8 вересня – 125 річниця з дня народження Наталії Ужвій

Цього дня 1898 року народилася Наталія Ужвій, видатна українська актриса, яку чи не одразу після початку театральної кар’єри називали «другою Заньковецькою», а вже згодом – «Першою українською радянською актрисою» — надзвичайно почесне звання тоді і не зовсім, м’яко кажучи, тепер. Але вона  дійсно була однією з найяскравіших зірок української сцени 30-50-х років.

Народилася Наталя Ужвій на Волині, в Любомлі. Шість років працювала вчителькою, згодом почала виступати на аматорській сцені.

У 1922—1925 роках навчалася в Драматичній студії при Першому державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка в Києві.

У 28 років її запросили до театру «Березіль», яким керував Лесь Курбас. На сцені цього театру вона грала 10 років, саме тут найповніше розкрився й розвинувся непересічний талант актриси.

Після розгрому «Березоля», як і інші вцілілі вихованці Курбаса, перейшла до Київського театру ім. І. Франка.

Наталя Ужвій була в шлюбі з відомим українським поетом-футуристом Михайлом Семенком. У 1936 році вони розлучилися, а вже в 1937 році Семенка арештували і розстріляли.

Попри те, що Ужвій була лауреаткою трьох Сталінських премій і начебто обласкана офіційною владою, життя актриси не можна назвати легким і простим.

Її єдиний син Михайло помер від менінгіту у 24 роки, багато її друзів і родичів були репресовані – хтось розстріляний, хтось відбував покарання у сибірських таборах.

Певною мірою вона, прима першої театральної сцени України, теж була жертвою тієї страшної тоталітарної доби.

Цікавий факт – правильно-офіційна актриса Ужвій викликала щире захоплення у такого нонконформіста як Параджанов. Він зняв її у своїй не надто відомій «Українській рапсодії» (1961), а в 1968 створив про актрису біографічний фільм.

  Тематична розкладка книг в читальній залі  

Чи знаєте ви, що:

• Її грою в трагічній ролі матері у фільмі “Райдуга” був уражений американський президент Дуайт Ейзенхауер.
• Поет Павло Тичина не пропускав жодної прем’єри з її участю і присвятив їй натхненні рядки.
• Письменник Джон Бойтон Прістлі, побачивши її в «Загибелі ескадри», увірвався за лаштунки, вигукуючи: «Справжня революціонерка! Тверда, непохитна, відверта!»
• Ужвій — єдина українська актриса, яка знялася в оскароносному фільмі. Роль Олени Костюк, створена Ужвій, принесла «Райдузі» Марка Донського «Оскара». На батьківщині за цю роль Ужвій отримала звання народної артистки Радянського Союзу. А після образу Євдокії Козлової в картині Григорія Козинцева «Виборзька сторона» (з культової трилогії про Максима) вона стала всенародною улюбленицею.
• «Райдугу» показували у різних країнах світу. Наприклад, на Бродвеї 14 тижнів стояли довгі черги — стільки було бажаючих американців, які хотіли подивитися цю картину. «У неділю у Білому домі дивилися „Райдугу“. Я запросив професора Чарльза Болена перекладати нам. Але ми зрозуміли й без перекладу», — такі враження від картини лишив американський президент Франклін Рузвельт.
• «Демонстрація фільму супроводжується постійними аплодисментами та схлипуваннями. У нас з’являється бажання розцілувати героїв і взяти участь у покаранні ворогів», — писав рецензент «Резистанс» (Франція).
• Валентина Заболотна: «Наталю Ужвій недарма називали поетесою української сцени. Іконописне обличчя з великими блакитними очима, трохи наспівна вимова з ледь потягнутими голосними, ставна постать зі „струною в спині“, пластичні, наче перетікаючи рухи, навіть коли вони швидкі — поетичною була вся природа цієї артистичної волинянки.»

Джерело  

ХАБ цифрової освіти інформує:

“Як подружитися з ChatGPT?” Новий освітній серіал на сайті ДІЯ.ОСВІТА. 

Запрошуємо на перегляд-навчання  у комфортній тиші читальної зали  під опікою бібліотекаря-координатора ХАБу цифрової освіти. 

 

 

97% підприємців з усього світу вважають, що використання ChatGPT допоможе бізнесу розвиватися (за даними Forbes). Це — інструмент на основі штучного інтелекту, що може зекономити час та гроші, не нехтуючи при цьому якістю результату. Та якщо знати лайфхаки та нюанси взаємодії з ChatGPT, можна й свою ефективність вивести на новий рівень. Як? Розповідається в новому освітньому серіалі «ChatGPT для підвищення власної ефективності».

Запрошуємо!

Відкриття нового бібліотечного сезону розпочинається зазвичай у вересні. Учні та студенти прямують до своїх навчальних закладів здобувати нові знання. А згодом приходять на пізнавально-ознайомчі екскурсії до нашої книгозбірні, бо саме із книги будуть черпати  знання  та  емоції для душі.

Екскурсантів знайомлять із правилами користування бібліотекою, фондами читального залу та абонементів,  розповідають  про послуги Інтернет-центру. Особливий захват у нових відвідувачів викликає наявність ХАБУ Цифрової освіти в бібліотеці, вільного доступу до Wi-fi, а також можливість працювати в мережі Інтернет без обмежень у дружній атмосфері.

В бібліотеці відвідувачі не лише обирають книги для читання. Надаємо платні послуги за найбільш демократичними цінами у місті:  ксерокопіювання, друк інформації в чорно-білому та кольоровому варіантах, за допомогою сканування переводимо паперові документи в електронні, тощо.

