13 липня – 85-а річниця з дня народження Мирослава Скорика
13 липня мало би виповнитися 85 років Мирославу Скорику – композитору безмежного таланту, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури.
На жаль, Мирослава Михайловича вже три роки немає з нами. Але його музика залишається: щемлива “Мелодія ля-мінор”, екстравагантний “Гуцульський триптих”, грайлива “Не топчіть конвалій”, фундаментальний “Мойсей”.
Сьогодні згадуємо 11 цікавих фактів з життя і творчості маестро :
1.Мирослав Скорик – чи не найвідоміший у світі сучасний український композитор.
Окрім академічних творів, в його доробку чимало естрадних пісень та, як це говорять зараз, саундтреків до фільмів. Його “Мелодія ля-мінор” для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України; ця мелодія перекладена для різних інструментів — від бандури до флейти. Відома і її вокальна версія: її зокрема виконувала Злата Огнєвич. А на початку війни Оля Полякова записала пісню “Колискова” на цю музику.
Тематична розкладка книг в читальній залі
- Мирослав народився в родині українських інтелігентів у Львові.
Родина Скорика відігравала значну роль в суспільному житті Галичини. У його роду були суспільні діячі, просвітники, правники, представники науки, культури й мистецтва.
3.Мирослав Михайлович Скорик — внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто, вона сестра його бабусі).
Саме Соломія, так би мовити, “відкрила” юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано “фальшивить” — він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.
4.Коли Мирославу було 9 років, його сім’ю репресували й заслали до Сибіру.
Сам композитор згадує, що в ті часи його більше цікавив футбол, але на прохання батька він все ж таки продовжив здобувати музичну освіту. “Коли мені виповнилося 13, щось до мене промовило, і я за 4 роки закінчив музичну семирічку”, — згадував він опісля.
- Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА “Веселі скрипки”, для якого писав естрадні пісні.
Написана ним в ті часи “Не топчіть конвалій” стала першим твістом не тільки в Україні, але й по всьому СРСР.
6.У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” і стає відомим на всю країну.
Параджанов обирав серед кількох кандидатів, але вибрав композитора-початківця, сказавши: “Він правильно відчуває магію гір”. І не помилився. Шедевральний фільм супроводжувався такою ж шедевральною музикою. На хвилі успіху стрічки композитор написав “Гуцульський триптих”, який пролунав на весь світ.
7.Сучасник Левка Дутківського і Володимира Івасюка, Скорик доклався і до написання музики до фільму “Червона Рута” — першого радянського мюзиклу з Софією Ротару і музикантами “Смерічки”. Ротару виконує у фільмі шлягер Скорика “Намалюй мені ніч”.
8.Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в СРСР, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів. 9. Найвідоміша його “Мелодія ля-мінор” написана до фільму “Високий перевал” на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.
Фільм 1981 року розповідає про повоєнні роки в Галичині через призму однієї родини. Радянська цензура заборонила показували українських націоналістів з симпатією (що хотів зробити Денисенко). Тому він звернувся до Скорика з проханням написати таку музику до кінострічки, яка могла б “розказати” глядачеві те, чого не можна показати. Уперше твір прозвучав для флейти й фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.
10.У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю “Червона Рута”.
Дипломантами фестивалю стали Тарас Чубай, Марічка Бурмака, Сестричка Віка, “Брати Гадюкіни” і “Кому вниз”.
11.Вистава “Мойсей” на музику Скорика (2001) — перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом.
