Запрошуємо на урок державності до Дня Героїв Крут

29 січня 1918 року понад 300 київських студентів та гімназистів сміливо прийняли бій і загинули поблизу станції Крути, стримуючи навалу чисельнішої ворожої армії… 

28 січня –  16.00 – читальна зала бібліотеки 

Вшановуємо світлу пам’ять молодих українських повстанців, котрі ціною власного життя намагалися  спинити навалу більшовицької червоної армії Муравйова на шляху до Києва.

Довідково:

Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу воєнну перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусів підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

День Соборності України

День Соборності  України — свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

В той морозний січневий день збулася віковічна мрія українського народу жити однією сім’єю на своїй землі, в єдиній державі, не розділеній кордонами і не розірваній між ворогуючими державами.

 Ідея української соборності є однією з основоположних складових національної ідеї. В українській мові термін «соборний» вживається у значенні об’єднаний, неподільний, а «соборність» – як властивість, тобто об’єднаність, цілісність, неподільність.

Це свято нагадує всім українцям, що наша сила – в єдності.

Століттями розірваний український народ об’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі  — Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна — з Австро-Угорської імперії.

Акт возз’єднання, злуки двох Україн був радше символічним знаком прагнення єдності, бо в керівництві країни спільності тоді не було. «Безпорадність проводу впливала на загальний настрій, — писала сучасниця тих подій, історик Наталя Полонська-Василенко. — Україна, затиснута між двома потужними силами — Антантою з півдня і большевизмом з півночі, — не мала сил для боротьби. Військо розбігалося, ширилося безладдя. У таких умовах пройшла майже непоміченою подія, яка мала велике ідейне значення: свято Соборності України. 22 січня 1919 року на Софійській площі проголошено злуку УНР і ЗУНР… Але під тиском невідрадних подій свято пройшло сухо, тихо».

Цього дня прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. — прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

Акт Злуки 22 січня 1919 року – подія величезного історичного значення. Навіть залишившись тоді нереалізованим, ідеал соборності українських земель упродовж багатьох десятиліть виступав визначальним чинником національної консолідації, виявом генетичного прагнення українства до територіального й духовного єднання, спадкоємності історичної державницької традиції. Цілісність етнічної території стала фундаментальною підвалиною відродження сучасної незалежної, соборної України.

Наше завдання – зберегти і примножити державотворчий потенціал ідеї соборності як запоруки нерозривності і єдності державного організму, поступального соціально-економічного і духовно-культурного розвитку України.

Всеукраїнська акція “#Читай_досягай”

“#Читай_досягай”: Інститут книги спільно з Міністерством культури  та інформаційної політики започаткували всеукраїнську акцію з промоції читання.

    20 січня стартує всеукраїнська акція “#Читай_досягай” від Українського інституту книги і Міністерства культури та інформаційної політики України за участі українських урядовців, громадських та культурних діячів.

   У межах акції авторитетні українці поділяться книгами, які сформували їхню свідомість та вплинули на життя,  а також  розкажуть про книжки, які планують читати власним дітям у цьому році. Акція “#Читай_досягай” спрямована продемонструвати українцям взаємозв’язок між читанням та життєвими здобутками і заохотити читати більше книг, щоб досягати нових звершень.

 Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики переконаний:

«Чим більше ми підіймаємо тему читання, тим більше людей зможуть знайти своїх авторів та свої книги. Книги мають фігурувати скрізь:  на телебаченні, у ЗМІ, у соціальних мережах, у виступах авторитетних людей. Читання має стати модною звичкою, яку прагне підтримувати більшість населення».

Один із учасників акції Дмитро Кулеба, Міністр закордонних справ України, додає: «Книжки — це сходи до успіху у житті. Та й просто-напросто читання гарної книжки дарує насолоду, розвиває уяву та розширює світогляд. Читайте, розвивайтеся, насолоджуйтеся гарними книжками».

Добірки книг від успішних людей України будуть зібрані під одним хештегом у фейсбуці (#Читай_досягай). Тож кожен українець зможе обрати книгу, яка прийдеться до душі та буде додана до особистого “списку бажань-2021”. Секрет успіху закодовано у читанні, тож організатори акції “#Читай_досягай” закликають наслідувати їхній приклад, ділитися своїми добірками книг для вдосконалення з використанням хештегу #Читай_досягай та читати книги!

Читання – не просто корисна звичка, це – шлях до здобутків. Воно позитивно впливає на розвиток мислення, мовлення, уяви, креативності, емоційного інтелекту та вміння адаптуватися до навчання у школі у дітей та підлітків. Читання розвиває soft skills у дорослих та дітей. Наприклад, Білл Гейтс читає близько 50 книг щороку. Коли в Ілона Маска запитали, як він навчився будувати ракети, він відповів: “Я читав книги”. Опра Вінфрі започаткувала книжковий клуб, у якому щомісяця обговорює одну з улюблених книг.

Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги вважає: “Книги допомагають прийняти правильне рішення у ситуації складного вибору. Для мене, наприклад, однією з таких книжок була “Людина в пошуках сенсу”Віктора Франкла, зокрема, слова “Справи кепські. Але вони погіршуватимуться й далі, якщо ми не зробимо все, що в наших силах, аби їх покращити”. Це стало поштовхом до того, щоби діяти: спершу разом з Форумом видавців, далі в Українському інституті книги. В інституті ми працюємо над розвитком книжкової сфери та промотуємо читання на загальнонаціональному рівні”.

