Ми, організатори, й самі ще досі перебуваємо у стані творчого піднесення, приємної ейфорії, душевного задоволення від Дня улюбленої чашки. Захід мав і благодійну складову: збирали енергетичні перекуси (горішки, сухофрукти, печиво) для наших захисників. У підготовку було вкладено чимало енергії, але й результат радує і нас, і наших тепер уже друзів бібліотеки.

Здається, звичайний предмет – чашка, а скільки незвичайного усі про неї почули: історію її виникнення; слова-синоніми, якими ще називаємо цей предмет побуту; що станеться, якщо розбити чашку у понеділок? А у неділю? А ще ми ворожили на чашках; дізнались, що означає їх колір і навіть манера тримати у руці.

Звісно, найбільш цікавим був конкурс історій про улюблену чашку. Слухали про знамениту опішнянську, яка напередодні розбилась і власниця знайшла їй таку ж заміну; про чашку від онука з написом «Мама знає багато, а бабуся усе». Була у нас чашка-шпаргалка з математичними формулами, та чашка-подарунок від найкращої подруги. Мініатюрну чашку, подаровану батькам на день весілля вподобав їх син; а з рідкісною антикварною хтось виїжджав за кордон від війни…

Зворушливою була розповідь про чашку від близької людини, якої раптово не стало і тому нам усім треба цінувати миті життя і людей, що поряд. Історією чашки, яка насправді є історією її власника поділився юнак із філософським мисленням. Як вам сентенція про те, що мало – це насправді багато!.. Несподівано посеред конкурсу з’явилась ….ні, не історія чашки, а паперового стаканчика. Йому був присвячений щемний вірш.

Не могли оминути увагою нещодавню подію – візит письменниць із ПЕН Україна, де пані Тетяна Касьян  зачитувала уривок зі своєї книги. Напевно, ви вже здогадуєтесь, що він був і про чашку, як річ, що пов’язана із відчуттям дому. Пані Тетяно, як і обіцяли, Ваша розповідь прозвучала на нашому заході!

Традиційно перейшли до чаювання, одночасно спостерігаючи за естетичним видовищем, пов’язаним із зв’язаним чаєм. Магічний процес розпускання чаю-квітки, без сумніву, полонив увагу гостей. Як, до речі, і полички з ляльками за чаюванням, якими прикрасили інтер’єр простору.

А далі було визначення переможця конкурсу історій про улюблену чашку. Ним став той приємний юнак із мисленням філософа, який ще й вірші пише та грає на скрипці.

Про наш приз: це чашка! Але особлива – перша бібліотечна із нашим логотипом та слоганом «Пий чай, читай книгу!»

Дякуємо за пісенні номери учасницям вокальної студії «Надія». Дівчатка, ваші ніжні голоси подарували нам справжнє задоволення і позитивні емоції.

А наостанок – ще один відгук-коментар: «Ваша команда робить Велику справу! Людям потрібні такі зустрічі. Вони просто будуть знати, що тут, в цій бібліотеці , є віддушина для їх зранених сердець у цей буремний божевільний час!»

Дякуємо усім!

Далі буде.