Історії з життя чудових людей: Микола Вінграновський

06.11.2021 о 12:45 | Категорія: Новини

 

Нагороди та премії

Національна премія України імені Тараса Шевченка за фільм «Климко» (1984 рік)

Літературна премія «Благовіст»

Міжнародна премія Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США)

Почесна грамота Президії Верховної ради України

Народився Микола Вінграновський 7 листопада 1936 р. у селі Богополі на Миколаївщині. Саме цього року  народились багато інших відомих українських письменників, яких пізніше назвали “шестидесятниками”.

0-02-0a-edf14e1a843027fb69cf744dec50942921f7040c5b9a24955c8c98ffc46f6381_1a5d8c33abbeb101Після школи вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака вирізнив Олександр Довженко і «коронував» на долю артиста, кінорежисера й поета – за влучним висловом І. Дзюби, «на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу». Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі Вінграновського: довженківське розуміння творчості як торжества свободи та краси резонують у кожному слові поета.

Ще студентом Вінграновський зіграв головну роль у «Повісті полум’яних літ», а фахом своїм обрав кінорежисуру (створив 10 художніх фільмів, серед яких – «Берег надії», «Климко» та ін.).  З 1960 р., після закінчення ВДІКу, Вінграновський був режисером Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. У 1989-1993 рр. він був головою Українського відділення ПЕН-клубу, і ця почесна неоплачувана посада – єдина з тих, що обіймав поет.

Перші вірші Вінграновського побачили світ у 1957 р. в журналі «Дніпро», але справжній розголос принесла добірка «З книги першої, ще не виданої», яка з’явилася у «Літературній газеті»7 квітня 1961 р.

Майже одночасно з поезією писав і прозу. Письменник виробив оригінальний стиль, який, по суті, відповідає його поетичному письму. Сюжети прозових творі мають дуже відносну подієву основу і сповнені описом почуттів, якими автор щедро наділяє звірів, птахів, рослини й воду, сполучені в єдиний, самодостатній світ. У повісті «Кінь на вечірній зорі»(1986) показана стоїчна витривалість українського народу, його життєлюбний дух; повість «Первінка» (1971) відображає моральне становлення особистості, «Сіроманець»(1977) – конфлікт цивілізації та природи, а «Літо на Десні»(1983) – безпричинність справжньої доброти.

Вінграновський помер 27 травня 2004 року в Києвi, похований на Байковому кладовищі.

 

Твори

Збірки поезій

Атомні прелюди (1962)

Поезії ( 1971)

Любов, не йди! (1997)

Сто поезій (1967)

Київ (1982)

На срібнім березі (1982)

Цю жінку я люблю (1990)

Збірники для дітей

Первінка

У глибині дощів

Літній ранок

Андрійко-говорійко

Літній вечір

Ластівка біля вікна

Повісті

Первінка

Літо на Десні (1983)

Чотирнадцять столиць України (1997, історичний нарис)

Наливайко (роман, 1990)

Світ без війни (1958)

У глибині дощів

Фільмографія

Актор

Іван Орлюк («Повість полум’яних літ», 1961)

Дончак («Сейм сходить з берегів», 1962)

Несвятиласка («Дума про Британку», 1970)

Вацлав Купка («Берег надії», 1967)

Режисер

Климко (1984)

Ескадра повертає на Захід (1966, співавтор)

Тихі береги (1973)

Дума про Британку (1970, роль Несвятиласкі)

Берег надії (1967, роль Вацлава Купки)

«Чигирин – столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993)

«Голубі сестри людей» (1966)

«Слово про Андрія Малишка» (1983)

«Довженко. Щоденник 1941-1945» (1993)

«Щоденник О. П. Довженка » (1989, у співавторстві з Леонідом Осикою)

«Гетьман Сагайдачний» (1999)

«Галич – столиця князя Данила Галицького» (1993)

«Батурин – столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)

   

Цікаві факти про Миколу Вінграновського

 Вінграновський створив близько 20 художніх та документальних фільмів. Відомий Микола Вінграновський і як актор, режисер і сценарист. Він зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ», автором якого був Олександр Довженко.

vingranovski

Він постановник низки художніх і документальних фільмів таких як: «Ескадра повертає на Захід», «Берег надії», «Тихі береги», а також він режисер документальних фільмів: «Голубі сестри людей», «Слово про Андрія Малишка», «Щоденник О. Довженка», «Чигирин – столиця гетьмана Богдана Хмельницького», «Гетьман Сагайдачний» та багато інших.

Вперше як поет проявив себе у 1957 році.

Микола Степанович Вінграновський є лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка. Отримав її у 1984 році за прозові збірки для дітей. Також нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Він лауреат літературної премії «Благовіст» та премії Фундації Антоновичів (США).

vingranovski_m

Перша книжка віршів мала назву «Атомні прелюди». Збірка поезій «Сто поезій» після проходження цензури вийшла друком із 99 поезіями замість 100.

Перша дружина видатного письменника – Лідія Вінграновська (працювала стюардесою) – розповіла, що вони прожили блискуче життя, але незабаром розлучилися. Друга дружина Олександра Білинкевич з Миколою Вінграновським прожила майже 50 років.

Коментарі закриті.