Новинки лютого від видавництв

Що встигнуть видати українські видавництва в найкоротший місяць зими?

Пропонуємо вам ознайомитися з деякими книжковими новинками лютого:

Подяка та подарунок бібліотеці

Громадська організація “Всеукраїнський демократичний форум” (організатор Книжкової премії “Еспресо. Вибір читачів”) в знак подяки за партнерство та активну участь наших читачів у голосуванні подарувала  бібліотеці книгу Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса”.

Щиро вдячні за цінний дарунок!

Книга стане в нагоді студентам, учням старших класів,  науковцям, які досліджують історію чи вивчають її, а також абсолютно всім, хто цікавиться історичними та суспільними процесами, що відбувалися в нашій країні в минулому та вплинули на наше сьогодення.

Про книгу:

Тут вміщено матеріали справи, яких назбиралося аж 6 томів. Це дослідження місця та ролі сторін захисту і обвинувачення в судовому процесі, який був швидше формальністю, ніж дійсно юридичним актом.

Книга «Справа Василя Стуса» містить архівні матеріали судових справ, що дозволяють краще подивитися на дисидента та поета Василя Стуса, на його громадянську позицію, його силу волі та несправедливе засудження. Вахтанг Кіпіані на основі допитів поета, протоколів судового зібрання прослідкував неабияку жертовність цього відомого українського діяча, який ставив усе українське вище за все інше.

Довідково: 

Книжкова премія “Еспресо. Вибір читачів” заснована телеканалом “Еспресо” та підтримана ГО “Демфорум”. Її презентація відбулась у травні 2017 року в рамках міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал у Києві. Премія триває вже четвертий рік поспіль.  Участь можуть брати лише українськомовні книжки. Конкурс триває у три етапи. Спочатку, за пропозиціями видавництв, формують довгий список. Тоді експертна рада вибирає три книги для кожної з номінацій (“Література для дорослих”, “Література для підлітків”, “Література для дітей”), за які голосують читачі бібліотек України. 

Письменник на світанку тоталітаризму: Валер’ян Підмогильний

Підмогильний Валер’ян Петрович (2 лютого 1901, с. Писарівка, тепер Дніпропетровська область (за іншими даними с. Чаплі під Катеринославом) — 3 листопада 1937, Сандармох, Карелія) — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження». Жертва Сталінських репресій.  

Цікаві факти з життя:

• Валер’ян Підмогильний народився в селі Писарівка в бідній селянській родині. Відвідував церковну школу. Навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.
• Друкуватися почав ще з школи під псевдонімом Лорд Лістер.
• На стіні у Валер’яна довгий час висів портрет Зігмунда Фрейда.
• Джерелом натхнення була французька література.
• Валер’яна Підмогильного називають провісником європейського екзистенціалізму. Дослідники кажуть: він на чверть століття випередив творчі пошуки французьких письменників-інтелектуалів, зокрема Сартра.
• Найвизначніша книга Підмогильного  – “Місто”. На фото видання 1928 року.
• В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Махна.
• 1921 року письменник одружився з донькою священика Катрею Червінською, актрисою Театру юного глядача. 1922 року Валер’ян разом з дружиною переїхав з Ворзеля до Києва, де оселився в будинку недалеко від Сінного базару.
• Разом з Євгеном Плужником у 1926–1927 роках він підготував два видання словника «Фразеологія ділово? мови», працював над сценарієм фільму «Коломба» за романом Проспера Меріме.
• 8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації”.  Поки письменник був під арештом він писав листи своїм рідним, збереглось 25 листів до дружини, в яких він розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання.
• 3 листопада 1937 вийшов наказ «розстріляти» всіх ув’язнених, щоб звільнити місце для наступних мучеників. Серед ув’язнених був і Валер’ян Підмогильний. Він прожив коротке життя, але увійшов в літературу як засновник українського урбаністичного роману.
• Разом із Валер’яном Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно більше 1000 в’язнів, серед них Микола Зеров, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол. 
• Дружина Підмогильного після розстрілу чоловіка поневірялася по чужих квартирах і намагалася перевидати його твори, через скрутне матеріальне положення. Син Роман помер через тяжку серцеву хворобу.
• Підмогильного було реабілітовано 1956 року.
• Джерело

 «Юних душ нескорений політ»

29 січня у національному календарі – день нашої слави, день відновлення збройної боротьби нації за свою Незалежність. У цей день переосмислюємо уроки історії, проектуємо на сьогодення події столітньої давнини.

У грудні 1917 року Росія окупувала Харківську, Катеринославську та Полтавську губернії та проголосила Українську радянську соціалістичну республіку. Уже в наш час за тим же сценарієм було створено фейкові Донецьку й Луганську народні республіки і розпочато війну, лицемірно названу громадянською. У січні 1918 30-тисячне військо більшовиків кривавим маршем пройшло по нашій землі. Бій під Крутами – один із перших в неоголошеній війні Радянської влади проти незалежної України – на довгі роки став символом боротьби за свободу.

Минуло сто років, а ми знову змушені боронити свою незалежність ціною людських жертв. Бо головний урок, який століття тому дали Крути, вчасно не засвоїли: потрібне постійне зміцнення обороноздатності держави для захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. І, як колись під Крутами, на захист держави стали справжні мужчини – українська армія, «кіборги», добровольчі батальйони. Найвищий подвиг щодня здійснюють наші захисники.

Урок державності, присвячений пам’яті лицарів Крут, відбувся у публічній бібліотеці міста. Кадри старої кінохроніки, фото учасників бою та розповідь про їх долю, пісні тих літ перенесли присутніх у буремні часи визвольних змагань минулого століття. Ліцеїсти Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, ковельчани старшого покоління переглянули літературно-музичну композицію «Юних душ нескорений політ», вшанували борців за волю України.

Пам’яті першого космонавта незалежної України

Сьогодні, 28 січня, – 70 років від дня народження Героя України, генерал-майора авіації Леоніда Костянтиновича Каденюка.  На жаль, він не дожив до свого ювілею – раптова смерть спіткала його 31 січня 2018-го під час ранкової пробіжки…  Леонід Каденюк був людиною з великим серцем та безмежною любов’ю до Батьківщини. 

Леонід Каденюк –  перший, і досі єдиний космонавт України, який відправився у космос. Він здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia. Ця історична подія відбулась 19 листопада 1997 року. Каденюк – перший український астронавт, що розгорнув у космосі синьо-жовтий стяг.  Це був справжній прорив для України. Після цього наша країна по праву могла називатись “космічною державою”.

У космосі Каденюк пробув до 5 грудня. У кожного з космонавтів екіпажу було своє завдання. Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Космонавти мали з’ясувати як стан невагомості впливає на ріст та розвиток цих рослин.

Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше у Космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. От українець спав на стіні – йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями. 

Саме завдяки Каденюкові український гімн прозвучав у відкритому космосі. Пізніше, на одне з найпопулярніших питань журналістів “чи не було страшно”, Каденюк лаконічно відповідав “було страшно цікаво”.

“Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного Космосу.

Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя… Там розумієш наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу”, – розповідав астронавт.

На фото:

виставковий стенд в читальній залі бібліотеки з матеріалами про життя та діяльність першого космонавта України Леоніда Каденюка.