За даними Українського інституту книги за 2020-й, серед українців лише 8% читають щоденно, 38% – читають раз на місяць, а 19%  населення – нерегулярні читачі. Показники залишаються низькими, на рівні 2018-го року. Хоча при цьому 90% українців вважає, що читання сприяє саморозвитку. 

Покрокова інструкція для кожного, хто бажає підтримати акцію “#Читай_досягай”

Крок 1

Складіть свій особистий ТОП книжок, які на ваш погляд, сприяли вашому особистісному зростанню та досягненню життєвих успіхів.

Крок 2

За бажанням розкажіть про книжки, які плануєте читати власним дітям цьогоріч.

Крок 3

Поділіться цією добіркою у дописі в соціальних мережах Facebook та/або Instagram.

Крок 4

Обов’язково поставте хештег #читай_досягай

Крок 5

Переходьте на добірки інших учасників за хештегом та знаходьте чудові книжкові рекомендації!

Читайте та досягайте разом з нами та  Українським інститутом книги!

Довідково:

Український інститут книги– державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України,  що покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.

Патріарх української бібліографії

18 січня виповнюється 100 років від дня народження  Льва Гольденберга  – відомого українського літературо-, та книгознавця, бібліографа, педагога, кандидата філологічних наук.

З 1949 року працював у Центральній науковій бібліотеці АН УРСР (Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського), від 1963 року працював головним бібліографом у відділі бібліографії, упродовж 1975-1986 років – старшим науковим співробітником відділу книгознавства.

Лев Ізраїлевич – автор понад 200 наукових праць з бібліографознавства, джерелознавства, історії української літературної бібліографії, історії книги, бібліографічних посібників.

Високу оцінку фахівців здобули бібліографічні покажчики «Українська мова, 1918-1961 рр.» (К., 1963), «Слов’янська філологія на Україні, 1963-1967 рр.» (К., 1968), «Українська література в загальнослов’янському і світовому контексті» (Т. 4: Література країн Центральної та Південно-Східної Європи на Україні: Матеріали до бібліографії (поч. XIX ст. – 1980 р.) – К., 1991), укладені у співавторстві з Н.Ф. Королевич, Л.В. Бєляєвою, Ф.К. Сараною, М.А. Вальо та ін.

Незамінними для читачів, вчених-літературознавців стали підготовлені ним монографія «Українська радянська літературна бібліографія» (К, 1971), путівники «Бібліографічні джерела українського літературознавства» (2-ге вид. – К., 1990), де подано всебічну систематизовану характеристику бібліографічних посібників та довідкових видань із української літературної бібліографії. Тут Лев Гольденберг показав себе блискучим джерелознавцем, справжнім знавцем художньої літератури, української ретроспективної і поточної бібліографії.

Завдяки ерудиції, володінню іноземними мовами та багатогранному досвіду інформаційно-бібліографічної роботи Л.І. Гольденберг сприяв розкриттю фондів зарубіжної періодики в мережі бібліотек НАН України.

Колеги відзначали його інтелігентність, доброзичливість, відданість бібліотечній справі, готовність допомогти кожному в пошуках інформації. Результати його активної бібліографічної діяльності залишаються цінними і сьогодні.

День пам’яті «кіборгів»

 16 січня в Україні відзначають День пам’яті «кіборгів», які захищали Донецький аеропорт з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Протягом 242 днів з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю українські військовослужбовці, добровольці, медики та волонтери тримали оборону ДАПу.

«Кіборгами» нескорених українців назвав сам ворог. Мовляв, тільки роботи здатні вистояти в таких нелюдських умовах.

Перший бій між українськими оборонцями та проросійськими бойовиками за встановлення контролю над Донецьким аеропортом відбувся наприкінці травня 2014 року. Того дня окупанти відступили, зазнавши важких втрат і на кілька місяців відмовились від штурму летовища. Восени 2014-го бойові дії відновилися у значно більшому масштабі…

За весь час оборони Донецького аеропорту загинуло понад 100 українських військових, близько 440 зазнали поранень. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких, на жаль, посмертно.

  *   *   *    *   * 

Захисник Донецького аеропорту, ковельчанин, наш читач  Віталій П’ясецький: ” Ми думали, що до ранку не доживемо, то тій причині що був потужний штурм аеропорту. Нас заливали горючою сумішшю. Це все горіло. Кілька десятків поранених просто лежали на підлозі. Кожному потрібна була допомога. Можливо я допустив помилку, але я навіть своїй дружині відіслав останнє СМС”. Через 3 дні його вивезли із аеропорту серед числа поранених бійців. 20 січня аеропорт летовище підірвали.

 Віталій П’ясецький: “Коли буваю в Луцьку і проходжу через театральний майдан – завжди уповільнюю крок. Тут наші хлопці зображені – Вадік Демчук, Саша Грошев, Василь Смолярчук. Це хлопці, які загинули в аеропорту 20 січня 2015 року”.

Історія волинського кіборга увійшла у збірник спогадів ветеранів. 

Перегляньте  ВІДЕО  – це спогади Віталія П’ясецького про оборону ДАПу.

 Вшануємо пам’ять Героїв!   

Читаємо: