ВВС News Україна визначила Довгі списки літературної премії Книга року ВВС-2021, Книга року ВВС-Есеїстика-2021 та Дитяча Книга року ВВС-2021, яка проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
До довгих списків конкурсу Книга року ВВС-2021 увійшли 39 видання у трьох категоріях із понад 134, які подали цього року на конкурс.
Відбором займалася редакція ВВС News Україна разом із журі конкурсу.
До Довгого списку в номінації Книга року ВВС-2021 увійшли 16 видань:
Юрій Андрухович. Раdіо ніч. – Чернівці: Меридіан Черновіц, 2021
Юрій Винничук. Збитошна пора. – Львів: Апріорі, 2020
Гліб Гусєв. Не святий. – Київ: #книголав, 2020
Сергій Демчук. 12 унцій любові. – Київ: Темпора, 2021
Євгенія Кузнєцова. Спитайте Мієчку. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2021
Галина Крук. Хто завгодно, тільки не я. – Харків: Віват, 2021
Катерина Липа. Слуги яструба і лілей: повернення. – Київ: Laurus, 2021
Ярослава Литвин. Рік розпусти Клауса Отто Баха. – Харків: Фабула, 2021
Ілля Макаренко. Магнум. – Чернівці: Книги – XXI, 2021
Ігор Михайлишин. Фуга 119. В тональності полону. – Київ: ДІПА, 2021
Сергій Осока. Три лини для Марії. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2020
Артем Поспєлов. Тадуш. – Чернівці: Книги – XXI, 2021
Антон Санченко. Круз та Лис. Напередодні. – Київ: Комора, 2020
Фоззі (Олександр Сидоренко). Чорний хліб. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2021
Станіслав Стрілець. У жерлі вулкану. – Київ: Фенікс, 2021
Артем Чех. Хто ти такий? – Чернівці: Меридіан Черновіц, 2021
До Довгого списку премії Дитяча Книга року ВВС-2021 увійшли 11 видань:
Володимир Аренєв. Заклятий меч, або голос крові. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Га, 2020
Юрій Гайдай, Тетяна Гайдай. Книга Швидконіжка і дуже велосипедна пригода. – Київ: Yakaboo Publishing, 2021
Саша Кочубей. Дарую братика за підписку. Твій інстащоденник. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2021
День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже понад два десятки років поспіль.
За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.
Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці.
Заснування Дня української мови – це проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям – шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя!
19 цікавих фактів про українську мову:
Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян.
За доведеними результатами дослідження вченого В. Кобилюха наша мова сформувалась ще Х-IV тис.р. до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську.
Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це не тільки особливість української мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова – «сторонці». Та що там, навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
Попри пестливе звернення до воріженьків, українці – сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів – 45, має слово «бити».
Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов.
7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. В «Остромировому Євангелії» (XI ст.) та інших найдавніших пам’ятках писемності січню відповідала назва просинець (бо в цей час ставало світліше), лютому – перетынъ (бо це був сезон вирубки лісу), березню – сухыи (безводний; є версія, що в деяких місцях вже підсихала земля), квітню – березень, березозолъ (імена, пов’язані з березою, що починає цвісти), травню – травень (від «трава»), червню – изокъ (коник; запозичено зі ст.-болг.), липню – червень, серпень (від «серп», що вказує на час жнив), серпню – загравъ (від «заграва»), вересню – рюєнъ (можливо, від «ревіти», рев тварин), жовтню – листопадъ, листопаду-грудневі – грудень (від «груда», «грудка» – мерзлі горбки на дорозі), іноді – студень. Так само слід враховувати, що наведені давньоруські місяці є такими, ймовірно, тільки для певних земель.
Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
Івана Котляревського вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.
Коментарі Вимкнено до 9 листопада – День української писемності та мови: вшануймо мову! | Автор admin
Національна премія України імені Тараса Шевченка за фільм «Климко» (1984 рік)
Літературна премія «Благовіст»
Міжнародна премія Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США)
Почесна грамота Президії Верховної ради України
Народився Микола Вінграновський 7 листопада 1936 р. у селі Богополі на Миколаївщині. Саме цього року народились багато інших відомих українських письменників, яких пізніше назвали “шестидесятниками”.
