучасником творчого процесу.
Здобув гуманітарну освіту в Туринському університеті (1954). Працював у редакції культури Радіотелебачення Італії. Викладав у Турині, Мілані, 1971 року став професором Болонського університету.
Перша книга «Проблема естетичного у Томи Аквінського» вийшла друком 1956 року. Літературний дебют — «Ім’я рози» (1980) став міжнародним бестселером та екранізований 1986 року.
Доробок автора, окрім семи романів та кількох книг для дітей, складають десятки наукових та публіцистичних видань: «Відкритий твір «(1962), «Загальна теорія семіотики» (1975), «Запеклі війни й медіа-популізм» (2006), «Хроніки плинного суспільства» (2016).
Українською перекладено серію «Історія європейської цивілізації» за редакцією Еко, книги «Роль читача», «Як написати дипломну роботу», «Не сподівайтеся позбутися книжок», та усі романи («Острів напередодні», «Маятник Фуко», «Номер нуль»).
А ще: Умберто Еко — визнаний експерт у сфері бондології, тобто всього, що пов’язане з Джеймсом Бондом. У цій галузі він видав такі праці: «Справа Бонда» (італ. Il Caso Bond, (англ. The Bond Affair, 1966) — збірка есе за редакцією Умберто Еко; «Наративна структура у Флемінга» (англ. The Narrative Structure in Fleming, 1982).
На честь Умберто Еко названо астероїд 13069 Умбертоеко.
Сучасним читачам автор найбільш відомий як творець складних і заплутаних детективних творів, в яких в химерній формі об’єдналися історична достовірність, фантазія письменника і численні загадки і виверти для самих уважних і ерудованих. Художні твори Умберто Еко характеризуються цікавими сюжетами і великою кількістю посилань до реальних історичних фактів та персон.
Коментарі Вимкнено до 5 січня – 90 років від дня народження Умберто Еко | Автор admin
Як ви обираєте книжки до прочитання, чиїм порадам довіряєте, де обговорюєте прочитані твори? Чи міг хтось уявити ще кілька років тому, якою потужною платформою для популяризації книжок й обміну думками стане блог в Instagram, Facebook, Google+, Telegram, YouTube …
Це місця натхнення й спілкування, книжкового екстазу й прямолінійної критики, платформи, де можуть зустрітися водночас автори, читачі, художники, видавці й, хочеться сподіватися, почути одне одного. Це справжня Нарнія для всіх книголюбів.
Підготували для вас невелику збірку блогерів, які цікаво та небанально розповідають про книжки та видавничу справу:
Книгою року став роман “Хто ти такий?” Артема Чеха, видавництво Меридіан Черновіц, повідомили на сайті видання.
“Хто ти такий?” – час від часу запитує малолітнього Тимофія його контужений далекою війною ворог і друг, мучитель і наставник Фелікс.”Хто я такий?” – запитує себе наприкінці роману майже дорослий автобіографічний Тимофій.
Шлях від першого питання до другого є неминучим для героя будь-якого роману виховання“, – йдеться в описі роману.
У номінації “Книга року ВВС Есеїстика-2021” перемогли збірка есеїв Андрія Содомори “Про що писати…”, видавництво Апріорі.
Дитячою книгою року BBC-2021 стала книга Петра Яценка “Союз Радянських речей”, видавництво Портал.
Коментарі Вимкнено до ВВС News Україна оголосила переможців літературної премії “Книга року ВВС-2021” | Автор admin
“Зимові урочистості в наших предків – це передусім церковні свята. Найшанованіше з них, звичайно, Різдво Христове, яке започатковувало християнський календарний рік. 
