Запрошуємо!

Книги у подарунок

Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців безоплатно передала нашій бібліотеці підбірку видань, які розкривають злочини комуністичного тоталітарного режиму.

Щиро вдячні за літературу, призначену для наукової та дослідницької роботи, для усіх хто бере активну участь у боротьбі з рашизмом та “п’ятою колоною” в Україні.

Перемога над московією в гуманітарній сфері стане фундаментальною опорою для нашої перемоги на фронті.

  

 

 

Ручна робота – це завжди про душу

Святкова атмосфера, талановиті та креативні панянки, медовий аромат та різдвяні мелодії – все це було на майстерці від завідувачки бібліотеки для дітей творчої Олена Горнік в Публічній бібліотеці.

Створюючи свічку після робочого дня, активні ковельчанки відкрили для себе нове хобі, насолодилися творчим процесом, атмосферою релаксу та отримали неймовірний настрій на свята. А зроблені власноруч свічки порадують своїм ароматом на святковому столі всю родину.

Віднайдіть спокій у дружньому спілкуванні та творчості!

 

  

  

 

 

 

  

 

 

 

24 грудня 1518 року Ковелю було надане Магдебурзьке право

506 років тому польський король Сигізмунд І своєю грамотою дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле – місто.

24 грудня 1518 року Ковелю було надане Магдебурзьке право, яке виникло і розвинулося у Європі і є однією з ознак приналежності до європейського світу. Закладені ним традиції місцевого самоврядування продовжують розвиватися .

24 грудня Публічна бібліотека долучилась до історико-мистецького заходу «Таємниці Ковеля», який організувало управління культури, молоді, спорту та туризму у Транскордонному центрі діалогу культур імені Гетьманів Ружинських.

Тут було розгорнуто тематичну виставку «Магдебурзьке право в історії Ковеля» книг з фонду читальної зали. Картинки з життя тієї епохи відтворили артисти аматорського експериментального театру-студії «10 ряд 10 місце», учасницею якого є директорка бібліотеки Ольга Пірожик.

 

 

 

  

 

 

 

19 грудня – 65 років Марії Матіос

 Марія Матіос: про саму себе:

“Часом не знаєш, чи Бог нагородив чи покарав тим словом… Іноді думаю: а на холеру я пишу ці книжки, якщо люди все одно дуріють, вар’ятіють? Але коли годинами простоюють в чергах за моїм афтографом, то, значить, щось у тих книжках є”, – роздумує письменниця–ювілярка.

“Я беруся за перо лише тоді, коли мені є що сказати (і я дуже довго і добре думаю, чи мені вже є що казати читачеві, чи ще ні, чи вже ні). Я не хочу, щоб мене читали в метро, щоб від моїх творів “ловили кайф” тривалістю поїздки від Хрещатика до Оболоні. Від віршів — хай ловлять “кайф”, але коли йдеться про прозу, я хочу, щоб мій читач думав. Бо я знаю, що мій читач, навіть якщо колись він і не був моїм, зрозуміє моє письмо і зрозуміє, що я до нього ставлюся з повагою… Я, як письменник, не хочу бути ані зомбувальником, ані диктатором моралі, я, в принципі, не виношу вироків минулому, сучасному, чи майбутньому. Я даю своє розуміння людини, ситуації, характеру, обставин. І все. Я не повчаю”.

“…зараз читач потребує розумної, благородної літератури, оскільки з розумом і благородством у повсякденному житті стикається дедалі менше. А читання – усе-таки річ інтимна…”
________________________________
У своїй новій книзі  “Мами” Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства.
«Мами́» (2023)  — важка, драматична книга. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу й на гострі питання, які порушує відома українська письменниця у своїй найновішій книзі.

ЗАПИТУЙТЕ  КНИГУ  У  ВІДДІЛІ  АБОНЕМЕНТУ!