ЮВІЛЕЙ: Оксані Забужко – 60

“Я би хотіла зараз бути трохи молодшою. Тому що неймовірно багато роботи. Або подовше пожити при силі і при здоров’ї. Ми виходимо з минулого століття, у якому нас мало би не бути, ми входимо зараз у своє століття, у якому ми маємо бути і в якому нам розписана на історичній сцені, у величезній драмі народів надзвичайна серйозна й центрова роль, до якої ми ще навіть не почали готуватися. Бо в нас же все інтуїтивно, все навпомацки, все стихійно. Вже пора включати голову, бо тут ідеться про стратегеми. Ми зараз у центрі, Україна на передньому фронті серйозної, великої світової битви, яка дуже переформатує людство. Я певна, що в найближчому десятилітті й мапа світу буде мінятися. Ми – оте саме сонячне сплетіння, «дих», вузлик, у якому зараз твориться історія. На нас покладаються дуже серйозні цивілізаційні задачі. Кажучи словами В’ячеслава Липинського, який цитував одного мудрого галицького селянина: «Відай, пан-Біг хоче з нас мати остру і добру сокиру, коли нас так твердо гартує». В 2014-15-му ми встояли, але ж випробування на тому не кінчаються, вони герелицею йдуть. 

Але це ж кайф – спостерігати за поступом історії й могти брати в тому участь!”

(Цитата з інтерв’ю Оксани Забужко виданню “Opinion”. Повний текст інтерв’ю можна прочитати за посиланням)

Біографічна довідка:

Оксана Стефанівна Забужко – відома українська письменниця, літературознавець, публіцист.

• Народилася 19 вересня 1960 р. в місті Луцьку в родині філологів. 1968 р. переїхала з батьками до Києва. Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 р. (вірші). Закінчила: Київську середню школу №82 (1977 р.), філософський факультет Київського університету ім.Шевченка (1982 р.) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986 р.). 1987 р. захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських наук. В 1986-1988 рр. викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім.Чайковського. З 1988 р. – співробітник Інституту філософії Академії Наук України.
• З 1992 по 1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому) як “запрошений письменник” та Фулбрайтівський стипендіат. Кар’єра професійного літератора, Оксани Забужко почалась від 1996 р., коли було видано її роман «Польові дослідження з українського сексу» в Україні та «A Kingdom of Fallen Statues» у Канаді. Письмениця багато подорожує, є активним громадським діячем: – віце-президент Українського ПЕН-центру; – член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження»; – член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.
• БІБЛІОГРАФІЯ: Окремі видання творів
• Забужко, О. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002 з доданими творами, коментарями, причинками до біографії та іншими документами / Оксана Забужко, Юрій Шевельов. – Київ: Комора, 2013. – 504 с. – (Серія «Persona).Забужко, О. Дівчатка: [біографія] / Оксана Забужко // Приватна колекція: вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття. – Львів, 2002. – С. 214-232.Забужко, О. Друга спроба: вибране / Оксана Забужко. – Київ: Факт, 2005. – 320 с.

  Забужко, О. Музей покинутих секретів: роман / Оксана Забужко. – Київ: Факт, 2009. – 832 с.

  Забужко, О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій / Оксана Забужко. – Київ: Факт, 2007. – 640 с. – (Серія «Висока полиця).

  Забужко, О. Після третього дзвінка вхід до зали забороняється: повісті та оповідання / Оксана Забужко. – Київ: ВД «Комора», 2017. – 416 с.

  Забужко, О. Польові дослідження з українського сексу: роман/ Оксана Забужко. – Київ: Факт, 2007. – 176 с.

  Забужко, О. Сестро, сестро: повісті та оповідання / Оксана Забужко. – Київ: Факт, 2003. – 240 с.

  Забужко, О. Сестро, сестро. Жінка-автор у колоніальній культурі, або Знадоби до гендерної міфології / Оксана Забужко // Незнайома: антологія української «жіночої прози та есеїстики другої пол. ХХ-поч. ХХІ ст.  – Львів, 2005. – С. 116-152.

  Забужко, О. Тут могла б бути ваша реклама: збірка/ Оксана Забужко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. –  320 с.

  Забужко, О. Шевченків міф України: спроба філософського аналізу  / Оксана Забужко. – Київ: Факт, 2006. – 148 с. – (Серія «Висока полиця).

   Література про життя і творчість

  Бібєрова, Г. Месниця? Зрадниця? Феміністка?: міф про Клітемнестру в поезії Оксани Забужко / Ганна Бібєрова // Слово і Час. – 2006. – № 6. – С. 53-63.

  Забужко, О. «Доки поруч ФСБшна імперія, життя нам не буде»: [бесіда з письменницею Оксаною Забужко / розмовляли Б. Завітій,                 О. Павлова, С. Старостенко] // Слово Просвіти. – 2014. – 31 груд. (№ 52). – С. 2-4.

  Зборовська, Н. Жіноче письмо на порубіжжі віків (Леся Українка, Оксана Забужко) / Ніла Зборовська // Слово і Час. – 2004. – № 2. – С. 32-38.

  Карабльова, О. Сексуальність як вияв самотності у прозі Оксани Забужко /Ольга Карабльова // Слово і Час. – 2003. – № 7. – С. 76-83.

  Куява, Ж. Зброя від Оксани Забужко / Жанна  Куява // Українська літературна газета. – 2017. – 30 черв. (№ 13). – С. 6.

  Література України: дитяча енциклопедія. – Харків: Фоліо, 2006. – С. 250-252.

  Самійленко, Л. Жінка, що вилізла з танку: [презентація книги           О. Забужко «І знов я влізаю в танк…»] / Леся Самійленко // Культура і життя. – 2016. – 11 листоп. (№ 46). – С. 14.

  Українські письменники: біографії, огляди творчості, літературні напрямки і течії, літературознавчий словник. – Київ: Велес, 2013. – С. 310.

  Усі українські письменники / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків: ПП «Торсінг плюс», 2006. – С. 340-341.