Книги про Голодомор
Україна: хроніка ХХ століття. Роки 1918-1925, 1928-1929, 1939-2000 [18 книг] (2005-2009)
Від 2004 р. Інститут історії України НАН України розгорнув великий дослідницький проект “Україна: хроніка подій ХХ століття”. Підготовлені до друку рукописи виходять в світ окремими частинами, по роках або групах років. У цих книгах день за днем відтворюються події суспільно-політичного, економічного, культурного, релігійного і повсякденного життя українського суспільства.
Протягом 2004-2009 рр. побачили світ 20 томів серії. Завершено роботу з підготовки томів, що охоплюють 1941-2000 рр. За довоєнний період представлено: 1919-1922, 1925, 1927-1929 рр. Поза серією В. Марочком та О. Мовчан опублікований том, що висвітлює голодомор 1932-1933 рр. в Україні.
Хронологічні довідники завжди користуються попитом як серед науковців, так і серед студентів. Вони є своєрідним кістяком історичного процесу. Тому вони відіграють велику роль і в аналітичній роботі науковця, і в засвоєнні студентом головних закономірностей історії як науки. Найбільш популярним довідником, присвяченим вітчизняній історії, є книга В.Ф.Верстюка, О.М.Дзюби і В.Ф.Репринцева, яка витримала у “Науковій думці” три видання. Кількість сторінок: 6507 (18 книг)
Василь Барка “Жовтий князь”(натисніть, щоб прочитати твір скорочено)
Перший у світовій літературі професійний прозовий твір, який присвячений голодомору 1932—1933 років. Автор — 
український письменник Василь Барка (1908—2003). В основу роману покладено особисті спогади Василя Барки-Очерета про перебіг геноциду українців 1932—1933 років, організований урядом СРСР. І хоча особисто Барка в ті роки не був на селі, але зберіг точні спогади брата, родина якого була піддана тортурами голодом. Після цього він протягом двадцяти п’яти років скрупульозно збирав спогади очевидців Голодомору, що дало ґрунт для широких літературних узагальнень. Над другим томом роману Барка працював майже до останніх днів свого життя, «лихоманково» поспішаючи, передчуваючи, що не встигне закінчити як треба. Пані Богданна Мончак, яка набирала на комп’ютері рукописний текст цього тому, згадує, що автор встиг зробити коректу тільки першого розділу. Проте мистецька якість другого тому аж ніяк не поступається перед якістю першого, а психологічний та метафізичний елементи тут навіть перевершують попередні.
Василь Барка також опрацьовував тему Голодомору в інших творах, зокрема у поезії.
Кульчицький С. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення [Серія “Невідома Україна”] (2008)
На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної «революції згори». Книга допомагає усвідомити, що терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух в найбільшій національній республіці. Це дослідження призначене для української громадськості, яка зацікавлена у міжнародному визнанні Закону України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», прийнятого Верховною Радою 28 листопада 2006 р.
Улас Самчук “Марія” (натисніть, щоб прочитати повний текст твору)
Роман «Марія» — це не просто твір про голодомор, це твір-рєквієм. Як син селян.і виразник інтересів українського селянства письменник зразу ж збагнув увесь розмах національної трагедії. Роман був написаний у 1933 році за кордоном по гарячих слідах страшних подій. Невеликий за обсягом, він охоплює кілька десятиліть. У ньому автор художньо осмислює суспільні катаклізми, людські драми й трагедії, починаючи з дореволюційного періоду — аж до більшовицьких реформ 30-х років, наслідком яких був геноцид, що забрав з життя близько 10 мільйонів чоловік. Картини людських страждань, мученицьких смертей, аморальних діянь більшовицьких опричників вражають трагедійністю, широтою художніх узагальнень. Роман «Марія» був надрукований 1934 року у Львові, але дуже довго ішов до своїх читачів.
Захаров Є.Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932-1933 років в Україні та на Кубані як геноцид? (2008)
У цьому тексті зроблена спроба довести, що Голодомор 1932-1933 років в Україні та на Кубані має ознаки злочину проти людяності та геноциду. Євген Захаров – Голова Харківської правозахисної групи.
Марочко В., Мовчан О. Голодомор 1932-1933 років в Україні. Хроніка (2008)
Хроніко-документальне видання відтворює факти, події, явища в селах Української СРР 1932-1933 pp. – Голодомору, спричиненого суцільною колективізацією, надмірними хлібозаготівлями, репресіями. Використано опубліковані збірники документів і матеріалів, архівні фонди України та Росії, листування і таємні шифрограми Сталіна, листи селян до партійно-радянської номенклатури, доповідні записки іноземних дипломатів. Для істориків, педагогів, краєзнавців, студентів – усіх, кому не байдуже трагічне минуле українського народу.
Кому був вигідний голодомор? / Ред. М. Дроздецька [Збірник статей] (2004)
Збірник статей відомих українських політиків та науковців, у якому йдеться про передумови виникнення голодоморів в Україні. На багатому фактичному матеріалі досліджуються обставини, причини, називаються винуватці цих трагічних подій та їх наслідки. Наголошується також на тому, що вберегло українство від знищення.
Пиріг Р.Я., Голодомор 1932-1933 років в Україні. документи та матеріали (2007)
Голодомор 1932-1933 рокiв в Українi – очима iсторикiв, мовою документiв (1990)
У книзі вміщено великий комплекс документів і матеріалів які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки соціо-гуманітарної катастрофи Українського народу інспірованої радянським політичним режимом на початку 1930-х років. Це одне з найповніших тематичних зібрань автентичних джерел з історії українського голодомору. Подано документи політбюро ЦК ВКП(б) і політбюро ЦК КП(б)У, РНК СРСР і РНК УСРР, місцевих партійних та радянських органів, установ ДПУ, суду прокуратури, міліції; листування Й.Сталіна, Л.Кагановича, В.Молотова, С.Косіора, В.Чубаря та інших; численні звернення селян – листи, заяви, скарги, прохання. Публікуються унікальні щоденникові записи очевидців голоду. Вміщено також матеріали зарубіжних дипломатичних представників, організацій української еміграції, міжнародної громадськості.
Зубанич Ф. Чорна книга України (1998)
Тоталітарна система тягнеться за нами, як кайдани, яких ми ще остаточно не позбулися, а тільки перепиляли ланцюги. Злюмпенізований народ ( це не вина його, а біда!) більше пам’ятає ковбасу по 2.10, як голодомор чи сталінщину. Важко врятувати свідомість народу спільними зусиллями інтелектуалів-політиків, економістів, бізнесменів, інтелігенції – тому Демократична партія України звернулася через пресу до наших громадян, аби вони самі написали “Чорну книгу Україну” – про те, як тоталітарна система пройшлася по їх долях, долях їхніх родин у XX столітті.
Результату того звернення не сподівався ніхто із ініціаторів: таку унікальну, вбивчу книгу міг написати лише народ. Втім, ось вона перед вами: читайте, плачте, аби цього більше ніколи не повторилося.
Гуцало Є. Голодомор (1990) [mp3]
Сюжетна проекція трагедії голоду визначила картини 1932-1933 рр. у повісті Євгена Гуцала „Голодомор” (1990). Об’єктивне бачення тогочасної дійсності спонукало письменника відмовитися від однолінійно послідовного нанизування подій. Зображення загальної катастрофічності людського життя будується на руйнівному – заданому “згори” втручанні репресивної машини у долі персонажів. Незважаючи на те, що чимало з них виконують другорядну чи й епізодичну функцію, кожен із них перебуває у ідейно-тематичній залежності з іншими, як і протагоністами. Тривалість: 5год. 01хв.
Ольга Мак “Каміння під косою” (натисніть, щоб прочитати повість)
У творі відомої української письменниці з Канади Ольги Мак ідеться про голодомор 1932-1933 рр. в Україні – неймовірну трагедію нашого народу. Повість Ольги Мак «Каміння під косою» вперше вийшла в Канаді з нагоди 40-річчя Голодомору в Україні і, як відзначала критика, «читалася як щось неймовірне, недійсне… З жахом кружляла думка: «Невже ж письменниця це все сама пережила?»…Повість визнано за «найкращий твір для молоді з Голодоморської тематики».
