«Наш сучасник Тарас Шевченко»

Шевченко пробудив Україну, відродив Дух нації. З його словом молодь вийшла на Майдан з протестом проти злочинної влади, проти брехні, тиранії, свавілля, визиску – і стояла під кулями, і запалила вогонь свободи. В генах, у крові тисяч, мільйонів тих, хто вийшов на майдани України за честь, за гідність, за свою землю, за право – пульсували його заповітні слова:

«Борітеся – поборете!»,

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во врем’я люте,

В останню тяжкую минуту

 За неї Господа моліть. 

Козацький дух озивається в українцях, які стали зі зброєю на захист Вітчизни. Не можна вигадати кращого вшанування Шевченка, як виконати його заповіт “Кайдани порвіте”.

У день народження нашого національного поета у нашій залі, яка стала шевченковою світлицею, лунало, бриніло, гриміло його безсмертне слово, дзвеніли струни бандури. Його поезії – то не просто віршовані рядки, а послання для щоденного обговорення, нагадування про наші можливості, про злети і падіння, про задавнені національні хвороби, про душу і бездушність, про сенс життя. На якій сторінці не відкрий «Кобзар», читаєш і дивуєшся: кожне слово, кожен рядок ніби написаний щойно – про нас. Бо при всіх владах і політичних сезонах важливими будуть оспівані Шевченком вічні істини – Правда, Воля, Добро, Краса, Любов.