УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ВІЙНІ ПРОТИ РФ

Український спротив триває не лише на воєнному та дипломатичному фронтах, а й на культурному.

8 березня у Брюсселі, столиці Бельгії, українська письменниця Оксана Забужко виголосила з трибуни Європарламенту звернення до депутатів найвищого законодавчого органу Європейського Союзу. Це вперше за всю історію в Європарламенті виступила представниця держави, що не належить до ЄС.

Літераторка наголосила, що українці – сильна нація. Це, за її словами, здивувало багатьох на Заході, хоч не мало б, адже українство пережило кривавий сталінський геноцид – Голодомор 1933 року. Водночас Оксана Забужко зазначила, що цей злочин “досі не визнаний більшістю країн, чиї представники тут присутні”.

Також Забужко зауважила: “Ви всі бачили на відео, як українські цивільні жителі, чоловіки та жінки, з гучними прокльонами голіруч зупиняють російські танки. Ось у чому секрет нашого героїзму – ми не боїмося росії!”  Дивитися виступ на You Tube 

На сторінках провідного американського видання “Financial times” опублікували розлогий лист-звернення українського письменника Олександра Михеда до західної авдиторії. “Нам потрібні ваші голоси в іноземних ЗМІ. Не лише аватарки у Facebook, а й сміливість називати речі відкрито. Війна – це війна, а путін – це вбивця. Нам потрібна ваша присутність на майданах і вулицях міст. Нам потрібні ваші гроші для української армії, яка покладе край цьому хаосу. В Україні ім’я військового злочинця, який це почав, тепер пишуть з малої літери, як назву хвороби”, – наголосив Михед.

Любов Якимчук, українська поетка родом із Луганщини, в інтерв’ю канадському радіо “Ideas” висловила певність у перемозі України: “Наш план – залишитися в Києві і намагатися бути корисними. Завтра ми збираємося здавати кров для українських воїнів. Думаю, нам буде нелегко, але… режим путіна розсиплеться. І ми будемо свідками цього». 

А ще акцію підтримки України у формі поетичних читань “Voices of Ukraine” провів PEN AMERICA. У ній, поряд з американськими авторами, взяли участь письменники-українці, зокрема Галина Крук, Оксана Луцишина, Василь Махно, Мар’яна Савка, Вікторія Амеліна, Юлія Мусаковська, Остап Сливинський.

Олег  Сенцов  — український кінорежисер, сценарист та письменник напередодні війни з московією говорив: «Якщо почнеться вторгнення – я піду на війну».  Він на війні.

Юрій Рибчинський  — український поет, драматург, сценарист, один із засновників сучасної української естрадної пісні днями написав такий вірш:

***

П’ята ранку, було темно, було тихо, як в раю,

Ти прийшов на нашу землю, щоб знайти тут смерть свою.

А ти думав, сучий сину, чадо чорної пітьми,

Що тебе із хлібом-сіллю будем зустрічати ми?

Ні, тебе зустріне куля! Моя куля у бою,

Щоб роки тобі зозуля не кувала у гаю.

Ти прийшов, як злодій, підло і підступно,

І тому я уб’ю тебе, як світло убива завжди пітьму.

Я уб’ю тебе, мій враже, за Житомир, Київ, Львів,

І ніхто мені не скаже, що людину я убив!

Бо ти зовсім не людина, син двоглавого орла,

Недарма твою країну звуть “імперією зла”.

Хай мою відчувши силу у бою крізь чорний дим,

Ти піднімеш прапор білий, щоб залишитись живим.

Та тебе, так званий “брате”, я не братиму в полон.

Твоїм тілом, м’ясом клятим годуватиму ворон.

І твої мерзенні кості без скорботи і жалю

На церковному погості я голодним псам скормлю.

Ти покинув свою рашу під покровом темноти

І прийшов на землю нашу, щоб у неї полягти.

Та злочинець, а не воїн, злий пройдисвіт і палій,

Ти могили не достоїн у святій землі моїй.