9 листопада – День української писемності та мови: вшануймо мову!

07.11.2021 о 18:09 | Категорія: Новини

1604870994_5_e

День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже понад два десятки років поспіль.

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці. 

Заснування Дня української мови – це проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям – шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її  протягом усього життя!

19 цікавих фактів про українську мову:

0-02-0a-8dc9c8109ecf2735df190c7c3995108df5a13e7bae70c9ec2e7a90574fc70551_c195844f7283abc

  1. Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
  2. В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
  3. У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».
  4. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян.
  5. За доведеними результатами дослідження вченого В. Кобилюха наша мова сформувалась ще Х-IV тис.р. до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську.
  6. Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це не тільки особливість української мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова  – «сторонці». Та що там, навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.
  7. Попри пестливе звернення до воріженьків, українці – сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів – 45, має слово «бити».
  8. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов.
  9. 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
  10. В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
  11. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
  12. Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
  13. В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
  14. Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
  15. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. В «Остромировому Євангелії» (XI ст.) та інших найдавніших пам’ятках писемності січню відповідала назва просинець (бо в цей час ставало світліше), лютому – перетынъ (бо це був сезон вирубки лісу), березню – сухыи (безводний; є версія, що в деяких місцях вже підсихала земля), квітню – березень, березозолъ (імена, пов’язані з березою, що починає цвісти), травню – травень (від «трава»), червню – изокъ (коник; запозичено зі ст.-болг.), липню – червень, серпень (від «серп», що вказує на час жнив), серпню – загравъ (від «заграва»), вересню – рюєнъ (можливо, від «ревіти», рев тварин), жовтню – листопадъ, листопаду-грудневі – грудень (від «груда», «грудка» – мерзлі горбки на дорозі), іноді – студень. Так само слід враховувати, що наведені давньоруські місяці є такими, ймовірно, тільки для певних земель.
  16. Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!
  17. Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
  18. Івана Котляревського  вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.
  19. Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.

7_10

Коментарі закриті.