“Нехай співає знов душа моя!”

У бібліотечній світлиці відбувся творчий вечір Віталія Лихобицького «Нехай співає знов душа моя!». Розпочав його народний аматорський хор «Вишиванка» Народного дому «Просвіта» (керівник – О. Корнелюк), який виконав «Гімн Ковельщини» на слова Віталія Лихобицького (музика Олега Корнелюка).

А продовжила святкову програму поезія – лірика й гумор – у виконанні самого автора, а також – його колег по перу, членів літературного товариства «Творчий світ».

Щирий сміх, як і кожна щирість, ріднить людей. Веселе, дотепне, влучне поетичне слово Віталія Лихобицького припало до смаку нашим краянам і не раз було відзначене дипломами «Вістей Ковельщини». А в 2008 році на всеукраїнському поетичному вернісажі «Троянди й виноград-2008», що відбувся у Києві, Віталій Лихобицький отримав диплом лавреата і чудову кришталеву троянду.

Віталій Павлович щойно розпочав свій черговий щорічний безкоштовний тур навколо сонця – 14 грудня відсвяткував свій день народження. Тож, вітаючи з новим життєвим роком, присутні зичили йому не спочивати на лаврах, а радувати земляків новими гуморесками, бути завжди при міцному здоров’ї і в доброму гуморі. А його віршам – іти між люди і дарувати їм щирий усміх.

Творчий вечір Віталія Лихобицького

Талант не підвладний часу: до 130-річчя від дня народження Миколи Куліша

«Куліш – драматург був талант
світового масштабу»
Ю. Смолич

18 грудня 2022 року виповнюється 130 років від дня народження видатного українця – Миколи Куліша. Микола Гурович Куліш народився 18 грудня 1892 року в с. Чаплинка Херсонської області.

Микола Гурович Куліш —український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, газетяр і редактор, діяч української освіти, педагог. Жертва сталінського терору.
М. Куліш належить до митців «розстріляного відродження».
Як драматург став відомим завдяки постановці драми «97» Гнатом Юрою. 1925-го Миколу Куліша перевели до Харкова працювати шкільним інспектором Наркомосвіти УРСР. Там він і поринув у літературну творчість. Спочатку був членом «Гарту», а у 1926 році президентом ВАПЛІТЕ. Редагував журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок». Також був членом «Політфронту» та очолював УТОДІК (Українське товариство драматургів і композиторів). Його найвідоміші драми – «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната», «Так загинув Гуска», «Маклена Ґраса».

На початку 1930-х твори Миколи Куліша почали піддаватися гострій критиці. У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв’язках з ОУН. Під час судового процесу по «Справі боротьбистів» у березні 1935 р. Куліш був засуджений до 10 років  таборів. На Соловках утримувався у суворій ізоляції. Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 р. Миколу Куліша було розстріляно в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія.

Цитати з творів Миколи Куліша:

На московському кумачі України самостійної не вишити!

***

Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!

***

Україна сьогодні не сцена, а плацдарм… Плацдарм великого змагу ідей…

СЛУХАЙТЕ РАДІОП’ЄСУ 

«Мина Мазайло» — п’єса Миколи Куліша. За визначенням автора п’єса є сатиричною комедією, але у творі має місце трагічність становлення української мови й зацькованого народу, тому — трагікомедія.

В основу твору покладено начебто анекдотичну історію про те, як харківсь­кий службовець «Донвугілля» Мина Мазайло вирішив змінити прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службо­вих поразок, на престижніше — російське Мазєнін. Суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходить на рівень національної проблеми. Ставлення персонажів до мови лягло в основу конф­лікту, що у творі розгортається у формі дискусій.

П’єсу включено до списку «Від Сковороди до сьогодення: 100 знакових творів українською мовою».

Український інститут книги – для внутрішньо переміщених осіб

Отримали добірку книг, адресовану внутрішньо переміщеним особам, що проживають у нашій громаді.  Список книг можна переглянути в розділі  сайту “Нові книги” .

Запитуйте книги у відділі абонементу. Приємного читання!

«Віримо, що кожна українська книжка, якою в цей нелегкий час поповнюються бібліотеки, — це краплі, які наповнюють океан. Океан української літератури та літератури українською мовою. А в боротьбі за свою культуру, мову та державу кожна крапля важлива», — наголосили на сайті Українського інституту книги.

У межах проєкту УІК надсилає до бібліотек областей, де проживає найбільше внутрішньо переміщених осіб, які переїхали на тимчасове або постійне місце проживання, книжкові видання, отримані УІК 2021 року в межах Програми поповнення фондів публічних бібліотек. З доставленням допомагає фонд «Жива сучасна бібліотека».

Бібліотека – громадський простір підтримки

Згуртованість та об’єднаність – ключ до перемоги, бо саме це перетворює нас у воїнів, які захищають свою землю від російської орди, працюючи кожен на своєму фронті.

І поки військові відвойовують загарбані окупантами території на фронті, українська бібліотека стає потужним центром не лише інформаційної боротьби.

В умовах воєнного стану саме бібліотеки лишаються чи не єдиним загальнодоступним, безкоштовним громадським простором підтримки.

В теперішніх складних умовах ми ділимося з нашими користувачами не тільки книжковим світлом і теплом, а й реальним  – з можливістю зарядити свої гаджети та мобільні телефони,  користуватись інтернетом для навчання та роботи, зігрітися теплим чаєм (звісно, коли в самій бібліотеці є світло за графіком…). 

Такі написи в холі бібліотеки  розмістили біля доступних розеток, облаштували місця  для роботи та перепочинку.

Ворог – безжальний та підступний, він вчиняє геноцид по відношенню до України. Хоче позбавити нас права на нормальне життя. Тому ми маємо бути готовими до різних варіантів розвитку подій і допомагати одне одному.

Вистоїмо! Краще одна зима з обмеженнями, ніж все життя без України.

Віримо ЗСУ!  Віримо у нашу перемогу!