«Боже, нам єдність подай!»

За участі духовенства міста й району в бібліотеці відбувся круглий стіл «Православна церква України: історія, канонічність, сучасні реалії», метою якого було залучення громадськості до обговорення цього надважливого, злободенного питання.  

   За свою помісну церкву українці молились і боролися понад триста років. На початку минулого століття цьому рухові завадила більшовицька окупація України. Відновився він у кінці 80-х – на початку 90-х років, внаслідок чого були створені УАПЦ, УПЦ (КП) та УПЦ (МП). Постання помісної, об’єднаної, церкви стало особливо актуальним в останні роки, в умовах російської агресії на Сході України, адже церква є одним з інструментів залежності України від Російської Федерації. Держава – президент і парламент – вирішують це доленосне для країни питання, попри шалений спротив з боку промосковських сил.

Служителі московського патріархату за майже три десятиліття навіяли вірянам думку, що єдиною українською церквою є УПЦ (МП), а всі інші церковні громади – неканонічні й неблагодатні. Ієрархи не хочуть об’єднуватися, тож тепер слово за українцями, які мають згадати, що вони – не тільки парафіяни, а й громадяни. Що кожному народові Бог дав право молитися рідною мовою у своїй церкві. Що перед своїм Хресним стражданням Господь молився за свою Церкву, за нас – «щоб були всі одно».

І ось столітня мрія українців стала дійсністю – з Божою поміччю відродилася Єдина Помісна Православна Церква України. Збулося Шевченкове пророцтво:

«Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!»

Предстоятель і священики помісної церкви закликають усіх православних віруючих долучитись до розбудови її, як «потужного чинника єдності суспільства, утвердження духовності, зміцнення держави».

Нехай наша спільна молитва про мир і благополуччя буде почута Богом!