Літнє читання

 Пропонуємо для читання влітку

• Варта! Варта! Террі Пратчетт.   Переклад Ірини Серебрякової та Анастасії Коник, “Видавництво Старого Лева”, 2019, 416 сторінок

Матера вам не наймичка, або Чому діти це — прекрасно… Катя Бльостка.  “Віхола”, 2021, 328 сторінок

Зважаючи, що українські матери народжують навіть у бомбосховищах, цьогорічний бестселер Каті Бльостки про материнство не втрачає актуальність навіть під час війни. “Матера вам не наймичка, або Чому діти – це прекрасно…” нагадує ранню прозу Ірени Карпи: невпинний потік кулсторі з унікальним гумором в епізодах, де, здавалося б, є місце тільки для відчаю. Авторка сповнює своїх читачів і читачок надією й із розумінням каже, що весь треш одного дня закінчиться – буде легше.

• Казки роботів. Станіслав Лем. Переклад Юрія Попсуєнка, Ростислава Доценка, Ірини Шевченко, Мар’яни Гандзій, Віри Авксентьєвої, “НК-Богдан”, 2017, 136 сторінок

Казки Станіслава Лема можна читати в будь-якому віці, адже письменник вдало поєднує жанр традиційної казки та наукової фантастики. Коли у впорядкований світ роботів приходять жадібні й жорстокі королі, наївні спасителі вірять, що позбавити людство зла можна самими помислами. “Подібне було би і в нас, оскільки зло, як і (на щастя) добро, не хоче викорінюватися зі світу”, – лукавить Станіслав Лем. Тому казки й залишаються таким популярним жанром, де очевидне добро завжди боротиметься з очевидним злом.

• Щоденник книгаря. Шон Байзелл. Переклад Ярослави Стріхи, “Наш Формат”, 2019, 304 сторінки

Шон Байзелл, не закінчивши правничу освіту, викупив у рідному шотландському містечку книгарню, де почав збирати вживані книжки. Наразі в його колекції понад 100 тисяч книжок, а його букіністичний магазин – найбільший у Шотландії. У своїх мемуарах він розповідає про закулісся романтичної професії книгаря, згадуючи кумедних відвідувачів, які приходять не просто за книжками, а за історіями, подеколи розповідаючи свої.

• Дивні люди. Артем Чапай. “Видавництво 21”, 2019, 304 сторінки

Українські вчені відтворили ДНК неандертальця, і цей наївний спостерігач потрапляє в різні ситуації: від зйомок порнофільму до цирку. Одне залишається незмінним – люди навколо такі дивні, й такі… впізнавані. Артем Чапай написав книжку про те, що нам усім треба стати трохи кращими, це навіть неандерталець розуміє.

• Хімія повсякдення. Володимир Саркісян. “Віхола”, 2021, 176 сторінки

Український хімік-токсиколог розповідає про хімію найбуденніших речей: від прянощів до антисептика. Із книжкою Володимира Саркісяна можна зрозуміти, коли солити картоплю, як працює марихуана та звідки взялося мило. Відтак, у “Хімії повсякдення” можна знайти і кулінарні лайфхаки, і історії Агати Крісті.

• Спитайте Мієчку. Євгенія Кузнєцова.“Видавництво Старого Лева”, 2021, 272 сторінки

Між новинами про війну 4 березня українську авторку Євгенію Кузнєцову номінували на Літературну премію Європейського Союзу. Її роман “Спитайте Мієчку” – це аналіз зміни гендерних ролей в Україні впродовж останнього століття. Дві сестри у старому будинку живуть із бабусею, індійською кузиною, мамою та рудим котом без імені. І на всіх них чекають великі зміни.

• Ведмеже місто. Фредерік Бакман. Переклад Софії Волковецької, “#книголав”, 2019, 432 сторінки

“Ведмеже місто” оповідає про пристрасті маленького містечка на півночі Швеції, де серед безробіття й безвиході залишилася надія на місцевий хокейний клуб. Книжки Фредеріка Бакмана стали такими популярними, тому що до його героїв моментально відчуваєш потужну емпатію, навіть якщо вони опиняються в на перший погляд нецікавому сетингу.

• Гамлєт, або Феномен дацького кацапізму. Лесь Подерв’янський

Як і з Террі Пратчеттом, у Леся Подерв’янського можна радити до прослуховування всі п’єси. Всі вони записані на ютубі голосом автора й гарантовано відволікають у наймоторошніші часи вже не одне покоління українців та українок. Моя улюблена – сатира на шекспірівського “Гамлета”, де надривна й усім відома кульмінація завершується канонічним: “Ех, бл*дська Данiя, пi*дєц всiм сподiванням!”. Одного дня Леся Подерв’янського введуть у шкільну програму 11 класу, а на території всієї росії ростиме густий ліс – і українська національна ідея засяє чистим світлом.

