Світи Олеся Бердника
Мрію про незвичайну празоряну дію…
Де, і для кого і з ким?
Вітер повіє, мрію розвіє,
ніби легесенький дим…
Все таки маю, маю надію…
Ой та надія, мрія пташина,
В небо навіки, навіки полине…
Олександр (Олесь) Павлович Бердник (27 листопада 1926, офіційно 25 грудня 1927, Вавилове, Снігурівський район, Херсонська округа, Українська РСР, СРСР — 18 березня 2003, Гребені, Кагарлицький район, Київський район, Україна) — український письменник-фантаст, футуролог, публіцист, філософ, громадський діяч, глобаліст, богослов та політик. Учасник Другої світової війни перiоду та театру вiйскових дiй ВВВ, політв’язень радянських таборів. Автор понад 20 романів і повістей. Твори Бердника перекладено низкою мов, зокрема англійською, німецькою, французькою, російською та угорською.
Історія з датою народження
Народився 27 листопада 1926 року в с. Вавилове Снігурівського району Херсонської округи (нині Миколаївської області). Через засніжені шляхи його батько дістався сільради, що знаходилась в сусідньому селі, лише через місяць після його народження. Секретар сільради, своєю чергою, припустився одразу двох помилок — записав поточну дату, як дату народження, і написав рік, котрий лише мав наступити, що призвело до плутанини з датою народження письменника, але допомогло йому врятуватись від відряджання до Німеччини в роки німецької окупації України.
Член-засновник Української Гельсінської групи, провідник українського гуманістичного об’єднання «Українська духовна республіка».
Більше про Олеся Бердника тут.
У відділі абонементу – розкладка творів Олеся Бердника з нагоди 95-ліття від дня його народження.