Поки всі заходи та заклади на паузі, тримайте список безкоштовних онлайн-ресурсів про культуру. Бібліотеки, відеолекції, записи театральних вистав і кіно – де відчути мистецтво і не тільки під час карантину?
Бібліотеки та лекторії
На фото: зачинена бібліотека в Нью-Йорку
«Відкрита книга» – онлайн-бібліотека української та світової класики
Ресурс без жодної реклами з літературними творами, які стали суспільним надбанням світової культури. Окремою рубрикою виділені твори зі шкільної програми зарубіжної та української літератури – тож знадобиться не лише аби самому пригадати класику, а й щоб підготувати школярів до виходу на навчання
Сайт є громадською ініціативою та містить близько 60 тис. книг у вільному доступі: від белетристики до наукових робіт англійською, португальською, німецькою та французькою мовами. Щоправда, більшість книг тут також зразки класики або твори, які були видані давно й на них згідно американського законодавства вже не діють авторські права.
Оцифровані матеріали тисячі європейських бібліотек, архівів і музеїв на одному сайті. Тематичні колекції картин, добірки творів авторів і навіть пошук зразків образотворчого мистецтва за домінуючим кольором. Сайт є не лише онлайн-галереєю. Тут також можна знайти лонгріди англійською про культурні процеси у світовій історії та творчий шлях митців і мисткинь у рубриці «Блоги».
Лекції про історію, мистецтво, журналістику, літературу, моду, кіно й соціум. У розділах можна знайти відеоматеріали про історичних постатей та митців, а можна отримати експрес-курс про сторіччя тієї чи іншої сфери за 100 хвилин. Бонусом – кумедне оформлення сайту з корівками.
Проєкт намагається поєднати на одній платформі безкоштовні курси, які будуть цікаві всім – від школярів до людей різних професій, зокрема, юристів, економістів, викладачів. «EdEra» також пропонує матеріали для підготовки до ЗНО й серії лекцій на соціальні теми: про медіаграмотність, права людини та домашнє насильство. Ще на сервісі є власна бібліотека з інтерактивними посібниками.
Prometheus– українська платформа з масовими і безкоштовними онлайн-курсами. 18 березня, зокрема, розпочнеться курс про коронавірус SARS-CoV-2 і захворювання Covid-19 від лікаря-інфекціоніста Федора Лапія.
«DOCU/SPACE» – онлайн-платформа з документалістики
Інтернет-кінотеатр документальних фільмів про Україну. Усі проєкти були створені за ініціатив громадських організацій та Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини DOCUDAYS UA. Історії зібрані тут – особисті розповіді про звичайних людей, які прагнуть покращити світ навколо себе. До того ж, чудова підготовка для цьогорічного фестивалю.
А у розділі «Майстерня DOCU/КЛАС» тут можна знайти записи лекцій, дискусій та воркшопів, які відбувалися у рамках майстерні документалістики «DOCU/КЛАС» фестивалю минулі роки.
Youtube-канал центру пропонує записи кількох лекції у рамках виставки про ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління). Зокрема, виступи французького кінознавця Любомира Госейка про українське кіно 20-30-тих, яке було популярне далеко за межами України.
Деякі документальні фільми також можна подивитись на Суспільному – або на ТВ, або онлайн. Кожного дня о 21:25 – покази і інтерв’ю з режисерами після перегляду. В програмі – «Діксіленд» Романа Бондарчука, «Божественні» Романа Бордуна, «Сірі коні» Миколи Рідного, «Історія Зимового саду» Семена Мозгового.
Кому бракує українського кіно – є також спецпроект LB.ua «Шорт-ліст», де викладено більше 20 короткометражних стрічок – ігрових, документальних та анімаційних, а також інтерв’ю з режисерами.
Театр і музика
На фото: театр в угорському місті Пекс, порожній через заборону на проведення культурних подій
«Open Theatre» – записи вистав у поєднанні із театральними залаштунками
Балет, опера та п’єси від багатьох театрів України на цьому сайті доповнюються інтерв’ю та матеріалами з бекстейджу.
Також тут є відеолекції від театральної критикині Олени Мигашко про історію театру, документальні вистави й особливості сучасних перформансів.
Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка – канал на Youtube
Цей київський театр доєднався до низки культурних закладів, які перенесли свою діяльність в інтернет-формат. На їхньому youtube-каналі можна буде переглянути архівні записи вистав. Перший таке відео трагіфарсу Ірени Коваль «Лев і левиця» у вільний доступ обіцяють викласти вже 17 березня.
Youtube-канал театру містить окрему добірку із відеоретроспективами вистав. Запис здійснений у 90-тих та на початку 2000-них. Постановки за мотивами Платона, Шекспіра та Ліни Костенко.