 8 липня – 85 років Лесю Танюку (1938-2016),  українському режисеру театру і кіно 

• Лесь Танюк понад усе прагнув зберегти генетичну пам’ять української нації 

   Леонід Степанович  Танюк,  український режисер, письменник, громадський діяч, народився у селі Жукин Димерського (нині Вишгородський) району на Київщині. Батько Стефан Самійлович викладав українські мову та літературу, мама  Наталя Миколаївна – іноземні мови.  

• Під час ІІ Світової війни трирічним хлоп’ям потрапив разом із батьками до німецьких концтаборів. 
• По війні родині не дозволили повернутися до Києва, і Танюки оселилися на Волині.  
• У повоєнні роки після закінчення школи працював ливарником-формувальником  на Луцькому механічно-ливарному заводі. Захоплювався театром, навчався у культосвітньому технікумі. Обдарованого хлопця за якийся час прийняли до акторської групи  Волинського обласного музично-драматичного театру. 
• 1963р. закінчив режисерське відділення Київського інституту театрального мистецтва ім.І.Карпенка-Карого. Ставив спектаклі у Львівському, Одеському, Харківському драматичних театрах.
• Обирався народним депутатом України 1-5 скликань, очолював парламентський Комітет з питань культури і духовності.
• У 1989- 2014р.р. — голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В. Стуса.
• У 1992р. очолив Національну спілку театральних діячів України.
• У березні 1999р., після загибелі Вячеслава Чорновола, був обраний заступником Голови Руху.
• Автор понад 600 публікацій на теми культури, політики, мистецтва; книг: «Мар’ян Крушельницкий», «Хроніка опору», «Монологи»,   «Парастас»; видань «Твори у 3-х томах. Слово. Театр. Життя» та фундаментальної роботи «Щоденники без купюр» у 60 томах (вийшло друком 37).

Тематична розкладка книг в читальній залі бібліотеки

• Режисер понад 50 вистав: «Маклена Граса» і «Патетична соната» М. Куліша; «Ніж у сонці» — за І. Драчем;  «Матінка Кураж» за Б. Брехтом;   «Месьє де Пурсоньяк» за Мольєром; «Принц і жебрак» за М. Твеном; «Диктатура совісті» М. Шатрова та багатьох інших. 
• Режисер картини «Десята симфонія», сценарист фільму «Голод-33», автор серії телефільмів про М.Хвильового, Л.Курбаса, М.Йогансена, М.Грушевського, М.Куліша.
• Професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім.І.Карпенка Карого.   
• Л.С.Танюк помер 18 березня 2016р. внаслідок тяжкої хвороби. До його останнього дихання поруч були «два ангели», як він їх називав – дружина, відома мистецька діячка Неллі Корнієнко, і донька Оксана — театрознавець і драматург. 
• Лесь Танюк понад усе прагнув  зберегти генетичну пам’ять  української нації. Як людина високого культурного рівня, він робив це через код  національної культури.  Адже  тільки тоді, коли жива Культура  – жива Нація. І Рід. І Людина. Отже, Лесь Танюк,  режисер і сценарист, письменник і політик – залишається з нами в час свого 85-ліття. І залишатиметься…

Джерело

Їх варто знати: сучасні українські поетки та поети

Далі »

Віртуальна екскурсія ” Наше місто та родина Косачів”

В Україні 28 червня відзначається День Конституції

Суверенна. Незалежна. Демократична, соціальна й правова держава. Саме такою є Україна, і саме про це говорить стаття 1 нашої Конституції. 

Основний Закон закладає не лише юридичний, а насамперед ціннісний фундамент Українського народу. Це справжній суспільний договір, у якому відображено, що ми, як народ, вважаємо правильним, а що неприйнятним. Як ми хочемо жити й що категорично не сприймаємо. Як ми бачимо своє майбутнє та як готові його захищати.

“Нашій Конституції сьогодні виповнюється 27 років. Записані у ній в 1996 році слова перестали бути історією – вони стали для українців по-справжньому життєвими і нагальними: слова про право на життя і свободу, честь і гідність, про ціну нашої землі”, – зазначив Президент України  у Фейсбуці.  Він зауважив, що нікому в Україні вже не треба пояснювати значення слова “суверенна”. 

“Жоден українець більше ніколи не сприйматиме закарбовані в ній права та свободи як щось дане нам зверху. Вони сьогодні виборюються у важкій боротьбі самопожертвою та життями. Наша Україна. Суверенна. Незалежна. Демократична. Правова. Була, є і буде”, – наголосив глава держави.

Україна єдина, міцна, відважна і готова чинити супротив непроханим гостям, наголошує головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

“Суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова. А ще – єдина, міцна, відважна і готова чинити супротив непроханим гостям. Сьогодні Україна боронить від ворога ключові постулати своєї Конституції“, – заявив Залужний у Телеграмі.

За його словами, “щохвилини Збройні сили протистоять російським окупантам, захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість нашої Батьківщини”.

Як підкреслив головнокомандувач, весь український народ демонструє непохитну вірність та міць у важкій боротьбі за свої конституційні права та свободи. “Правда на нашому боці”, – наголосив Залужний.

На фото: тематична книжкова виставка в читальній залі бібліотеки.