Після школи вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака вирізнив Олександр Довженко і «коронував» на долю артиста, кінорежисера й поета – за влучним висловом І. Дзюби, «на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу». Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі Вінграновського: довженківське розуміння творчості як торжества свободи та краси резонують у кожному слові поета.
Ще студентом Вінграновський зіграв головну роль у «Повісті полум’яних літ», а фахом своїм обрав кінорежисуру (створив 10 художніх фільмів, серед яких – «Берег надії», «Климко» та ін.). З 1960 р., після закінчення ВДІКу, Вінграновський був режисером Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. У 1989-1993 рр. він був головою Українського відділення ПЕН-клубу, і ця почесна неоплачувана посада – єдина з тих, що обіймав поет.
Перші вірші Вінграновського побачили світ у 1957 р. в журналі «Дніпро», але справжній розголос принесла добірка «З книги першої, ще не виданої», яка з’явилася у «Літературній газеті»7 квітня 1961 р.
Майже одночасно з поезією писав і прозу. Письменник виробив оригінальний стиль, який, по суті, відповідає його поетичному письму. Сюжети прозових творі мають дуже відносну подієву основу і сповнені описом почуттів, якими автор щедро наділяє звірів, птахів, рослини й воду, сполучені в єдиний, самодостатній світ. У повісті «Кінь на вечірній зорі»(1986) показана стоїчна витривалість українського народу, його життєлюбний дух; повість «Первінка» (1971) відображає моральне становлення особистості, «Сіроманець»(1977) – конфлікт цивілізації та природи, а «Літо на Десні»(1983) – безпричинність справжньої доброти.
Вінграновський помер 27 травня 2004 року в Києвi, похований на Байковому кладовищі.
Твори
Збірки поезій
Атомні прелюди (1962)
Поезії ( 1971)
Любов, не йди! (1997)
Сто поезій (1967)
Київ (1982)
На срібнім березі (1982)
Цю жінку я люблю (1990)
Збірники для дітей
Первінка
У глибині дощів
Літній ранок
Андрійко-говорійко
Літній вечір
Ластівка біля вікна
Повісті
Первінка
Літо на Десні (1983)
Чотирнадцять столиць України (1997, історичний нарис)
Наливайко (роман, 1990)
Світ без війни (1958)
У глибині дощів
Фільмографія
Актор
Іван Орлюк («Повість полум’яних літ», 1961)
Дончак («Сейм сходить з берегів», 1962)
Несвятиласка («Дума про Британку», 1970)
Вацлав Купка («Берег надії», 1967)
Режисер
Климко (1984)
Ескадра повертає на Захід (1966, співавтор)
Тихі береги (1973)
Дума про Британку (1970, роль Несвятиласкі)
Берег надії (1967, роль Вацлава Купки)
«Чигирин – столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993)
«Голубі сестри людей» (1966)
«Слово про Андрія Малишка» (1983)
«Довженко. Щоденник 1941-1945» (1993)
«Щоденник О. П. Довженка » (1989, у співавторстві з Леонідом Осикою)
«Гетьман Сагайдачний» (1999)
«Галич – столиця князя Данила Галицького» (1993)
«Батурин – столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)
Цікаві факти про Миколу Вінграновського
Вінграновський створив близько 20 художніх та документальних фільмів. Відомий Микола Вінграновський і як актор, режисер і сценарист. Він зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ», автором якого був Олександр Довженко.
Він постановник низки художніх і документальних фільмів таких як: «Ескадра повертає на Захід», «Берег надії», «Тихі береги», а також він режисер документальних фільмів: «Голубі сестри людей», «Слово про Андрія Малишка», «Щоденник О. Довженка», «Чигирин – столиця гетьмана Богдана Хмельницького», «Гетьман Сагайдачний» та багато інших.
