18 грудня – до 115-річчя від дня народження Юрія Шевельова
Юрій Шевельов народився 1908 року в родині шляхетних зросійщених етнічніх німців, які були вимушені змінити прізвище та місце народження сина, аби вбезпечити його від політичних репресій з боку більшовиків. Майбутній славіст навчався у Харківському університеті.
Після завершення навчання залишається викладати на кафедрі української мови, допоки не розпочнеться війна.
Із початком німецької окупації йому вдається емігрувати. Була робота у Швеції та виїзд до Америки, де Шевельов потрапляє у лігу провідних славістів світу. Шевельов став наймолодшим славістом світу, який отримав таке визнання та пропозицію викладати у двох найстаріших і найповажніших вишах Америки. Молодий мовознавець працює багато та охоче протягом усього свого життя. Підтвердженням цього є близько 900 позицій у його власній бібліографії.
Хоча Шевельов цікавився передусім мовознавством, він залишив велику кількість цікавих літературознавчих, літературно-критичних та театрознавчих праць. До харківського періоду роботи належить кандидатська дисертація «Із спостережень над мовою сучасної поезії», яку він захистив, та робота над синтаксисом простого речення. Його розвідки цього питання лягли в основу праці «The Syntax of Modern Literary Ukrainian. The Simple Sentence» (1963 рік). Варто згадати популярний підручник «Нарис сучасної української мови» (1951 року), який надрукували у Мюнхені. Шевельов створював його для широкого кола читачів, а тому подавав матеріал надзвичайно просто та цікаво.
Протягом роботи над цими працями Шевельов був зосереджений на питанні формування української літературної мови. Надзвичайно розповсюджену думку, що мова Котляревського походить від полтавської та київської говірок, Шевельов доповнює прикладами наявності лексичних одиниць та синтаксичних структур із говорів Чернігівщини та Галичини. Цим Шевельов поглибив наше розуміння процесу вироблення літературної норми та показав контакти діалектів, які у підсумку склали основу літературної мови.
У Швеції розпочинається робота над проблемою формування білоруської мови. На той час у славістиці панувала шахматівська концепція, яка стверджувала, що існував період «давньоруської мови», після якого відбувся розпад цієї єдиної мови на три східнослов’янські мови. Шевельов постановив, що білоруська мова постала внаслідок злиття двох діалектів, що повністю суперечило панівній концепції академіка Шахматова, адже спростовувало думку про існування спільного періоду в історії української, білоруської та російської мов. Наслідком цих студій стала праця «Problems in the Formation of Belorussian»(1952), яку було видано вже в Америці.
Тематична розкладка книг у відділі абонементу