А для проведення ділових зустрічей, конференцій,  презентацій в бібліотеці можна  орендувати  комфортну малу чи сучасну велику конференц-зали з мультимедійною технікою (проектор, екран, ноутбук, фліп-чарт).  

 Завітайте на екскурсію до нашої бібліотеки!   Тут на вас чекає багато корисного – інформація на будь-яку тему, цікаві книги, місце для ділових зустрічей, змістовне дозвілля і гарний настрій!

Бібліотека на часі! Будьте з нами щодня: у будні й у свята!

1 вересня – 135 річниця з дня народження Самійла Підгірського

Самійло Максимович Підгірський  народився 1 вересня 1888 в с.Любитів Ковельського повіту, Волинської губернії за часів  російської імперії, помер 1945р., Київ, Українська РСР, СРСР) — адвокат, політик, український громадський активіст. Член двох скликань Української Центральної Ради та двох скликань Польського Сейму.

За польської влади замешкує в Ковелі.  У 1922–30 роках Підгірський був депутатом Сейму  2-ї Речі Посполитої, першого та другого скликання. До парламенту проходив тричі, всі рази за списками Блоку Національних Меншин Польської Республіки  від Волинського воєводства. Перший раз від міста Луцьк. Виграв також треті парламентські вибори 13 липня 1930-го року — від міста Крем’янець, проте не вступив на посаду депутата. 

В Сеймі очолював Українську Парляментарну Репрезентацію. Був членом Центрального комітету Блоку Національних Меншин.

В 1924 року очолив Українську Партію Національної Роботи, яка виникла того ж року відгалуженням від Української трудової партії.

В листопаді 1927 року, по закінченню першої депутатської каденції Підгірського арештовують, за звинуваченням у переховуванні пропагандистських матеріалів. В його помешканні, у Варшаві в готельному номері, що надавався йому як члену Сейму була знайдена валіза з комуністичними листівками. Сам Самійло заперечував свою причетність до листівок. Проте в 1930 він був засуджений до двох років ув’язнення, процес проходив у Варшаві. Було подано апеляцію і 30 квітня 1931 Апеляційний суд Варшави виправдав Самійла Максимовича та визнав невинним. 

1939 після встановлення радянської влади Самійло Підгірський переходить на нелегальне становище, а згодом виїжджає з Ковеля. Після встановлення влади Рейху став керівником Ковельського повіту, що входив до генерального округу Волинь і Поділля Рейхскомісаріату Україна. У 1943-му році його дружина Олександра, а також, за деякими даними, донька Нана, були розстріляні німецькою владою за зв’язки з УПА. 

Загибель

В першій половині 1944 року СРСР повторно захопив Ковельський район. Значна частина колабораціоністів з німцями на той момент вже виїхала з міста на захід, проте Самійло чи то не встиг, чи то не схотів і залишився в Ковелі. Наталя Яхненко так описує це у своїх спогадах:

Бог так дав, що з нашої родини при повороті большевиків ніхто не загинув. Інакше було в родині Самійла Підгірського: в останніх тижнях у нашому місті, його жінку Лесю, сестру пані Донцової, розстріляло Ґестапо за зв’язок з УПА, а тоді її доньку Нану з першого шлюбу з М. Голубцем та її чоловіка. Самійло втратив голову й спізнився до виїзду, хоч вагонів до Варшави давалося скільки хто хотів. Його не просто забили, а замучили, як кажуть, місцеві комуністи.

15 квітня 1944 Підгірський був арештований ковельським районним відділком НКВД у Волинській області, йому інкримінували порушення статей 54-1а, 54-2, 54-11 Кримінального Кодексу СРСР. За місяць — 15 травня 1944 був етапований до Києва до 1-ї в’язниці, де й помер 1945 року, хоча достеменно дата смерті невідома.

Краєзнавець Григорій Сарапін заснував музей Самійла Підгірського у Ковелі  (вул Міцкевича, 17-а), а експонати для нього знайшов на власному подвір’ї. Деяким – більш як три століття.

Натисніть посилання щоб подивитися відео про музей Самійла Підгірського у Ковелі і обов’язково заплануйте  відвідати це місце.

ЗНАЙОМТЕСЬ: нова директорка бібліотеки

З серпня 2023 року нашу бібліотеку очолила  Ольга Георгіївна Пірожик.
Закінчила Харківський державний інститут культури за спеціальністю “Організатор-методист культурно-просвітницької роботи”.

Має досвід роботи у бібліотечному колективі. Пригадує, що саме професія “бібліотекар” була її  дитячою мрією! 

На посаді методиста підготувала чимало різноманітних масових заходів в бібліотеці – це і патріотичні урочистості, і зустрічі з цікавими людьми в невимушеній, неформальній атмосфері.

Пані Ольга – творча особистість. Окрім організаторських здібностей  має хист до фуд-флористики, вишивки (більш ніж 50 власноруч вишитих картин!), захоплюється театральним мистецтвом. З перших днів створення у Ковелі народного аматорського театрального колективу  “10 ряд 10 місце”  вона  – виконавиця яскравих, характерних  ролей театру. 

Життєве кредо директорки – “Цікаво жити цікаво!” Тому планує і надалі працювати творчо та креативно.

Впевнені, єдиною командою ми триматимемо імідж нашої бібліотеки як кращого інформаційно-дозвіллєвого осередку  культури  Ковельської громади.