У боротьбі за Вільне Слово

«На хресті – за вільне слово»

«Він не злодій, не бандит, не терорист, не готував перевороту й не закликав до нього. Пропагував лише Добро, Правду й Людяність. Так за що ж його так жорстоко засудили? Саме за те, що він пропагував, його й засудили. Влада дала такі вказівки тому, що Правда, Добро й Людяність їй не потрібні, їх вона душить. Править же ця влада за допомогою брехні й жорстокості. Протестувати проти таких дій влади – обов’язок усіх чесних людей». Так писав колишній радянський генерал, згодом в’язень радянської «психушки», дисидент, правозахисник Петро Григоренко про Миколу Руденка та «найсправедливішу в світі державу трудящих».

Син луганського шахтаря, фронтовик і письменник Руденко так висловив своє життєве кредо: «Невільник той, хто душу не зберіг і став її двоногою тюрмою». 9 листопада 1976 року, на квартирі А.Д. Сахарова у Москві, він провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінкської Групи. Тоді ж були опубліковані її Декларація і Меморандум, де у розділі „Типові порушення прав людини“ були дані про голод 1933 р., про репресії 30-х років, знищення УПА, репресії проти шістдесятників, список політичних таборів і українських політв’язнів. 1977 Микола Руденко був засуджений, заслання відбував у Мордовії. Всі його твори були вилучені з продажу та з бібліотек СРСР. 1987 , завдяки тиску громадськості, був звільнений і емігрував за кордон, де працював на радіостанціях «Свобода», «Голос Америки». 1990, як тільки з’явилась можливість, повернувся в Україну. У ці дні виповнюється 100 років від дня народження великого українця-сподвижника, яким пишатимуться майбутні покоління.

Ще один, такий же, столітній, ювілей відзначаємо в останні дні року, що відходить. Святослав Караванський – це людина, у долі якої помістилася ціла епоха боротьби української Нації за своє виживання й утвердження, за свою правдиву історію і мову.

Його життевий шлях, наукові праці з мовознавства та мужність у протистоянні системі заслуговує найвищої шани. Попри 31-ти річне ув’язнення, він зберіг свої переконання та віру в майбутне України. За ґратами записав розповіді свідків розстрілу польських офіцерів у Катині й почав створювати Словник рим української мови. А ще – поезії потужної, вибухової сили духу:

Глухий він до благань і до молитви –

Діла творіть! Ділами славте Бога!

Бо Він – не плач, не стогони, Він – битва,

Він – в терняку прокладена дорога!

Брехні і фальшу він не визнає

І не боронить того, хто гниє!

Бог є!

Він – смерть за правду, Він – любов до брата,

Він учить нас ненавидіти ката,

І там, де джерелом натхнення б’є,

Де мужній раб на деспота встає,

Бог є!

Постійні переслідування влади та заборона повернутися в Україну змусили Святослава Караванського до еміграції. Після звільнення в 1979 році, аж до свого відходу в 2016, він проживав у США і ще багато потрудився для нашого народу. У свої 96 років він їздив на скутері і писав блоги, у яких застерігав світ: «Росія сьогодні – це фашистська держава, подібна до ІІІ Рейху Гітлера, далека від ціннощів Європи й Америки, від ціннощів справедливости, гуманізму й верховенства права. Росія розколює Європу. Європейці, будьте пильні!»

«Гібридна війна – це не бліцкриґ. Її розраховано на роки, а то й на десятиліття. Помаленьку доводити жертву до руїни, а тоді захопити її голими руками. Шибздик продумав усе, і не буде поки що міняти тактики. Як він може міняти СВІЙ винахід, коли цей винахід дав йому Крим, посадив бандитів Донбасу за один стіл з панею Меркель і паном Олландом, а в перспективі, як премію, обіцяє Україну. І майже без утрат. Подумаєш, кілька сот чеченців чи бурятів ляже кістьми».

«Зараз іде війна. Але вона рано чи пізно скінчиться. Росія не виграє цієї війни. Позаземні сили не допустять цього. Крим буде повернуто Україні. Сибір, Кубань і Далекий Схід дістануть автономію. Калінінградська область відійде до Європи. Це буде історичний період, який сприятиме Україні».

Читачі нашої бібліотеки мають можливість тримати в руках унікальні книги Миколи Руденка й Святослава Караванського, з автографом автора, видані за кордоном, у час, коли в Україні за вільне слово катували і розпинали. Ці книги подаровані нашою землячкою, видатним освітнім і громадським діячем з Канади Іроїдою Вінницькою.

Україна, сто разів розтерзана і розіп’ята, воскресла і стала державою тільки завдяки таким титанам духу. Чи багато українців знають їх імена? Пошануймо ж їх вдячною пам’яттю, збережімо цінності, які вони відстояли для нас ціною свого життя – совість, людську гідність, свободу.