«Коли душі торкнеться слово»

Справжнім святом поезії й музики стала презентація поетичної збірки товариства «Творчий світ» «Коли душі торкнеться слово», яка зібрала до бібліотеки ковельчан і гостей зі Старовижівського, Камінь-Каширського, Ратнівського районів та м. Луцьк. Піднесений настрій всіх присутніх, їх світлі усмішки і захоплені відгуки підтвердили стару максиму: «Поезія – це те, що лишається з нами, коли стихнуть слова». А всесвітньо відомий маестро Олександр Кошиць описав цей стан душі так: «Я раюю, коли читаю чиїсь спогади». А що таке вірші, зібрані в ошатній книзі, та ще озвучені їх авторами, як не розсипи спогадів про незабутнє – пережиті прекрасні миті – щастя, осяяння Божою мудрістю, а чи й нестерпного болю, які «лишилися на папері, як забута у книзі квітка»? Тому так хвилюють вони читачів – але тільки тоді, коли душі торкнеться слово.

Ціле сузір’я поетів нашого краю дарували нам своє натхнення, талант, радість і світлу печаль. Кожен із них – яскрава творча особистість з багатим внутрішнім світом, тонким відчуттям гармонії і краси. І нехай це поети самодіяльні, не увінчані лаврами, славою і регаліями, поетичний голос кожного з них щирий і особливий, як неповторниа кожна душа, яка шукає себе в слові. Надії і мрії цвітуть у весняній пісні, яку заспівує юність. Зливою почуттів, нежданними приморозками, громами і райдугами буяє творча палітра досвідчених і гартованих життям. Та коли п’янким холодком пройдеться по саду, по серцю осінь, не хочуть їй коритися нев’янучі квіти душі, не вмовкає у серці диво-струна, сміється і плаче, надіється й вірить. Як добре, що серед сірих буднів, в часи зневіри і розпачу, живуть поміж нас люди, які бачать над головою зорі і можуть увічнити в слові дорогоцінні миті буття. Щаслива людина, коли відчула у серці присутність свого Творця, його незмірну доброту і благословення.

Поезія й музика – дві нерозлучні посестри, тож співала на нашому святі скрипка, лунало фортепіано, бриніла гітара, – багато поезій з нової збірки стали піснями