У Бабинім Яру палають сотні свіч

29–30 вересня виповниться 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. У 2021 році, у 80-ті роковини трагедії, в Україні вшанують пам’ять десятків тисяч розстріляних.ї

Бабин Яр – це некрополь для більш ніж 100 тисяч цивільних громадян – як дорослих, так і дітей та людей старшого віку, військовополонених. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади.

Працівники бібліотеки підготували перегляд літератури за даною темою 

Літописець української історії

29 вересня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934), українського історика, організатора науки, політичного і державного діяча, автора понад 2 тис. наукових праць, зокрема й фундаментальної «Історії України-Руси».

Внесок Грушевського у розбудову української державності та в історичну науку – величезний. Він був однією з центральних постатей політичного життя України початку ХХ століття; одним із тих, хто стояв біля витоків нової незалежної Української Народної Республіки, її стрімкого народження, короткочасного існування та трагічної загибелі. Так само трагічною можна назвати й долю самого Грушевського, чиє життя було значною мірою понівечене тогочасними подіями – кривавими політичними переворотами, приходом до влади більшовиків та встановленням радянської влади. Видатний учений, геніальний науковець, чиє життя було присвячене вивченню історії, зрештою сам виявився однією з її жертв.

Сім маловідомих фактів про Михайла Грушевського

1. Михайло Грушевський є рекордсменом серед українських істориків за кількістю написаних праць. Його бібліографія сягає майже 2 000 позицій. Серед його найвідоміших робіт: «Історія України-Руси» та «Нарис історії українського народу».

2. 7 (20) березня члени Центральної Ради обрали Михайла Грушевського своїм головою. Рішення було прийняте без відома самого Грушевського, що свідчить про його колосальний авторитет. На той час Грушевський навіть знаходився поза Україною, але повернувся, щоб обійняти посаду.

3. За своїми переконаннями Грушевський тяжів до Партії лівих соціалістів-революціонерів.

4. Завдяки симпатіям Михайла Грушевського до лівих есерів, які в той час знаходилися на керівних посадах в українському Раднаркомі, у 1923 році під його керівництво були передані всі історичні установи, об’єднані в Академію наук.

5. Михайло Грушевський ніколи не був Президентом України. Він очолював Центральну Раду, яка фактично виконувала функції уряду. Таким чином, його можна назвати радше головою парламенту, але аж ніяк не президентом.

6. Грушевський тяжів до народницької історіографії. Так його визначили наступники. Зокрема секретар Центральної ради Євген Онацький у нарисах, які називалися «Портрети в профіль», нарис про Грушевського назвав «Чесність з народом».

7. Грушевський не був противником створення української армії. Але він розумів, що «перефарбувати» колишню царську армію на українську не вийде. Водночас, саме за Грушевського діяли частини Народної міліції, аналог сучасної Національної гвардії.

В читальній залі нашої книгозбірні представлена виставка про діяльність Михайла Грушевського  

Публічна бібліотека – відкритий простір для кожного

Сучасна публічна бібліотека – це не лише простір для читання, отримання нових знань, навичок, професійного зростання, цікавого дозвілля, спілкування, але й можливість для усіх категорій населення отримати ці послуги.

Йдеться про такий важливий елемент доступного простору як пандус, що  влаштовується для пересування людей з інвалідністю, які користуються візками, та для переміщення інших колісних засобів.

Пандус в КЗ “Публічна бібліотека” м.Ковеля добротно облаштовано: тут є бічне перило, кнопка виклику, а на похилій поверхні закріплено елементи проти ковзання.

Люди з інвалідністю усіх вікових категорій, люди похилого віку (пенсіонери); батьки з маленькими дітьми, які пересуваються з дитячими візочками мають можливість задовольняти свої соціокультурні, освітні та дозвіллєві потреби.

ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО БІБЛІОТЕКИ!

Ліна Костенко про осінь

Хто, як не легендарна Ліна Василівна так чудово розкаже про осінь? Вірші Ліни Костенко – мед для душі. А осінь – час насолоди та поезії. Читаймо найкраще про цю золоту пору року!

*************

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: – Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п’ють надкльовані горіхи.

А що їм, чорним? Чорним все одно.

**************

Життя ж коротке і шалене.

Летить, як цифри на табло.

Учора все було зелене.

Учора все іще було.

*************

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.

Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.

Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,

і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

***************

Ти знов прийшла, моя печальна музо.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза,

І мокре листя падає на брук.

А ти прийшла в легесеньких сандаликах,

Твій плащик ледь прип’ятий на плечі.

О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,

Така одна-однісінька вночі!

Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті?

Яким вікам світилася вві млі?

І по якій несповідимій карті

Знаходиш ти поетів на землі?

Ти їм диктуєш долю, а не вірші.

Твоє чоло шляхетне і ясне.

Поети ж є і кращі, й щасливіші.

Спасибі, що ти вибрала мене.

Нові книги для юних

 ЗАПРОШУЄМО ЮНИХ ЧИТАЧІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ

ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА НОВИМИ КНИЖКАМИ!

Стежити за новими надходженнями до бібліотеки ви можете в розділі сайту “Нові книги”