Попри неможливість доїхати до Львова, можна дізнатися, чому роман «Злочин і кара» на сцені театру Курбаса йде під назвою «Сни».
Метрополітен Опера
«Богема» Пуччіні, «Травіата» Верді чи «Євгеній Онєгін» Чайковського у постановках провідного нью-йоркського театру з 16 березня тепер і в режимі онлайн. Відео вистав, записаних протягом останніх 14 років, викладають на офіційному сайті театру о 1:30 за київським часом і дивитися їх безкоштовно можна ще 20 годин після.
Баварська опера
Баварська Штаатсопер, де диригує українка Оксана Линів, також дає доступ до своїх постановок, адже закрита на карантин до 19 квітня. Зараз можна послухати, наприклад «Трубадура» Верді.
Віденська опера
Опера у Відні відкрила доступ до своїх спектаклів онлайн: стріми починаються ввечері о п’ятій (якщо це опера Ваґнера) або сьомій годині вечора за центрально-європейським часом (+1 година – для Києва). Розклад стрімів.
Батьком сучасного українського бджолярства є Петро Прокопович (10 липня 1775, с. Митченки, Бахмацький район, Чернігівська область — 3 квітня 1850, с. Пальчики, Бахмацький район, Чернігівська область).
Росіяни, за звичкою привласнювати собі великі імена, називають його великим російським вченим. Між тим, він з діда-прадіда українець і прожив в Україні все життя. Народився в селі Митченки поблизу Батурина в сім’ї дворянина-священика козацького роду. Навчався у Києво-Могилянській Академії.
Його захоплення бджільництвом було таким сильним, що він полишив престижну тоді службу у царській армії, оселився у Батурині, скуповував землі та засівав їх медоносами. До винаходів Прокоповича пасічники, для збирання меду, змушені були труїти бджіл димом та сіркою.
Прокопович здійснив справжню революцію, винайшовши у 1814 році перший у світі розбірний рамковий вулик, в якому можна було вільно оглянути сім’ю і активно впливати на хід її розвитку.
У цьому вулику Прокопович вперше виділив рамку в самостійну частину бджолиного житла, якою оперують сьогодні мільйони пасічників усього світу. Був зроблений визначний крок в історії бджільництва – розпочата епоха раціонального бджільництва. Нині рамкою оперують мільйони пасічників у світі. Ще один його винахід – дерев’яна перегородка з отворами, через які проходили тільки робочі бджоли, дала можливість отримувати чистий мед у рамках. Класик американського бджільництва Рут Амос Івес (1839-1924), автор “Енциклопедії бджолярства” високо оцінював винаходи Прокоповича: “Він застосовував методи, які далеко випередили його час”.
«Пісня про Ковель» Слова – Анатолія Семенюка. Музика – Миколи Гереса. Виконує – Володимир Михалевич.
Це особливий день, це свято єднання. Саме в такі моменти відчуваємо в серцях любов до своєї малої батьківщини, сповнюємося почуттям єдиної родини.
Цей день об’єднує усіх, кому дороге місто Ковель – його вулиці, будівлі, сквери, парки і храми, його героїчне минуле і трудове сьогодення. З вдячністю згадуємо усіх, хто творив його славетну історію, збагачував традиції, розбудовував та боронив від ворога.
Нехай ковельчан і надалі об’єднує любов і небайдужість, адже саме спільними зусиллями кожного дня ми творимо місто заради майбутнього наших дітей та з поваги до наших батьків.
Зичимо нашому Ковелю – динамічного розвитку і процвітання! А нам, його мешканцям – любові, достатку, злагоди, взаємоповаги, щасливої долі й Божого благословення!
З днем народження, рідне місто!
На фото: підбірка літератури про Ковель у читальній залі бібліотеки
Театралізоване дійство – «Легенда про Ковель» місцевого аматорського театру «10 ряд 10 місце»:
Чи відомо вам звідки походить назва “Ковель”?
Цікаву версію-легенду знаходимо у книзі ковельчанина Анатолія Семенюка “Легенди Ковеля” (подаємо повний текст легенди).
Звідки походить назва «Ковель»
Живе людина і не знає, що їй у цім світі Долею призначено. Доброчинна з Богом у серці живе, і слава сама до неї в дім заходить. Давно це було. Жив коваль на острові, який ріка Турія омивала. Жив у гармонії з природою, тихо і спокійно. Слава про його майстерність далеко за межами поселення летіла. Від діда-прадіда перейняв таємниці непростого ремесла. І до князя Данила та слава про коваля долетіла.
У ніч на 28 червня 1996 року, після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада нарешті ухвалила і ввела в дію Основний закон держави – Конституцію України. Цій важливій події передували 6 років важкої праці, консультацій, дебатів і домовленостей. Сталося це о 9:18 ранку 28 червня 1996 року. “Є Конституція!”, – такими були перші слова тодішнього голови Верховної Ради Олександра Мороза після ухвалення Конституції 315 голосами народних депутатів.
