Будівничий української державності

Іван Франко був одним із перших, хто вдивлявся в майбутність України з державницької позиції. Він бачив народ, який виборює свої національні права, покликаний своїм історичним досвідом і волею Бога створити власну державу. Він пророкував неминучість визволення України з-під імперського гніту і не сумнівався, що питання самостійної української держави «ввійде на порядок денний політичного життя Європи і не зійде з нього, поки не реалізується». Та для того, щоб усі етнічні території могли об’єднатися в національній державі, необхідно «розбудити національну свідомість українців», наголошував Франко і закликав «до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими», а саме – здобувати знання, гартувати волю, наповнювати серця любов’ю до свого народу і виявляти цю любов «невтомною, тихою працею». Перед українською інтелігенцією Франко ставить завдання «витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя…» Своєю науковою, духовною, літературною, політичною, видавничою і просвітницькою роботою Франко практично реалізовував свою політику культурного націоналізму. У своїх політологічних трактатах і статтях він аналізує проблеми, що їх необхідно вирішувати відновленій українській державі.

Ми живемо в час, коли здійснюються Франкові передбачення. Попри нелегкі випробування, маємо виконати його заповіт – не піддаватися зневірі, уперто боротися за свій дім – свою державу. Бо інакше –

«Невже задарма стільки серць горіло

До тебе найсвятішою любов’ю,

Тобі офіруючи душу й тіло?

Задарма край твій весь политий кров’ю

Твоїх борців?»

Відеолекторієм «Іван Франко – будівничий української державності» читацька спільнота міста вшанувала нашого національного генія. Присутні переглянули авторську програму Олега Криштопи із серії «Машина часу», присвячену Івану Франку та прослухали пролог із поеми «Мойсей» у прекрасному виконанні кобзаря Василя Литвина.