«Пам’ять, відроджена з попелу»

Жовтень – місяць народження і смерті поета й перекладача доби «Розстріляного відродження» Володимира Свідзинського (1885-1941), одного з найцікавіших класиків української поезії ХХ століття.

«Поет істинно національний і водночас – поет світової культури, модерного пластичного письма, прозорості й гармонії, епічної казковості» (Володимир Коломієць)

«Три радості у мене неодіймані: самотність, труд, мовчання…» – писав про себе поет. Був безпартійним, не славив партію. «Стати збоку, щоб не бути співучасником», – так оцінив його життєву позицію Василь Стус.

Заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації, разом з іншими представниками української інтелігенції, спалений живцем енкаведистами у клуні села Непокрите під Харковом – аби не потрапили в полон.

Творчості Володимира Свідзинського присвячений перегляд літератури «Пам’ять, відроджена з попелу»