Вперше як поет проявив себе у 1957 році.
Микола Степанович Вінграновський є лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка. Отримав її у 1984 році за прозові збірки для дітей. Також нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Він лауреат літературної премії «Благовіст» та премії Фундації Антоновичів (США).
Перша книжка віршів мала назву «Атомні прелюди». Збірка поезій «Сто поезій» після проходження цензури вийшла друком із 99 поезіями замість 100.
Перша дружина видатного письменника – Лідія Вінграновська (працювала стюардесою) – розповіла, що вони прожили блискуче життя, але незабаром розлучилися. Друга дружина Олександра Білинкевич з Миколою Вінграновським прожила майже 50 років.
Коментарі Вимкнено до Історії з життя чудових людей: Микола Вінграновський | Автор admin
Лауреатом Букерівської премії у 2021 році став південноафриканський письменник Деймон Галгут за художній роман “Обіцянка”.
Переможця оголосили під час офіційної церемонії 3 листопада, повідомляють на сайті премії. Деймон Галгут уже тричі був номінований на Букерівську премію та потрапляв до короткого списку премії у 2003 та 2010 роках.
Загалом “Обіцянка” – це 9-й роман письменника, але перший за останніх 7 років. Він присвячений розкриттю проблеми апартеїду у ПАР.
Автор розповідає, що ідея твору виникла під час з розмови з другом, який єдиний вижив зі своєї сім’ї. “Брутальна емоційна правда, потужна історія про розбиту сім’ю і вистраждану землю”, – схарактеризували роман на сайті премії.
Деймон Галгут народився у 1963 році в Преторії, де відбуваються події його роману. У дитинстві драматургу діагностували лімфому, а свій перший роман він написав у 17 років. Нині письменник працює над збіркою оповідань.
Торік перемогу у премії здобув шотландський письменник Дуглас Стюарт за дебютний роман.
Букерівська премія (офіційна назва премії — The Man Booker Prize) — найпрестижніша літературна нагорода, що з 1969 року щорічно вручається у Великій Британії. За 40 років Букерівська премія стала провідною в галузі літератури.
Спочатку премія присуджувалася авторові, який проживає в одній з країн Співдружності або в Ірландії за роман, написаний англійською. З 2014 року можна висувати англомовних авторів і з інших країн світу.
Міжнародна Букерівська премія (Man Booker International Prize) була заснована 2005 року та вручалася раз на два роки. Премія могла бути присуджена як англомовному письменнику, так і автору, чиї твори перекладені на англійську.
У 1999 році Джон Кутзеє став першим письменником, що зумів двічі завоювати премію Букер. Через два роки це досягнення повторив австралійський автор Пітер Керрі. Лідерство за кількістю попадання до короткого списку належить британській письменниці Айріс Мердок, її романи шість разів ставали фіналістами Букерівської премії.
Коментарі Вимкнено до Букерівська премія оголосила переможця 2021 року | Автор admin
“Допоки пам’ять в серці не згасне ” з такою назвою працівники КЗ “Публічна бібліотека” представили читачам книжкову виставку приурочену до Дня визволення України від нацистських загарбників.
День визволення України від нацистських загарбників відзначається в нашій державі щорічно 28 жовтня, у день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
У ході Другої світової війни саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму.
Цього дня традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій нацистських окупантів.
Сьогодні хочеться пригадати імена наших співвітчизників, які своєю мужністю і безкорисною любов’ю до Батьківщини, усіма силами, нерідко ціною власного життя, наближали день звільнення України від нацистської окупації.
Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.
З Днем визволення України!
Коментарі Вимкнено до Допоки пам’ять в серці не згасне | Автор admin
Після школи вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака вирізнив Олександр Довженко і «коронував» на долю артиста, кінорежисера й поета – за влучним висловом І. Дзюби, «на болісну й щасливу причетність до вічного творення духовності свого народу». Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі Вінграновського: довженківське розуміння творчості як торжества свободи та краси резонують у кожному слові поета.
