30 серпня -100 років від дня народження Павла Глазового

“Якби не міг збирати я
Веселого й смішного,
Давно розпалась би душа
Під тягарем страшного”

Павло Глазовий

Хто не знає вірша Павла Глазового про кухлик із влучною останньою фразою: «бо якраз така біда в моєї корови: має, бідна, язика і не знає мови».  А вірш цей, до речі, було написано ще за часів СРСР! Тоді за таку відверту підтримку української мови можна було отримати клеймо буржуазного націоналіста, а то й потрапити на «дружню співбесіду» до КДБ, чи й гірше. Хто він, цей сміливий дотепник?

30 серпня виповнюється 100 років від дня народження Павла Глазового – українського поета-гумориста, сатирика, лауреата премії імені Остапа Вишні, першого лауреата премій імені Петра Сагайдачного, імені Наталі Забіли, Заслуженого діяч мистецтв України.

Павло Глазовий — найулюбленіший український «сміхотерапевт» останнього півстоліття. Народився  30 серпня 1922 р. у с.Новоскелюватка на Миколаївщині.

Його твори запалюють радісним клекотанням і юні, й дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії. Творчість Павла Глазового — гірка й прекрасна правда про нас самих. Його буцімто невибагливі на «естетський» слух гуморески роблять людей щасливішими і звільняють їх від страху. 

Павло Глазовий автор збірок сатири та гумору «Великі цяці» (1956), «Карикатури з натури» (1963), «Коротко і ясно» (1965), «Щоб вам весело було» (1967), «Мініатюри та гуморески» (1968), «Смійтесь, друзі, на здоров’я» (1973), «Байки та усмішки» (1975) та ін., жартівливої поеми «Куміада» (1969; усі видані у Києві). Загалом за своє творче життя письменник написав 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

Маловідомі факти про життя Павла Глазового:
— Павло Прокопович писав по 5–7 усмішок у день.
— Пережив Голодомор, на його очах померла голодною смертю молодша сестричка.
— Пройшов Другу світову і повернувся додому з трьома бойовими орденами, які… одразу пороздавав сусідським дітлахам.
— Глазовий пережив нелюбов радянської влади. Партія боялася гострого пера гумориста і тримала його увесь час під ковпаком. Та заборонити Павла Прокоповича не могли. Його усмішки дуже любили у народі.
— Великий гуморист жив у Києві досить скромно. Найбільшим його багатством були книги. Глазовий був не лише гарним співрозмовником, а ще й кулінаром.
— У дитинстві мріяв стати учителем української мови.  

– Глазовий писав тексти для виступів дуже популярних тоді Тарапуньки і Штепселя. 

– Вірш “Кошмарний сон” 2000 року, написаний поетом Павлом Глазовим, назвали пророчим. В рядках йдеться про те, що росіяни називають Севастополь “городом русской славы”, а Крим хочуть анексувати.  Переглянути ВІДЕО ТУТ.