«Слова, невимовно пречисті» «і клаптик райдуги над містом»
Цікавий гість завітав до нашого бібліокафе і, мов чарівник, переніс нас із сірих сумних буднів до світу прекрасного. До своєї мистецької майстерні запросив нас Федір Савлук – і навіть ті, хто давно знав його, були здивовані і вражені. Як із малесеньких різнокольорових скелець можна викласти такі одухотворені лики біблійних святих, такі глибокі промовисті очі? Як створити ілюзію руху, розмови, піснеспіву, аромату квітки, що тремтить від подиху вітру? Як подарувати піднесений настрій глядачам, розсипаючи веселку кольорів і відтінків (навіть білий колір має їх понад десяток!)? Чудові мозаїчні ікони майстра, що прикрашають храми України та Білорусі, викликають захоплення і зачудування.
А ще пан Федір володіє таємницями і магією Слова. Його вірші, ліричні, філософські, приворожують читачів любов’ю до свого, рідного, українського, що дісталося нам у спадок від предків. Поезії про Вітчизну, про Маму розчулили й зворушили присутніх, торкнувши у серці кожного заповітну струну.
Про Федора Савлука, як художника, можна прочитати у книзі Лідії Синенко «Від Бахова до Вербки», як про майстра поетичного слова – у збірнику «Коли душі торкнеться Слово» ковельського літературно-мистецького товариства «Творчий світ», членом якого він є. Федір Савлук – один із творців мистецької історії України, гордість нашого краю, пишаємося такими земляками!
Автор admin