Як незалежна держава Україна прожила без власної Конституції близько п’яти років і стала останньою з пострадянських країн, де ухвалили Основний закон. Ухвалена Конституція закріпила незалежність і суверенітет України, а також в ній написано, що країна існує для людей, але не навпаки. Саме на честь ухвалення Основного закону 28 червня й святкується День Конституції.
(на фото: тематична книжкова виставка в читальній залі)
Цікаві факти про Конституцію України
Кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє.
Упродовж 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проектів Конституції України – від Конституційної комісії, політичних партій та науковців.
Міжнародне співтовариство привітало ухвалення Конституції України та визнало її однією з найдемократичніших у світі.
У 2011 році була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. У ній 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм. Важить книга всього 15 г.
Мініатюра вмістила лише десяту частину тексту оригіналу.
Автор – художник-графік Ігор Степанов – витратив на її створення близько двох місяців.
Скільки людей постійно скаржиться на нестачу часу для прочитання улюбленої книги? Дощова погода дає прекрасну можливість зануритись у світ пригод чи корисної інформації, а монотонний стук крапель по вікну налаштовує на потрібний лад. І неважливо, яку саме книгу ви оберете: для саморозвитку або ж художню. А як щодо книг, в назвах яких теж присутній дощ? Адже він буває приємним, легким і обнадійливим!
“Та, що танцює під дощем” Аліна Сахатська
Як, втративши все, стати щасливою? Як, зіткнувшись з усіма своїми страхами віч на віч, стати вільною? Це історія не про Попелюшку, яка стала принцесою. Це історія про принцесу, яка стала Попелюшкою. І то є не триллер, то є історія успіху. Бо, зрештою, що таке успіх? Це вихід із зони комфорту. Вижити чи здатися? Плакати від непогоди чи танцювати під дощем? Чекати на свого короля чи віддатися першому ліпшому? Втративши все в погоні за мрією, вона перемогла саму себе і винайшла власну філософію життя, яка, сподіваюся, надихне вас відвязатися від стереотипів, переборювати страхи і йти назустріч невідомому. І на її прикладі ви побачите, що ця філософія працює, бо ця історія не є вигаданою…
“Дощ” Зоряна Джердж
Їй 19, і вона навчається заочно і створює прекрасні дизайни, що рівняють до світових. Йому 24 і він закінчив такий же універ, тільки за кордоном. Ось що їх може звести в єдине, як не дощ.
“Місяць, обмитий дощем” Володимир Лис
Ця збірка різнобарвних, але водночас таких споріднених есеїв і новел про життя — немов букет зібраного листя. Серйозні, а інколи й іронічні роздуми про сенс щоденного буття й плин часу, про історичну долю України й таємниці людського серця… Як відпустити минуле та не боятися нових зустрічей? Де черпати наснагу на кожен день? Як розпізнати поворотні моменти і навчитися не шукати підтексту у випадковостях? Треба просто радіти життю і дихати на повні груди! Натхненні історії з добрим гумором, прості, але такі важливі для кожного цінності, звичні й рідні для нас слова…
Більшість есеїв і новел, що увійшли до цієї збірки, — автобіографічні. Це твори, над якими письменник працював протягом багатьох років передусім для того, аби увічнити події, що вразили його.
“Чорний дощ” Ольга Лілік
Ця повість про підлітка, який опинився на роздоріжжі почуттів і бажань. Про те, що любов може бути не тільки прекрасним переживанням, а й руйнівною хворобою — все в людині і від неї залежить.
“Львів. Вишні. Дощі” Дара Корній, Алла Рогашко, Ніка Нікалео, Анна Хома, Тетяна Белімова, Світлана Горбань, Наталя Лапіна
Збірка від улюблених авторів — про неймовірне кохання і красу весняного Львова. Коли природа пробуджується після зимового сну, люди переживають разом з нею повороти долі, несподівані зустрічі, нові відчуття…
Дощі розказують старій бруківці підслухані на небі думки та побачені на землі історії про жагучу пристрасть; вони захлинаються від обурення, оповідаючи про зраду й підлість. Знайте, що особливі львівські вишні-морелі теж мають душу. Вони творять дива, поєднуючи людські долі!
«Історії про троянди, дощ і сіль» Дзвінка Матіяш
Книга прози Дзвінки Матіяш — це своєрідний триптих, кожна частина якого складається з 15 коротких оповідей, які авторка назвала історіями про троянди, про дощ і про сіль.
Але жодного стосунку до флористики, метеорології чи мінералогії вони не мають. В цих оповіданнях ідеться про людські взаємини, про любов і мудрість, про те, що єднає людей та допомагає нам краще зрозуміти одні одних.
